Справа № 466/1102/19
судового засідання
15 лютого 2019 року м. Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого судді Невойта П.С.,
секретаря с/з ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_2 про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого до виконання ним своїх зобов'язань,
за участю приватного виконавця ОСОБА_2
установив:
14 лютого 2019 року приватний виконавець виконавчого округу Львівської області ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м.Львова з поданням, яким просив тимчасового обмежити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, місце реєстрації: м. Львів, вул. Студинського, 6/4, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 у праві виїзду за межі України до виконання нею зобов'язань, що покладені на неї рішенням Дніпровського районного суду м. Києва по справі № 6-1303/10.
В обґрунтування своїх вимог зазначає те, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_2 перебуває виконавче провадження №56398161 з примусового виконання виконавчого листа № 6-1303/10 виданого 14.03.2011 року Дніпровським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» заборгованості за договором кредиту в сумі 756 449, 54 грн. та третейського збору в сумі 7 964, 49 грн.
15 травня 2018 року приватним виконавцем винесено постану про відкриття виконавчого провадження, копія якого скерована боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення, відповідно до вимог закону.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», в постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно.
В ході виконання, 15.05.2018 року на виконання вимог ст. ст. 18, 56 Закону приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника. Відповідні записи про обтяження внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
На виконання вимог ст. ст. 18, 56 Закону, 15.05.2018 року приватним виконавцем накладено арешт на кошти на рахунку в банківській установі.
Згідно з відповіддю ПАТ «Оксі Банк», ПАТ «Кредобанк», ПАТ КБ «Львів», ПАТ «ПроКредит Банк», ПАТ «ВіЕс Банк», ПАТ «Ідея Банк», ПАТ «Універсал Банк», ПАТ «ВТБ ОСОБА_4», АТ «УкрСиббанк», ПАТ «Укргазбанк», АТ «Укрексімбанк», АБ «Південний», АТ «ОСОБА_4 Аваль», ПАТ «Креді ОСОБА_5», ПАТ «Альфа-Банк», АТ «Банк Альянс», ПАТ «Банк Восток», ПАТ «Укрсоцбанк», АТ «Ощадбанк», АТ КБ «Приватбанк» в боржника відсутні відкриті рахунки та кошти в банківських установах.
Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №123846099 від 15.05.2018 року встановлено, що боржнику на праві власності належить двохкімнатна квартира площею 59,8 кв.м., житловою площею 34 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Львів, вул. Квітова, 26/25. Квартира передана в іпотеку ПАТ «Укрсоцбанк» згідно з іпотечним договором №4903 від 05.07.2007 року.
Однак, звернути стягнення на вказану квартиру з метою виконання рішення суду та стягнення коштів з боржника неможливо у зв'язку з дією мораторію, встановленого Законом України № 1304-VII від 03.06.2014 року «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».
Згідно з відповіддю Державної фіскальної служби України від 15.05.2018 року та Пенсійного фонду України від 16.05.2018 року, боржника не має відкритих рахунків в банківських установах та не отримує ніяких доходів.
З листа Територіального сервісного центру МВС від 29.05.2018 року вбачається, що за боржником транспортні засоби не зареєстровані.
10.08.2018 року боржнику за вих. № 1924 рекомендованим листом з повідомленням про вручення скеровано вимогу приватного виконавця надати доступ до житла за адресою: АДРЕСА_1. 21.08.2018 року о 11:00 год. з метою перевірки майнового стану боржника, огляду, опису та вилучення майна, на яке можна звернути стягнення з метою виконання рішення суду та стягнення боргу на користь ПАТ "Укрсоцбанк".
Згідно з актом приватного виконавця від 21.08.2018 року, боржником не надано доступу до належної йому квартири АДРЕСА_2, чим не виконав законної вимоги приватного виконавця.
14.11.2018 року за вих. № боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення скерована аналогічна вимога надати доступ до житлового приміщення 29.11.2018 року.
Згідно з актом приватного виконавця від 29.11.2018 року, боржником не надано доступу до належної йому квартири АДРЕСА_2, чим не виконав законної вимоги приватного виконавця.
29.11.2018 року боржнику за вих. № 3017 скеровано вимогу подати приватному виконавцю декларацію про майно та доходи в порядку, встановленому ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», повідомити причини невиконання вимоги про надання доступу до житлового приміщення та з'явитися до приватного виконавця 12.12.2018 року.
Жодна з вимог приватного виконавця боржником не виконана, боржник на виклики виконавця не з'явився.
У судовому засіданні приватний виконавець виконавчого округу Львівської області ОСОБА_2 подання підтримав в повному обсязі, надав пояснення щодо подання, просив таке задовольнити.
Суд, вивчивши подання та матеріали до нього установив наступне.
На виконанні у приватного виконавця виконавчого округу Львівської області ОСОБА_2 перебуває виконавче провадження № 56398161 з примусового виконання виконавчого листа № 6-1303/10, виданого 14.03.2011 року Дніпровським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 756 449,54грн. та третейського збору в сумі 7 964,49грн.
Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі ст.2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» встановлено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України.
Згідно ч.1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п.19 ч.2 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Згідно ч.1 ст.441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.
Так, ухвалою Шевченківського районного суд м.Львова від 19.09.2018 року у задоволенні подання приватного виконавця ОСОБА_2 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_3, 02.08.1968р.н., ІПН - НОМЕР_1, у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого до виконання ним своїх зобов'язань - відмовлено. Ухвала не оскаржувалася та набрала законної сили.
При цьому суд, відмовляючи у клопотанні зазначив, що не подання декларації про доходи не є підставою для такого задоволення, а також приватний виконавець не довів того, що він належним чином повідомив боржника про вимогу надати доступ до квартири, т.я. таку вимогу було отримано пізніше зазначеної дати доступу.
Повторно звертаючись до суду приватний виконавець зазначає про те, що 14.11.2018 року за вих. № боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення скерована аналогічна вимога надати доступ до житлового приміщення 29.11.2018 року. При цьому не надає доказів відправлення та отримання такої вимоги, що також не підтверджує належного повідомлення боржника.
Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в задоволенні подання слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 258, 259, 260, 353, 354, 441 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд
постановив:
у задоволенні подання від 14.02.2019 приватного виконавця ОСОБА_2 про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_3, 02.08.1968р.н., ІПН - НОМЕР_1, у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги.
Суддя: ОСОБА_6