Справа № 635/696/19
Провадження № 3/635/436/2019
19 лютого 2019 року смт. Покотилівка
Суддя Харківського районного суду Харківської області, ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов відносно
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ММ № 871613, виданий Харківським РВ УМВС України в Харківській області 24.03.2001, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, б. 27, Харківського району Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Працівниками поліції 13 січня 2019 року складений протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_2 за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 016166 від 13 січня 2019 року ОСОБА_2 13 січня 2019 року о 16 годині 30 хвилин в с. Лизогубівка по вул. Центральній біля будинку № 40, Харківського району Харківської області, керував автомобілем марки ЛУАЗ 969 д/н. я 2019 ХА з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода. Від продуття алкотестера та проходження медичного огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто, вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На підтвердження даних обставин надано протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 016166 від 13 січня 2019 року, письмові пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, згідно яких останні підтверджують, що ОСОБА_2 відмовилася від продуття приладу Drager Alcotest та проходження медичного огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку.
ОСОБА_2 в судовому засіданні не визнав обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії БД № 016166 від 13 січня 2019 року та зазначив, що був не в стані алкогольного сп'яніння, а лише стомленим.
Дослідивши матеріали про адміністративне правопорушення, приходжу до висновку, що ОСОБА_2 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також, бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення зазначених вимоги ПДР України передбачена статтею130 КУпАП.
Порядок оформлення та вимоги до оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення за ст.130 КУпАП врегульовано Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 № 1395 (далі - Інструкція № 1395); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 (далі - Інструкція № 1452/735).
Відповідно до пункту 2 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (пункт 6 розділу І Інструкції).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Відповідно до пункту 6 розділу ІІ Інструкції огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Відповідно до пункту 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Відповідно до частин 2, 3 статті 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 255 КУпАП у справах про адміністративне правопорушення, що розглядаються органами, зазначеними в статтях 218-221 цього Кодексу, протоколи про адміністративне правопорушення мають право складати: уповноважені на те посадові особи: органів внутрішніх справ (Національної поліції).
Згідно частини 2 статті 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
З протоколу вбачається, що поліцейськими протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 016166 від 13 січня 2019 року складений за керування ОСОБА_2 транспортним засобом в стані сп'яніння у встановленому законом порядку та відмову від проходження медичного огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ (ст. 251 КУпАП).
Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, а також іншими документами.
Порядок огляду на стан алкогольного сп'яніння, передбачений статтею 266 КУпАП. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Відповідно до п 2.7. Інструкції, встановлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції уповноваженими особами Державтоінспекції МВС з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту у видихуваному повітрі мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров'я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов'язки, зокрема - пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного чи наркотичного сп'яніння.
Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується сукупністю доказів, які були досліджені у ході судового розгляду.
Факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами: змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 016166 від 13 січня 2019 року, в якому інспектор поліції зафіксував факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння та порушення вимог п. 2.5 ПДР України; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, згідно яких останні підтверджують, що ОСОБА_2 відмовився від продуття приладу Drager Alcotest та проходження медичного огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, яке з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», та є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява N 7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Крім того, Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року зазначив, що згідно з принципом верховенства права однією з підвалин демократичного суспільства, який закріплений в усіх статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, при розгляді справи та призначенні стягнення потрібно досягти справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, щоб під час відповідного втручання був дотриманий принцип законності і воно не було свавільним, тобто стягнення повинне бути пропорційним, воно має відповідати тяжкості скоєного правопорушення, а також його наслідкам.
Суддя вважає, що протокол про адміністративне правопорушення, пояснення свідків не містять розбіжностей, а інші матеріали справи в їх сукупності підтверджують фактичні обставини справи.
Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_2 зі сторони працівників поліції або свідків було необ'єктивне ставлення. Ніяких доказів про порушення законодавства працівниками поліції (висновок службового розслідування, оскарження дій, рішення суду, тощо) ОСОБА_2 не надано та будь-яких клопотань останнім не заявлялося.
Протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 складений уповноваженою особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП із зазначенням в ньому прізвищ, адрес та підписів понятих, а також в протоколі ОСОБА_2 було особисто зроблено запис, що він випив двісті грам горілки та керував транспортним засобом без посвідчення водія.
Суд кваліфікує дії ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп'яніння.
Обставин, що пом'якшують адміністративну відповідальність в силу ст. 34 КУпАП, не встановлено.
Обставин, що обтяжують адміністративну відповідальність в силу ст. 35 КУпАП, не встановлено.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні про адміністративне правопорушення у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», а саме 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст. 24, 27, 34, 35, 40-1, ч. 1 ст. 130, 221, 283-285 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Судовий збір» -
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200,00грн. (десять тисяч двісті гривень нуль копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на користь держави в сумі 384,20грн. (триста вісімдесят чотири гривні двадцять копійок).
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.
Суддя Н.М. Токарєва