Справа № 760/18935/18
Провадження № 2/760/2696/19
15 лютого 2019 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Кушнір С.І.
за участю секретаря - Гаєвської С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
Позивач ОСОБА_1 23.07.2018 р. звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2, в якому просила стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на її користь аліменти на утримання сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до повноліття дитини.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що вона та відповідач ОСОБА_2 проживали разом однією сім'єю в період з 2016 р. по квітень 2018 р.
У період спільного проживання у них народився син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Останнім часом у них з відповідачем почали виникати неприязні стосунки, розбіжності та непорозуміння щодо подальшого сімейного життя. Сімейні стосунки вони не підтримують з квітня 2018 р., проживають окремо.
Позивач зазначає, що відповідач є батьком дитини і повинен виконувати всі покладені на нього обов'язки, в тому числі щодо утримання сина.
На даний час, відповідач участі у вихованні дитини не приймає, коштів на її утримання не надає.
Добровільної згоди з приводу матеріального утримання та виховання дитини між ними не досягнуто.
Враховуючи, що усі обов'язки щодо утримання дитини позивач несе самостійно, відповідач жодної участі у вихованні дитини не приймає, матеріальної допомоги у добровільному порядку на її утримання не надає, тому позивач звернулася до суду з даним позовом.
При цьому, відповідач інших утриманців не має, аліменти він нікому не сплачує, працездатний, а тому позивач вважає, що він може сплачувати визначений нею розмір аліментів.
Ухвалою суду від 21 вересня 2018 року, відкрито спрощене позовне провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, та призначено судове засідання для розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила задовольнити, посилаючись на підстави та обставини, викладені в позовній заяві, та надані докази. Позивач пояснила, що малолітній син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Відповідач ОСОБА_2, проживає окремо, з квітня 2018 р. не надає допомоги на утримання неповнолітнього сина. При цьому, вона перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною, в зв'язку з чим вона самостійно не має можливості забезпечувати утримання та розвиток спільного малолітнього сина. Також зазначила, що наскільки їй відомо, відповідач працює, інших утриманців не має, аліменти він нікому не сплачує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, будь-яких заяв, клопотань, письмових пояснень/відзиву щодо заявлених позовних вимог від відповідача до суду не надійшло.
Згідно вимог ст. 280 ЦПК України, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Виходячи з цього, суд, вважає за можливе ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних доказів, проти чого не заперечувала позивач в судовому засіданні.
Суд, заслухавши пояснення позивача, врахувавши її доводи, дослідивши матеріали справи‚ вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підстав.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 є батьком малолітнього ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Матір'ю є позивач - ОСОБА_1, що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданого Святошинським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві 27.06.2017 р.
Малолітній ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає разом з позивачем ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні.
Угоди про добровільну сплату аліментів на утримання дитини між сторонами не досягнуто, в зв'язку з чим позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання малолітнього сина.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини та ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, культурного, морального і соціального розвитку. Також, згідно з ч. 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини батьки, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей, умов життя, необхідних для розвитку дитини. Батьки зобов'язані утримувати своїх дітей незалежно від того, перебувають вони в шлюбі чи шлюб між ними розірвано.
Законодавцем положенням ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплений конституційний обов'язок батьків утримувати своїх дітей.
Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно вимог ч. 1, 2 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Згідно зі ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними.
За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до положень ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказів, що свідчили б про відсутність у відповідача можливості надавати матеріальну допомогу на утримання неповнолітньої дитини, відповідачем суду не надано.
Відповідач в судове засідання не з'явився, не скористалася процесуальним правом висловити свій відзив (заперечення) на позов та надати докази.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, суд враховує вимоги ст.ст. 182, 183 СК України.
Судом встановлені обставини, що дають змогу для задоволення позову про стягнення аліментів.
Суд зважає, що обов'язок з утримання дітей покладений на обох батьків.
Відповідно до ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання.
При визначенні розміру аліментів суд враховує, що відповідно до вимог закону сторони нарівні зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття і створювати для них необхідні передумови для їх розвитку і забезпечення організації їх життя, також враховує розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Аналізуючи матеріали справи щодо порядку утримання та способу життя, який склався відносно утримання неповнолітньої дитини сторін, враховуючи, що позивач несе витрати по утриманню дитини і не має достатніх коштів для забезпечення потреб дитини з врахуванням: віку дитини, стану здоров'я, витрат на забезпечення життєдіяльності, підтримання нормального здоров'я та відпочинок, а відповідач зобов'язаний утримувати дитину до досягнення повноліття і створювати необхідні передумови для розвитку і забезпечення організації життя, суд прийшов до висновку, що позов про стягнення аліментів підлягає задоволенню в повному обсязі.
З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення аліментів та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 23.07.2018 р. та до повноліття дитини.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судовий збір в сумі 704,80 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь держави, так як позивач при подачі позовної заяви про стягнення аліментів звільнений від його сплати на підставі закону.
Рішення підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць, відповідно до ст. 430 ЦПК України.
Керуючись ч. 2 ст. 51 Конституції України, п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", ст.ст. 141, 150, 155, 180-183, 191 СК України, ст.ст. 2, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 263, 264, 265, 273, 274, 279, 280, 284, 289, 354 ЦПК України, суд,-
ОСОБА_4 Анатоліївни до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_6, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2, фактично проживає: АДРЕСА_3, ІПН: НОМЕР_1) аліменти на утримання дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісяця, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 23.07.2018 р. та до повноліття дитини.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 704,80 грн.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.
Повний текст рішення складено 19.02.2019 року.
СУДДЯ: Кушнір С.І.