Справа № 761/40416/16-ц
Провадження № 2-п/761/47/2019
Іменем України
30 січня 2019 року суддя Шевченківського районного суду міста Києва Притула Н.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору по справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04.03.2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів, відшкодування матеріальної шкоди, -
До суду надійшла зазначена заява.
В своїй заяві заявниця просить переглянути заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04.03.2010 року, скасувати його, а справу призначити до розгляду в загальному порядку.
Разом з тим, в даній заяві заявник просить звільнити її від сплати судового збору, з тих підстав, що сума, яку необхідно сплатити за подання зазначеної заяви є для нею непомірно великою, посилаючись на те, що на даний час вона має скрутне матеріальне становище, так як не отримує жодних офіційних доходів, в тому числі і за попередній календарний рік, що не надає їй можливості сплатити судовий збір у встановленому законом порядку.
Водночас, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» визначає перелік підстав щодо розстрочення або відстрочення сплати судового збору, зокрема, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
За змістом вказаної норми, відстрочення, звільнення від сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати такого є правом суду, а не обов'язком.
Водночас, посилання заявника на те, що сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до правосуддя, не може бути прийняти до уваги, оскільки право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. (п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі»).
При цьому, п. 29 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», роз'яснено, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» та ст. 82 ЦПК України (в ред. 2005 року) єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 10 ЦПК (в ред. 2005 року) повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджає сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Крім цього, ч. 1 ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 3 ст. 81 ЦПК України).
Разом з тим, у ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визнано рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади. У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення такої сплати.
Так, заявником не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували викладені в заяві обставини щодо її скрутного матеріального становища, зокрема, що вона наразі не має жодного офіційного заробітку, в тому числі і за попередній рік (довідка з фіскальних органів про відсутність доходів надана за 4 квартал 2017 року по 3 квартал 2018 року, проте не за рік який передує зверненню до суду із цією заявою).
Таким чином, оскільки позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував її складне матеріальне становище, заява ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору в порядку, регламентованому ст. 136 ЦПК України та ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не підлягає задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 4, 8 Закону України «Про судовий збір», ст.ст. 136, 175, 185, 260 ЦПК України
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору по справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 04.03.2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення коштів, відшкодування матеріальної шкоди - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Н.Г.Притула