справа № 278/3537/18
14 лютого 2019 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Грубіяна Є.О. за участю секретаря Журиної А.В., розглянув цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересовані особи: управління Державної міграційної служби у Житомирській області, управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві про встановлення факту реєстрації шлюбу та зміни прізвища, -
ОСОБА_1 (далі заявник) звернувся до суду з заявою про встановлення факту реєстрації шлюбу 28 липня 1948 року між ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та зміни прізвища з "ОСОБА_2" на "ОСОБА_2". Заява обгрунтована тим, що встановлення такого факту необхідно для отримання громадянства України ОСОБА_2.
В судове засідання сторони не з'явились. Заявник подав заяву, якою просить суд розглядати справу без його участі. Заяву підтримує та просить її задовольнити. Від представників заінтересованих осіб надійшли заяви, якими останні просять суд розглядати справу без їх участі.
Враховуючи вищевикладене, судом вирішено проводити розгляд справи у відсутність учасників на підставі положень ст. 223 ЦПК України.
Судовий розгляд цієї справи здійснено на підставі наявних у суду матеріалів, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає правилам, встановленим реченням другим ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступні фактичні обставини справи.
ОСОБА_2 (ОСОБА_2) народилась в м. Києві ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується архівною довідкою Державного архіву м. Києва від 6.07.2018 року №068-068/Д-893-1020.
У 1940 році ОСОБА_2 закінчила повний курс школи м. Воронежа, що підтверджується копією атестата.
28 липня 1948 року відділом реєстрації актів цивільного стану в Хоенкірхені остання зареєструвала шлюб з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується копією свідоцтва про одруження, перекладене на українську мову, як зазначає заявник, не може бути завірене нотаріально з причин відсутності апостилю.
8.08.1972 року ОСОБА_2 отримала паспорт громадянки Австралії, де зазначено дівоче прізвище "ОСОБА_2", термін дії якого закінчився. У діючому паспорті нового зразка відсутня згадка про зміну прізвища.
На даний час ОСОБА_2 є громадянкою Австралії, остання бажає отримати громадянство України.
З метою отримання громадянства України ОСОБА_2 звернулась до управління ДМС у Житомирській області, однак їй було відмовлено у прийнятті документів, оскільки відсутній документальний факт зміни прізвища з "ОСОБА_2" на "ОСОБА_2".
Як вказує заявник, факт реєстрації шлюбу підтвердити показами свідків неможливо, оскільки реєстрація шлюбу відбулась у повоєнні часи в Німеччині 60 років тому.
Згідно відповіді управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції в м. Києві за №4229/03-01-44 заявнику відмовлено у видачі повторного свідоцтва про народження ОСОБА_2 у зв'язку з тим, що останньою не надано заявнику право на отримання особистих документів щодо сімейного стану довірительки, в тому числі свідоцтва про її народження, а також у зв'язку з тим, що вказаний документ не пройшов процедури встановлення та підтвердження його відповідності законодавству України для надання йому юридичної сили, шляхом його консульської легалізації або проставлення на ньому апостилю.
Крім вказаного, підставою відмови слугував факт відсутності у поданому перекладі інформації про перехід нареченої на прізвище чоловіка.
Представник заінтересованої особи, Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, поданим відзивом заперечив проти заяви, просив відмовити в її задоволенні.
Процесуальним законом з даного приводу визначено наступне.
Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно ч. 4 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення.
У п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" вказано, що суди можуть встановити факти реєстрації шлюбу, якщо в органах РАГСу не зберігся відповідний запис чи відмовлено у його відновленні або ж він може бути відновлений лише на підставі рішення суду про встановлення факту реєстрації акту цивільного стану.
Із заявами про встановлення факту реєстрації шлюбу може звернутися подружжя або кожен із них. Якщо заяву подано лише одним з подружжя другий з них притягається до участі у справі як заінтересована особа.
Таким чином, в даному випадку звернутися до суду із заявою про встановлення факту реєстрації шлюбу може лише один з членів подружжя, ким заявник не являється.
Відповідно до Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року, документи, складені іноземною мовою, подаються для державної реєстрації актів цивільного стану разом з їх перекладами на українську мову, засвідченими в установленому порядку. Документи, видані компетентними органами іноземних держав на посвідчення актів цивільного стану, здійснених поза межами України за законами відповідних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до Гаазької Конвенції, що скасовує вимогу легалізації іноземних офіційних документів від 05.10.1961 учасниками якої є Україна та Австралія, документ виданий компетентним органом іншої держави - учасниці Конвенції має бути легалізованим у встановленому порядку та перекладеним, а саме - легалізований шляхом проставлення спеціального штампу «Apostille», який проставляється компетентним органом держави, в якій складений документ, якщо не існує угоди, яка відмінює або спрощує дану процедуру або звільняють сам документ від лігалізації.
В пред'явлених заявником додатках до заяви спеціальний штамп апостилю відсутній, а переклад додатків здійснено приватним підприємством "Мовно-перекладацька агенція".
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні заяви.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 263-265 ЦПК України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1, заінтересовані особи: управління Державної міграційної служби у Житомирській області, управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві про встановлення факту реєстрації шлюбу та зміни прізвища - відмовити.
Повне рішення складено 14 лютого 2019 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Є.О. Грубіян