Справа № 619/2654/18
Провадження № 1-кп/635/574/2019
Іменем України
18 лютого 2019 року
Харківський районний суд Харківської області у складі колегії суддів:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 ,
- ОСОБА_3 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_4 ,
розглянувши в судовому розгляді у відкритому судовому засіданні в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12017220280000714 від 16.05.2018, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених п. 9 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 294 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 294 КК України;
за участю:
сторони обвинувачення:
прокурора - ОСОБА_7 ,
сторони захисту:
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_8 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
потерпілих: - ОСОБА_9 ,
- ОСОБА_10 ,
- ОСОБА_11 ,
- ОСОБА_12 ,
- ОСОБА_13 ,
представника потерпілих
ОСОБА_14 ,
ОСОБА_9 - ОСОБА_15 ,
представника власника майна
ОСОБА_16 - ОСОБА_17 ,
В провадженні Харківського районного суду Харківської області знаходиться зазначене кримінальне провадження.
22 січня 2019 року до канцелярії суду надійшло клопотання ОСОБА_16 про скасування заходів забезпечення кримінального провадження, в якому він просить зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 . Клопотання обґрунтовує тим, що ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду Полтавської області від 19 червня 2018 року по кримінальному провадженню № 12017220280000714 від 16.05.2017 було накладено арешт на земельну ділянку за кадастровим номером 6322056200:00:001:0345, площею 0,1164 га за адресою АДРЕСА_2 ; на квартиру, загальною площею 72,0 м2 за адресою: АДРЕСА_3 ; житловий будинок загальною площею 199 м2 за адресою: АДРЕСА_2 , які належать ОСОБА_6 , шляхом заборони його відчуження - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку. Вважає, що арешт на зазначене майно був накладений слідчим суддею безпідставно, без дослідження обставин кому на праві власності належить дане нерухоме майно. Зазначив, що співвласниками даної квартири є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які жодного відношення до даного кримінального провадження не мають. ОСОБА_6 - брат заявника, не є обвинуваченим по даному кримінальному провадженню, що підтверджується даними його паспорту. Крім цього, квартира АДРЕСА_1 ніколи не належала обвинуваченому по кримінальному провадженні № 12017220280000714 від 16.05.2017 ОСОБА_6 , і він не має до неї жодного відношення. Отже, ухвала Жовтневого районного суду м. Полтави від 19 червня 2018 року по кримінальному провадженню № 12017220280000714 від 16.05.2017 в частині накладення арешту на квартиру, загальною площею 72,0 м2, за адресою: АДРЕСА_3 , не відповідає вимогам ст. 170, п. 3 ч. 2 ст. 171 КПК України і в цій частині потребує скасування, також через те, що наявність арешту на вказану квартиру суттєво обмежує його право власності та права власності членів його родини щодо вільного розпорядження наявною у нас у спільній власності вищезазначеною квартирою.
Представник власника майна ОСОБА_16 адвокат ОСОБА_17 в судовому засіданні підтримав клопотання про скасування арешту та просив його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_7 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання ОСОБА_16 про скасування арешту квартири та просив задовольнити.
Потерпілі та представник потерпілого не заперечували проти задоволення даного клопотання.
Обвинувачені ОСОБА_5 , його захисник адвокат ОСОБА_8 , обвинувачений ОСОБА_6 , його захисник адвокат ОСОБА_19 в судовому засіданні не заперечували проти задоволення вказаного клопотання.
Колегія суддів, вислухавши думку учасників судового провадження щодо клопотання ОСОБА_16 про скасування заходів забезпечення кримінального провадження, приходить до наступного.
Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Зокрема, арешт майна має бути скасованим, якщо відпали підстави його застосування, або арешт було накладено необґрунтовано. Необхідність скасування накладення арешту майна можуть обумовити такі обставини: відшкодування підозрюваним, обвинуваченим завданої ним шкоди, з метою забезпечення відшкодування якої був накладений арешт; зміна кваліфікації дій підозрюваного, обвинуваченого на статтю Кримінального кодексу, санкція якої не передбачає додаткового виду покарання у вигляді конфіскації майна, якщо арешт майна був накладений саме з метою її забезпечення; встановлення обставин, які свідчать, що маймо, на яке накладено арешт, не відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК; помилкове накладення арешту на майно осіб, які не мають статусу підозрюваного або обвинуваченого та не несуть за законом матеріальну відповідальність за їх дії.
Ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 19 червня 2018 року накладено арешт на земельну ділянку за кадастровим номером 6322056200:00:001:0345, площею 0,1164 га, за адресою АДРЕСА_2 ; частини квартири, загальною площею 72,0 м2, за адресою АДРЕСА_3 ; житловий будинок, загальною площею 199 м2, за адресою АДРЕСА_2 , які належать ОСОБА_6 , шляхом заборони його відчуження - до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта від 08.01.2019 за № 152075808, квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 72,00 кв.м., належить на праві спільної частковій власності ОСОБА_16 , ОСОБА_6 та ОСОБА_18 , ОСОБА_20 .
Відповідно до довідки про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 07.11.2018 у вказаній квартирі зареєстровані: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно з даними паспорту серії НОМЕР_1 , виданого 15 березня 1998 року МВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області, ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в с. Агроном Лебедянського району Липецької області.
Обвинувачем по даному кримінальному провадженню є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженець с. Вільшани Дергачівського району Харківської області.
У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року №97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична особа або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ісмаїлов проти Росії» від 06 листопада 2008 року, де зазначено порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше, як в інтересах суспільства на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
З огляду наведеного, враховуючи, що квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 72,00 кв.м., належить на праві спільної частковій власності ОСОБА_16 , ОСОБА_6 та ОСОБА_18 , ОСОБА_20 і не може бути предметом конфіскації, власники зазначеного майна не є обвинуваченими чи особами, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинувачених, колегія суддів вважає за необхідне клопотанняОСОБА_16 як власника зазначеного майна задовольнити.
Керуючись ст. 170 - 174 КПК України, -
Клопотання ОСОБА_16 про скасування заходів забезпечення кримінального провадження задовольнити.
Скасувати арешт на частини квартири, загальною площею 72,0 м2 за адресою АДРЕСА_3 , накладений на підставі ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м. Полтави від 19 червня 2018 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3 ,