Справа № 278/3603/18
Провадження №2/278/370/19
18 лютого 2019 року суддя Житомирського районного суду Житомирської області Зубчук І.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) осіб цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи Станишівської сільської ради Житомирського району Житомирської області про визнання особи такою, що втратила право на користування житлом,-
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, вказуючи, що їй на праві приватної власності належить житловий будинок №17, який розташований по вул.Бориса Тена (стара назва Цюрупи) в с.Зарічани, Житомирського району, Житомирської області. В даному будинку зареєстрований відповідач ОСОБА_2, який протягом двох років в ньому не проживає, з реєстраційного обліку не знімається, що перешкоджає позивачці, як власниці у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном. Дані обставини стали підставою для звернення до суду.
Ухвалою суду від 28 грудня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.29-30).
Позивачка отримала ухвалу про відкриття провадження у справі, що підтверджується матеріалами справи.
Клопотань від учасників процесу про розгляд справи у поряду загального позовного провадження не надходило.
Відзив від відповідача та пояснень від третьої особи до суду не надходило.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.8 ст.178 ЦПК України).
Оскільки, відповідно до вимог ст.279 ЦПК України, справа в порядку спрощеного позовного провадження розглядається без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, то, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу суд не здійснює.
Дослідивши докази в їх сукупності, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, з урахуванням меж заявлених позовних вимог, суд вважає, що позов підлягає до задоволення виходячи з наступного.
За змістом ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Правовідносини між сторонами регулюються ст.41 Конституцій України, ст.ст. 316, 317, 319, 386, 391 ЦК України, чинними на день їх виникнення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить житловий будинок №17, який розташований по вул.Бориса Тена (стара назва Цюрупи) в с.Зарічани, Житомирського району, Житомирської області (а.с.9).
Відповідно до довідки виконавчого комітету Станишівської сільської ради Житомирського району №1680 від 06 грудня 2018 року та акту обстеження від 03 грудня 2018 року у вище зазначеному житловому будинку зареєстрований про те фактично не проживає ОСОБА_2 (а.с.14-15).
Статтею 41 Конституції України, передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений власності. Право власності є непорушним.
Частиною 1 ст.319 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно положень статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно п.33 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальний справ від 07.02.2014 року №5 "Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав" застосовуючи положення статті 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого. Відповідно до положень статей 391, 396 ЦК України позов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
Згідно п.34 даної постанови під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, попередніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї попереднього власника житла.
Відповідно до вимог ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Таким чином, права позивачки порушені та підлягають захисту, а тому позов підлягає задоволенню.
Відповідно до п.4 ч.3 ст.129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Виходячи із цього принципу, суд не може за власною ініціативою збирати докази або робити інші процесуальні дії, направлені на збирання доказів, а лише оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем витрати по оплаті судового збору.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 82, 247, 258-259 263-265, 279 ЦПК України, ст.41 Конституцій України, ст.ст.316, 317, 319, 386, 391 ЦК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 таким, що втратив право на користування житловим будинком №17, який розташований по вул.Бориса Тена (стара назва Цюрупи) в с.Зарічани, Житомирського району, Житомирської області, Житомирського району, Житомирської області.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця: 12440 с.Зарічани, вул.Бориса Тена, буд.17, Житомирського району, Житомирської області, ІПН НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканки: 12440 с.Зарічани, вул.Бориса Тена, буд.17, Житомирського району, Житомирської області, ІПН НОМЕР_2) сплачений судовий збір в розмірі 704 гривні 80 копійок.
Рішення може бути оскаржене, шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: І. В. Зубчук