Справа № 466/1135/19
про залишення позовної заяви без руху
18 лютого 2019 року м. Львів
Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Свірідова В.В., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні квартирою
встановив:
15 лютого 2019 року ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні квартирою.
Вважаю, що дану позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.
Згідно з п.8 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (768,40 грн).
Так, як вбачається з позовної заяви, позивачем до позовної заяви додано оригінал квитанції про сплату судового збору в розмірі 705,00грн., а не 768,40 грн., як передбачено Законом України «Про судовий збір».
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)» від 02.06.2016 року №1401-VIII, яким Конституцію України доповнено статтею 131-2.
Відповідно до ч. 3 ст. 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення. Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Пунктом 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України визначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.
Відповідно до ч. 1ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Частиною 2статті 60 ЦПК України встановлено, що представником також може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи).
Частино 6статті 19 ЦПК України визначено, що не можуть визнаватись судом малозначними справи, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до частини 1, 4 статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи та справи, що виникають з трудових правовідносин.
Із аналізу вказаних норм слідує, що вказана справа не може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження та не належить до категорії малозначних в силу предмету спору, а відтак представником в даній справі може бути лише адвокат.
До матеріалів позовної заяви долучено копію довіреності від 29.05.2018 року, згідно якої ОСОБА_2 уповноважив на здійснення представництва своїх інтересів ОСОБА_1 Проте до позовної заяви не долучено документів, які б підтверджували статус вказаної особи, як адвоката, зокрема свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю.
Відповідно до ч. 4 ст. 62 ЦПК України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України"Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
Окрім того, на підставі п.3 ч.1 ст. 27 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» починаючи з 1 січня 2019 року представництво учасників справи в суді першої інстанції (місцевих загальних судах) здійснюється виключно адвокатами. При цьому, повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, за наявності таких недоліків суд не може відкрити провадження.
Згідно частин 1,2 статті 185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 136, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
постановив:
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні квартирою.
Надати позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме:
- доплатити судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру в розмірі 63,40 грн. та додати до позовної заяви документи, які б підтверджували статус представника, як адвоката.
Роз'яснити позивачу, що в разі виконання у встановлений строк вимог ухвали, визначених статтями 175 і 177 цього ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо у вказаний строк недоліки позовної заяви не будуть усунуті, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя: ОСОБА_4