Cправа № 700/148/19
Провадження № 1-кс/700/57/19
"18" лютого 2019 р. Слідчий - суддя Лисянського районного суду Черкаської області ОСОБА_1 , за участю:
секретаря судового
засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3
підозрюваного ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Лисянка Черкаської області в залі суду клопотання слідчого СВ Лисянського ВП Звенигородського ВП ГУ НП в Черкаській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Звенигородської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 за матеріалами досудового розслідування, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019250200000036 від 14.02.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України, -
Досудовим розслідуванням встановлено, що 14.02.2019 року близько 00.40 год. ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_7 , перебуваючи на вул. Тракторна в смт.Лисянка Черкаської області, поблизу перехрестя вулиць Тракторна та Садова на грунті особистих неприязних відносин, діючи умисно, з метою заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, наніс числені удари дерев'яним предметом по голові та по всьому тулубу ОСОБА_8 , чим заподіяв потерпілому тілесні ушкодження, у вигляді важкої відкритої черепно-мозкової травми, вдавленого перелому тім'яної кістки з права, забою головного мозку, забійно-рвані множинні рани волосяної частини голови, згідно з довідкою, виданої черговим лікарем Лисянської центральної районної лікарні від 14.02.2019 року.
У вчиненні даного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України та кваліфікованого як завдання умисного тяжкого тілесного ушкодження, вчиненого групою осіб підозрюється ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель АДРЕСА_1 , громадянин України, непрацюючий, одружений, із середньо-спеціальною освітою, раніше не судимий.
15.02.2019 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України.
Обґрунтовуючи внесене клопотання слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, який обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років.
Слідчий зазначає про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема, що підозрюваний ОСОБА_4 , може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, про що свідчать спосіб та суспільна небезпека вчиненого ним кримінального правопорушення; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на свідків та потерпілих у цьому ж кримінальному провадженні; та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_4 не має постійного джерела прибутку, офіційно не працевлаштований.
Обставини, встановлені під час досудового розслідування, на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, оскільки інший запобіжний захід не убезпечить від наявних ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Прокурор в судовому засіданні доводи клопотання підтримав, просив задовольнити, зазначивши, що обрання іншого запобіжного заходу буде недостатнім та недоцільним. Під час досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які вказують на причетність ОСОБА_4 до даного злочину. У справі допитані свідки, але не допитаний потерпілий через його тяжкий стан здоров'я, а тому є загроза, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі може впливати на потерпілого та свідків з метою уникнення відповідальності.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання.
Захисник ОСОБА_5 також заперечував щодо задоволення клопотання, вказав на його необґрунтованість та необґрунтованість підозри, відсутність доказів, які вказують на причетність до даного злочину ОСОБА_4 . Вказує на наявність в матеріалах справи недопустимих доказів, а також допущені органом досудового розслідування процесуальні помилки. Вважає за доцільне застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту. Зазначає при цьому, що ОСОБА_4 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, виключно позитивно характеризується односельцями, від явки на виклики слідчого не ухилявся, сумлінно виконував покладені на нього процесуальні обов'язки.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні охарактеризувала свого чоловіка як доброго сім'янина, гарного чоловіка, дідуся та сина, який допомагає їй по господарству та у вихованні онуків.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, приходжу до наступних висновків.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Як вбачається з представлених в суд матеріалів, в провадженні слідчого відділення Лисянського ВП Звенигородського ВП ГУ НП в Черкаській області перебувають матеріали кримінального провадження № 12019250200000036, відомості про яке 14.02.2019 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України.
15.02.2019 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КПК України.
Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» останній зазначив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.
Обґрунтована підозра передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
На основі наданих стороною обвинувачення матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то приходжу до висновку, що причетність ОСОБА_4 до вчинення злочину, підозра у якому йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу.
Зважаючи на це та дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчим-суддею у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_4 очевидно необґрунтованих даних чи недопустимих доказів не встановлено. Ті помилки та прогалини, на які вказала сторона захисту під час судового розгляду клопотання та які були допущені органом досудового розслідування під час розслідування даного кримінального провадження, не заперечують обґрунтованості пред'явленої ОСОБА_4 підозри та не спростовують наявних ризиків перешкоджанню кримінальному провадженню з боку ОСОБА_4 .
Крім того, факт заперечення стороною захисту наявності обґрунтованої підозри не є визначеною законом підставою для її спростування. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК України та є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України (ст.ст.22,26 КПК України). Захист не навів суду переконливих доказів, які б спростували обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_4 підозри.
Стороною обвинувачення в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, в противагу чому сторона захисту не навела будь-яких аргументів, які б спростовували доводи, зокрема, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків та потерпілого з метою схилення останніх до відмови давати показання чи давати неправдиві показання у кримінальному провадженні щодо вчиненого ним кримінального правопорушення, продовжити кримінальні правопорушення, у яких підозрюється або вчинити нові, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні. На думку суду слідчий та прокурор в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_4 на свободу.
Що стосується тверджень захисника про те, що ОСОБА_4 одружений, має на утриманні онуків, раніше не судимий, має постійне місце проживання та позитивно характеризується односельцями, то дані обставини не спростовують висновок про наявність у даному кримінальному провадженні ризиків, передбачених ст.177 КПК України та не можуть бути самостійною підставою для відмови у задоволенні клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, з урахуванням конкретних обставин кримінального провадження та доданих ініціатором клопотання доказів на підтвердження його обґрунтованості.
У відповідності з вимогами ч. 4 ст.183 КПК України, при застосуванні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, з урахуванням підстав та обставин, передбачених статями 177,178 цього Кодексу, вважаю необхідним не визначати розмір застави в даному кримінальному провадженні, враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні дій, які полягають в умисному нанесенні тяжких тілесних ушкоджень, тобто кримінального правопорушення, що передбачено ч. 2 ст.121 КК України.
Керуючись ст.29 Конституції України, ст.ст.176,177,178,181,183,184,193, 194, 196, 202, 205,309,532,534 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави.
Строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обчислювати з 11 год. 45 хв. 18 лютого 2019 року по 18 квітня 2019 року включно.
У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя - ОСОБА_1