693/383/18
2/693/20/19
іменем України
20.01.2019 м. Жашків
Жашківський районний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді Шимчика Р.В.,
за участю секретаря судового засідання Середюк О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Жашків у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ПАТ «Страхова компанія «АСКО-Медсервіс»,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, спричиненої внаслідок ДТП у розмірі 26124,83 грн., третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ПАТ «Страхова компанія «АСКО-Медсервіс».
В обґрунтування своїх позовних вимог вказав, що 22 серпня 2015 року відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем ГАЗ 3302, державний номер НОМЕР_1, по вул. Велика Житомирська в м. Київ в напрямку вул. Володимирська о 00 год. 05 хв. здійснив наїзд на припаркований у правій крайній смузі автомобіль «Volkswagen transporter», державний номер НОМЕР_2, власником якого являється позивач.
25.08.2015 року було повідомлено ПАТ «Страхова компанія «АСКО-Медсервіс», в якій застрахований автомобіль ГАЗ 3302, про подію з транспортним засобом.
Зазначає, що внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, суттєво пошкоджено його автомобіль «Volkswagen transporter» та завдано матеріальних збитків на суму 26124,83 грн.
Після проведення експертизи, у зв'язку із необхідністю використання автомобіля для роботи, а також сімейних потреб, ОСОБА_1 був змушений відремонтувати автомобіль за власні кошти.
18 жовтня 2016 року після доопрацювання постановою Шевченківського районного суду м. Києва відповідача по справі ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, внаслідок якого стався наїзд на автомобіль ОСОБА_1
Оскільки ОСОБА_1 не компенсовано витрати на ремонт автомобіля ні відповідачем ОСОБА_2, ні ПАТ «Страхова компанія «АСКО-Медсервіс», тому він звернувся із позовною заявою до суду та просив стягнути з ОСОБА_2 на його корить завдану майнову шкоду у сумі 26124,83 грн., а також суму сплаченого судового збору у розмірі 704,80 грн.
Ухвалою Жашківського районного суду Черкаської області від 11.05.2018 року відкрито провадження у цивільній справі, призначено підготовче засідання та роз'яснено відповідачу про право подати відзив, а третій особі про право подати пояснення щодо позову.
Ухвалою суду від 29.11.2018 р. закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
У судове засідання позивач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 не з'явилися, при цьому в матеріалах справи міститься заява представника позивача від 29.11.2018 року про розгляд цивільної справи у його відсутності та у відсутності позивача. Заявлений позов підтримує повністю та просить задовольнити в повному обсязі.
У судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився по невідомих суду причинах, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення «Укрпошти» про вручення поштового відправлення.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ПрАТ «Страхова компанія «АСКО-Медсервіс» у судове засідання не з'явився, проте подав клопотання про розгляд справи у його відсутності.
Оскільки учасники справи в судове засідання не з'явилися, у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом установлено, що відповідно до постанови Шевченківського районного суду м.Києва від 18.10.2016 року (справа № 761/26206/16-п) ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, а саме у порушенні правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів. В результаті ДТП, що сталася 22 серпня 2015 року, пошкоджено автомобіль НОМЕР_3, власником якого є ОСОБА_1.
Як вбачається із звіту № 9265, складеного 25.08.2015 р. фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Volkswagen Тransporter, держномер АА 5510 ВВ, в результаті його пошкодження при ДТП, складає 26124,83 грн.
09.11.2016 року ОСОБА_1 звернувся до страхової компанії «АСКО-Медсервіс» із заявою на виплату страхового відшкодування за обов'язковим страхуванням цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів, однак рішенням від 27.12.2016 року йому відмовлено у здійсненні страхового відшкодування.
01.02.2017 року позивач подав скаргу до Моторного (транспортного) страхового бюро України на дії Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АСКО-Медсервіс». Листом від 21.02.2017 р. № 4.2-10/4232 ОСОБА_1 роз'яснено про право звернення до суду для вирішення спору.
Згідно із ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 1 частини 1 статті 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
У своїй постанові № 754/1114/15-ц від 14.02.2018 року Верховний Суд дійшов висновку, що в спорах про відшкодування шкоди, завданої особі джерелом підвищено небезпеки, право потерпілої особи на відшкодування завданих збитків реалізовується нею на власний розсуд, шляхом пред'явлення позову безпосередньо до винної особи або до страхової компанії, цивільно-правову відповідальність в якій застраховано завдавачем такої шкоди.
У відповідності до п. 4 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 4 від 01.03.2013 року «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки»,розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 1166, 1187 ЦК шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, що передбачено ч. 1 ст. 81 ЦПК України.
Таким чином, повно і всебічно з'ясувавши обставини справи та дослідивши надані докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 зобов'язаний відшкодувати ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану внаслідок ДТП, а тому позовна заява підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позовну заяву ОСОБА_1 задоволено повністю, тому з відповідача необхідно стягнути судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1166, 1187 ЦК України, п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат», ст. ст. 13, 81, 141, 247, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди, спричиненої внаслідок ДТП, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - ПАТ «Страхова компанія «Аско-Медсервіс» - задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1 завдану матеріальну шкоду у сумі 26124 (двадцять шість тисяч сто двадцять чотири) грн. 83 коп.
Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя: Роман Васильович Шимчик