Справа №760/31450/18
Провадження №1-кс/760/343/19
29 січня 2019 року слідчий суддя Солом'янського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю скаржника ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в м. Києві, в режимі відеоконференції, скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність службової особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей за заявою про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань, -
До Солом'янського районного суду м.Києва надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність службової особи Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) щодо невнесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) відомостей за заявою про вчинення кримінальних правопорушень від 26.11.2018.
В обґрунтування скарги ОСОБА_3 зазначає, що 26.11.2018 він звернувся до НАБУ із заявою про кримінальні правопорушення, поданою в порядку ст.214 КПК України, проте відомості до ЄРДР внесені не були.
У зв'язку з цим скаржник ОСОБА_3 просив слідчого суддю зобов'язати службову особу НАБУ внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 від 26.11.2018 про вчинення кримінальних правопорушень.
ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Представник НАБ України в судове засідання не з'явився, подав до суду письмові пояснення, в яких просив відмовити в задоволенні скарги, посилаючись на те, що відомості за вказаною заявою не були внесені уповноваженими особами НАБ України до ЄРДР, оскільки, заявником не було наведено достатніх, об'єктивних даних та конкретних фактів, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності НАБУ. Зазначив, що вказану заяву листом від 07.12.2018 №14-192/45453 скеровано до Головного Управління Національної поліції в Донецькій області та Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області для розгляду в межах компетенції, про заявника було повідомлено.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали скарги, дійшов висновку про таке.
Статтею 2 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, одним з яких є захист особи, суспільства від кримінальних правопорушень.
Реалізація вказаних завдань здійснюється, з-поміж іншого, шляхом забезпечення кожному громадянину права на звернення до уповноважених органів з заявою про вчинене кримінальне правопорушення.
Зазначене право породжує відповідний обов'язок компетентних державних органів відреагувати на такі звернення у передбаченому законом порядку.
У силу ч.1 ст.9 КПК на керівника органу досудового розслідування, слідчого покладений обов'язок неухильно додержуватись вимог Кримінального процесуального кодексу.
Виходячи з п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з чч.1, 4 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
За змістом цієї норми, обов'язок прийняти та зареєструвати заяву або повідомлення про кримінальні правопорушення покладено на слідчого, прокурора та інших службових осіб, що уповноважені на їх прийняття, в даному випадку службових осіб Національного антикорупційного бюро України, уповноважених на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається, незалежно від того, чи відносяться розслідування фактів про повідомлені кримінальні правопорушення до територіальної юрисдикції або процесуальної компетенції органу, до якого надійшла заява чи повідомлення.
Закон не покладає на заявника обов'язок з достовірністю наводити у заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення усі елементи складу злочину, достатньо даних про об'єктивні ознаки злочину.
Аналогічна правова позиція міститься в узагальненні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування» від 12 січня 2017 року №9-49/0/4-17 (далі - Узагальнення).
Зокрема, згідно з цим Узагальненням, на відміну від процесуального порядку реагування на заяви та повідомлення про злочин, який було встановлено в КПК 1960 року, на даний час згаданий обов'язок слідчого або прокурора не вимагає оцінки цими суб'єктами такої заяви (повідомлення) на предмет наявності ознак складу злочину для того, щоб вчинити процесуальну дію, яка полягає у внесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР. Наведене підтверджується імперативними положеннями ч. 4 ст. 214 КПК, згідно з якою відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
З матеріалів, доданих до скарги вбачається, що 26.11.2018 ОСОБА_3 в порядку ст.214 КПК України звернувся до НАБУ із заявою про вчинене кримінальне правопорушення, проте на даний час відомості до ЄРДР не були внесені.
Вказана заява містить відомості про вчинення дій, які попередньо кваліфікуються заявником за ознаками вчинення злочинів, передбачених ст.ст. 210, 364, 366 КК України.
Таким чином, заява є повідомленням про кримінальне правопорушення, що зобов'язувало службових осіб НАБУ, уповноважених на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, внести необхідні відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.
Відповідно до ч.1 ст. 307 КПК України за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов'язання припинити дію; 3) зобов'язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги.
Приймаючи до уваги, що із скаргою до суду звернулась особа, якій надано відповідне право, враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшов висновку про існування достатніх підстав для задоволення вказаної скарги.
На підставі викладеного та керуючись стст.2, 214, 303, 307, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність службової особи Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей за заявою про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задовольнити.
Зобов'язати службову особу Національного антикорупційного бюро України, до компетенції якої входить внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, внести відомості за заявою ОСОБА_3 від 26.11.2018 про вчинення кримінальних правопорушень до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1