Справа № 460/3909/18
Провадження №2-а/460/138/19
04.02.2019 рокум.Яворів
Яворівський районний суд Львівської області
в складі: головуючого - судді Кондратьєвої Н.А.
при секретарі с/з - Юрчишині В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Яворові в залі суду справу за позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, інспектора 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у Львівській області, сержанта поліції Пріня Назарія Петровича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автомачиному режимі серії ЕАВ № 533832 від 13.08.2018 року,-
29.08.2018 року позивач звернулася до суду із позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції, інспектора 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у Львівській області, сержанта поліції Пріня Назарія Петровича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автомачиному режимі серії ЕАВ № 533832 від 13.08.218 року. Як на підставу позову покликається на те, що 13.08.2018 року інспектором поліції було винесено постанову про накладення на неї адміністративного стягнення за порушення п. 8.4. ґ Правил дорожнього руху, а саме порушення вимог інформаційно-вказівних знаків. Згідно постанови 13.08.2018 року о 11.28 год. за адресою м. Львів, вул. Матейка, 8 вона припаркувала автомобіль в зоні дії дорожнього знаку 5.38 (стоянка), з табличкою 7.17 (інваліди) та табличкою 7.4.4 (зона дії) та не пред'явила документи, що надають право такої парковки. Вказану постанову вважає протиправною, вважає , що в її діях не було ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, оскільки інспектор в постанові невірно вказав номер та назву таблички, яка була місці припаркованого транспорного засобу - 7.4.4. "Зона дії", натомість 7.4.4 згідно Правил дорожнього руху - це "Час дії". Насправді ж на місці складання оскаржуваної постанови була табличка 7.3.1. - "Напрям дії", що позначає напрямок руху до місця стоянки транспортних засобів, відведене лише для осіб з інвалідністю. Отже, оскільки автомобіль не перебував на місці, призначеному для осіб з інвалідністю, а був розміщений біля знаку, який вказує напрям руху до спеціально зарезервованих місць для паркування осіб з інвалідністю, відповідно відсутня правова підстава для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Окрім того, при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення було порушено право позивача на юридичну допомогу, оскільки позивач усно заявила клопотання про відкладення розгляду справи з метою реалізації права на правову допомогу, однак постанова була винесена невідкладно. Зважаючи на вищезазначене, вважає постанову про накладення адміністративного стягнення протиправною, просить позов задоволити.
У судове засідання позивач та представник позивача не з'явилися, представник позивача подав заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Відповідач та представник відповідача повідомлені належним чином про дату час та місце розгляду справи, в судове засідання повторно не з'явилися, причини неявки суду не повідомили.
У відповідності до вимог ч.4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши зібрані по справі докази, вирішуючи спір у межах заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов слід задоволити з наступних мотивів та передбачених законом підстав.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
З матеріалів справи судом встановлено, що 13.08.2018 року інспектором 1 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції у Львівській області, сержанта поліції Прінь Н.П. було винесено постанову серії АЕБ № 533832 про притягнення позивача ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною 5 статті 122 КУпАП.
Згідно з вказаною постановою 13.08.2018 року о 11.28 год. за адресою м. Львів, вул. Матейка, 8 водій ОСОБА_2 припаркувала автомобіль в зоні дії дорожнього знаку 5.38 (стоянка), з табличкою 7.17 (інваліди) та табличкою 7.4.4 (зона дії) та не пред'явила документи, що надають право такої парковки, чим порушила п. 8.4. ґ Правил дорожнього руху, а саме порушення вимог інформаційно-вказівних знаків, сим скоїла правопорушення, передбачене ч.5 ст. 122 КУпАП.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за зупинку чи стоянку транспортних засобів на місцях, що позначені відповідними дорожніми знаками або дорожньою розміткою, на яких дозволено зупинку чи стоянку лише транспортних засобів, якими керують водії з інвалідністю або водії, які перевозять осіб з інвалідністю (крім випадків вимушеної стоянки), а так само створення перешкод водіям з інвалідністю або водіям, які перевозять осіб з інвалідністю, у зупинці чи стоянці керованих ними транспортних засобів, неправомірне використання на транспортному засобі розпізнавального знака "Водій з інвалідністю".
Табличка 7.17 «Особи з інвалідністю» означає, що дія знака 5.38 поширюється лише на мотоколяски і автомобілі, на яких установлено розпізнавальний знак «Водій з інвалідністю» відповідно до вимог Правил дорожнього руху.
Табличка 7.4.4 "Час дії" вказує час доби, протягом якого діє знак. Табличка розміщується безпосередньо під знаками, з якими вона застосовується.
Табличка 7.3.1. "Напрям дії" показує напрям дії знаків, розташованих перед перехрестям, або напрям руху до позначених об'єктів, що розташовані безпосередньо біля дороги.
З оглянутого в суді фотознімку вбачається, що автомобіль позивача здійснив стоянку в зоні дії знаку 7.17 з додатковою табличкою 7.3.1 «Напрямок дії», що означає напрямок руху до місця стоянки транспортних засобів, відведене для осіб з інвалідністю. Тобто, парковка здійснена не в місці, призначеному для осіб з інвалідністю, а біля знаку, що вказує напрям руху до такого місця.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
В ст.72 КАС України вказано, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
В ч.1 ст.77 КАС України вказано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.77 КАС України, докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Відповідно ч. 2ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд бере до уваги, що відповідачі не подали до суду відзив на позовну заяву, не з'явилися на розгляд справи в судовому засіданні та не надали доказів на підтвердження правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з
відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, оскільки позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, є обґрунтованими та доведеними, відповідачі в судове засідання не з'явилися, доказів на спростування доводів позивача суду не надали, а тому позовні вимоги позивача є такими, що підлягають до задоволення в частині скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автомачиному режимі серії ЕАВ № 533832 від 13.08.218 року.
Справу про адміністративне правопорушення відносно позивача слід закрити, оскільки немає доказів події адміністративного правопорушення, а відсутність події адміністративного правопорушення у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП виступає обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 122, 247, 251, 280 КУпАП, ст. ст. 77, 205, 246, 250, 286 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_2 задоволити.
Скасувати постанову серії ЕАВ № 533832 від 13.08.218 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП.
Закрити справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 122 КУпАП щодо ОСОБА_2.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, визначеному ст. ст. 272, 286, пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.А. Кондратьєва