Справа № 761/5803/19
Провадження № 1-кс/761/4234/2019
14 лютого 2019 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту у кримінальному провадженні № 120 181 000 000 004 68 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Зугдіді Республіки Грузія, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню доньку 2009 року народження, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 189, ч. 3 ст. 289 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо ОСОБА_5 . Клопотання обґрунтоване тим, що 16.10.2018 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч.2 ст.189 (вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим чи його близькими родичами, обмеження прав, свобод або законних інтересів цих осіб (вимагання), вчинене за попередньою змовою групою осіб) та ч. 3 ст. 289 КК України (незаконному заволодінні транспортним засобом, вчиненим повторно, за попередньою групою осіб, що завдало великої матеріальної шкоди).
05.11.2018 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва винесено ухвалу про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 заходу у вигляді домашнього арешту, строком до 05.01.2019.
27.12.2018 слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва винесено ухвалу про продовження застосування щодо підозрюваного ОСОБА_6 заходу у вигляді домашнього арешту, строком до 15.02.2019.
08.02.2019 слідчим суддею Шевченківського районного суду винесено ухвалу про продовження строку досудового розслідування в кримінальному провадженні № 120 181 000 000 00868 від 04.09.2018 до 16.04. 2019.
Враховуючи, що строк домашнього арешту закінчується 15.02.2019, а також продовження строку досудового розслідування до 16.04.2019 та необхідність виконання в кримінальному провадженні додаткових слідчих дій, прокурор просить про продовження строку застосованого до ОСОБА_6 запобіжного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту на строк до 16.04.2019 включно.
На переконання прокурора, раніше існуючі ризики не зменшилися, висока вірогідність того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного, продовжити вчиняти злочин відносно потерпілого ОСОБА_7 .
У судовому засіданні прокурор підтримав доводи викладенні у клопотанні, просив клопотання задовольнити з підстав наведених у ньому.
Захисник ОСОБА_4 та підозрюваний ОСОБА_6 заперечувавали проти продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, просили суд застосувати інший, більш м'який запобіжний захід, зазначаючи про необгрунтованість клопотання прокурора та посилаючись на належну процесуальну поведінку підозрюваного з моменту повідомлення про підозру .
Заслухавши сторони кримінального провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.
За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів викладених стороною обвинувачення та стороною захисту слідчий суддя вважає, що прокурором доведена обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.189, ч. 3 ст. 289 КК України.
Судом береться до уваги те, що в даній конкретній ситуації наявні обставини та відомості, які переконують неупередженого спостерігача (яким в даному випадку є суддя) в тому, що ОСОБА_6 , можливо скоїв злочин (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Labita v. Italy [GC], № 26772/95, § 155, ECHR 2000-IV»), що вказує на існування розумної підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення (злочину), і така підозра стосується правопорушення, передбаченого законом (ч.2. ст. 189 КК,ч. 3 ст. 289 КК України).
Втім, обов'язковою умовою для застосування запобіжного заходу має бути доведеність сукупності обставин, визначених ч.1 ст.194 КПК України яка вимагає від прокурора довести не лише наявність обґрунтованої підозри, а надати докази на підтвердження підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, на які посилається прокурор у клопотанні та обґрунтувати недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, визначеним у клопотанні.
Вирішуючи в даному випадку питання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту ОСОБА_6 , про який клопоче прокурор, слідчий суддя враховує, що статтею 5 Європейської конвенції з прав людини передбачені випадки, коли особу може бути позбавлено свободи відповідно до процедури, встановленої законом, зокрема це може бути здійснено з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення, або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення (пункт «с»).
Таким чином, право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які чітко визначені в законі з дотриманням гарантій передбачених статтею 5 Конвенції. В свою чергу, за змістом частин першої та другої статті 181 КПК домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Домашній арешт являє собою позбавлення свободи в розумінні підпункту «с» пункту 1 статті 5 Європейської конвенції з прав людини (пункт 17 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Вітторіо та Луіджи Манчіні проти Італії», «Лавентс проти Латвії»).
Враховуючи, що клопотання прокурора та його зміст не містить обґрунтування на підтвердження існування обставин, визначених п.3 ч.1 ст.194 КПК України щодо того, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаним у клопотанні ризикам, а самий ризик переховування обвинуваченого не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого застосування покарання та під впливом можливого тягаря призначення такого покарання у майбутньому, а також зважаючи, на те що відносно підозрюваного починаючи з 05.11.2018 діє запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, а також те, що у вказаний період ОСОБА_6 сумлінно виконував покладені на нього процесуальні обов'язки, слідчий суддя не вбачає необхідності в продовжені такого запобіжного заходу як домашній арешт.
Дані про особу підозрюваного, який є раніше не судимим, його вік, стан здоров'я і те, що він працює, вказує про наявність тісних соціальних зв'язків та свідчить на користь останнього, що в свою чергу є стримуючим фактором та може вважатися запорукою та певною гарантією для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлені вище обставини є достатніми для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, тобто більш м'якого ніж домашній арешт, а тому клопотання не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 176-178, 179, 193, 194, 196, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
Відмовити у задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про продовження дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту щодо ОСОБА_6 .
Застосувати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, яким зобов'язати його:
-прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
-здати на зберігання ГУ НП в м. Києві свій паспорт (паспори) для виїщду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України;
-утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні.
Строк дії покладених на ОСОБА_6 обов'язків встановити по 14.04.2019 включно.
Підозрюваного ОСОБА_6 письмово під розписку повідомити про покладені на нього обов'язки та роз'яснити, що у разі їх невиконання до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлений 19.02.2019.
Слідчий суддя