Справа № 464/408/19
пр.№ 2-а/464/54/19
18.02.2019 Сихівський районний суд міста Львова
у складі: головуючого - судді Дулебка Н.І.,
секретар судових засідань - Кравс С.В.,
за участі позивача - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -
встановив:
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління патрульної поліції у Львівській області про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії НК №466543 від 27.11.2018; визнання дій відповідача протиправними та скасування рішення т.в.о. начальника Управління патрульної поліції у Львівській області від 11.12.2018 про відмову в задоволенні скарги. В обґрунтування позову покликається на те, що вказаною постановою його визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн. Так, згідно з оскаржуваною постановою, останній 27.11.2018 о 23:00 год. на автодорозі Львів-Шегині 10 км + 400 м, керував автомобілем марки «ВАЗ», н.з. НОМЕР_1, в темну пору доби, у якого не підсвічувався державний номерний знак, чим порушив п. 2.9 в ПДР України. Вважає вказану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки правил дорожнього руху не порушував, автомобіль був зупинений, як повідомив поліцейський, оскільки не горіли стопи. Однак, після того як він зазначив, що це не є адміністративним правопорушенням, поліцейським прийнято постанову про порушення п. 2.9 в ПДР України з формулюванням «неосвітлений номерний знак», проте це не відповідало дійсності, про що зазначив під текстом постанови. 03.12.2018 звернувся до УПП у Львівській області зі скаргою, проте у задоволенні такої рішенням т.в.о. начальника від 11.12.2018 відмовлено та зазначено, що номерний знак був забруднений. 21.12.2018 оскаржив до Департаменту патрульної поліції постанову та рішення, на що отримав відповідь, що оскаржувана постанова прийнята відповідно до вимог діючого законодавства, а у діях поліцейських порушень під час розгляду попереднього звернення не виявлено. За таких обставин, просив суд скасувати постанову про притягнення до адміністративної відповідальності та визнати дії інспектора патрульної поліції протиправними.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав, що в такому викладені. Серед іншого зазначив, що фактично розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідно до КУпАП не відбувалося, в оскаржуваній постанові не зазначено про порядок та строк оскарження постанови, а також відсутні докази, які б підтверджували наявність у його діях складу правопорушення. Також ствердив, що підсвітка номерного знака його автомобіля на місці зупинки працювала, лише через незначну забрудненість дещо гірше освітлювала номерний знак. Просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, не надав відзиву на позовну заяву та докази, що підтверджують заперечення проти позову. Суд вирішив розглядати справу за відсутності представника відповідача.
Заслухавши позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково з таких підстав.
Постановою у справі про адміністративне правопорушення серії НК №466543 від 27.11.2018, прийнятою поліцейським взводу 1 роти 3 батальйону 1 Управління патрульної поліції у Львівській області Саламай Н.Б., позивача ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн. (а.с. 3).
Відповідно до такої постанови, ОСОБА_2 27.11.2018 об 23:00 год. на автодорозі Львів-Шегині 10 км + 400 м, керував автомобілем марки «ВАЗ», н.з. НОМЕР_1, в темну пору доби, у якого не підсвічувався державний номерний знак, чим порушив п. 2.9 в ПДР України.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач 03.12.2018 звернувся до відповідача з скаргою про її скасування.
Рішенням т.в.о. начальника Управління патрульної поліції у Львівській області Струком В.Б. від 11.12.2018 постанову серії НК №466543 від 27.11.2018 залишено без змін, скаргу - без задоволення (а.с. 6-7).
21.12.2018 ОСОБА_2 оскаржив до Департаменту патрульної поліції вищевказане рішення, проте листом від 25.01.2019 повідомлено, що постанова серії НК №466543 від 27.11.2018 винесена згідно з вимогами діючого законодавства та порушень в діях поліцейських УПП у Львівській області ДПП під час розгляду попереднього звернення не виявлено (а.с. 16-18).
Згідно з ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами . Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до п. 2.9 в) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, зокрема без номерного знака або з номерним знаком, що:
?не належить цьому засобу;
?не відповідає вимогам стандартів;
?закріплений не в установленому для цього місці;
?закритий іншими предметами чи забруднений, що не дає змоги чітко визначити символи номерного знака з відстані 20 м;
?неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.
Частиною 6 ст. 121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.
Проте, будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, окрім оскаржуваної постанови, відповідачем не надано та оскаржувана постанова не містить посилання на жоден доказ вчинення позивачем такого адміністративного правопорушення.
Окрім цього, як видно з оскаржуваної постанови, дії позивача за ч. 6 ст. 121 КУпАП кваліфіковано як керування транспортним засобом, номерний знак якого в темну пору доби не підсвічувався.
У скарзі, поданій до УПП у Львівській області від 03.12.2018, а також у поясненнях, наданих у судовому засіданні, позивач ствердив, що підсвітка номерного знака працювала, лише через незначну забрудненість дещо гірше освітлювала номерний знак.
Відповідно до п. 2.9 в) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом серед іншого з номерним знаком, що забруднений, або неосвітлений, що є самостійними порушеннями ПДР.
Разом з тим, відповідачем УПП у Львівській області фактично ототожнено поняття забруднення номерного знака та неосвітленість такого, що підтверджується також відповіддю на скаргу позивача.
Враховучи усе вищевикладене у сукупності, суд дійшов висновку про відсутність достатніх доказів для висновку про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, а відтак постанову про накладення адміністративного стягнення необхідно скасувати та справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Решта доводів позивача висновків суду не спростовують та не змінюють.
Інші позовні вимоги ОСОБА_2 фактично охоплюються та безпосередньо спрямовані на скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, у зв'язку з чим, враховуючи вищевказані висновки суду, задоволенню не підлягають.
За таких обставин, позов необхідно задовольнити частково.
Керуючись статтями 9, 72-74, 77, 121, 242, 244-246, 286 КАС України, суд, -
ухвалив:
Позов задовольнити частково.
Постанову серії НК №466543 від 27.11.2018 про притягнення ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1) до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП, - скасувати, а провадження у справі - закрити.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Сихівський районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня його проголошення.
Головуючий Дулебко Н.І.