Справа №463/7245/18
Провадження №1-кп/463/253/19
іменем України
19 лютого 2019 року Личаківський районний суд м.Львова
в складі: головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження № 12018140040003136 від 18.11.2018 року з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Львова, з вищою незакінченою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 358 КК України -
Обвинувачений ОСОБА_5 , маючи умисел на використання завідомо підробленого посвідчення та знаючи, що особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами, 17 листопада 2018 року на автомобілі марки «Рено Логан», р.н. НОМЕР_1 , близько 23.25 год. на вул. Франка у м. Львові за порушення правил дорожнього руху був зупинений працівниками Управління патрульної поліції у м. Львові ДПП і під час перевірки документів водія подав останнім завідомо підроблений документ - посвідчення водія, серійний номер НОМЕР_2 , видане 26.06.2017 року на ім'я ОСОБА_5 , з категоріями В1, В, С1, С (бланк посвідчення водія виготовлений не поліграфічним підприємством, що здійснює виготовлення бланків типових документів та не відповідає аналогічним документам даного типу на території України), в яке були внесені неправдиві відомості, оскільки згідно офіційної інформації посвідчення водія на ім'я ОСОБА_5 не видавалося, хоча при цьому останній реально усвідомлював, що вказане посвідчення не відповідало дійсності.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст. 358 КК України - використання завідомо підробленого документа.
Під час судового розгляду в підготовчому судовому засіданні між сторонами кримінального провадження прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 досягнуто та підписано угоду від 19.02.2019 року про визнання винуватості ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України, за змістом якої обвинувачений беззастережно визнає свою вину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, та наведені обставини вчинення цього злочину, сторони дійшли згоди щодо обрання ОСОБА_5 покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення передбачене ч.4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850 грн. В угоді зазначено наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки невиконання угоди.
Судом встановлено, що дана угода про визнання винуватості за своїм змістом та порядком укладення відповідає вимогам ст.ст. 468-470, 472 КПК України, відповідає закону України про кримінальну відповідальність за ст. 358 ч.4 КК України, в тому числі щодо правової кваліфікації кримінального правопорушення та щодо узгодженого покарання у виді штрафу. Шляхом вивчення документів кримінального провадження, опитування сторін, суд переконався, що укладення угоди є добровільним, тобто згідно з ч.6 ст. 474 КПК України не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Також встановлено, що умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, наявні фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого. При цьому, судом з'ясовано в обвинуваченого та встановлено, що він зможе реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Крім цього, обвинуваченому роз'яснено ч.ч.4,6,7 ст. 474 КПК України, положення яких йому зрозумілі, ним усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є його відмова від здійснення прав, передбачених - абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а саме права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, права допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження його права на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 цього Кодексу, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частиною четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди обвинуваченому зрозумілі. Після таких роз'яснень обвинувачений не заперечив проти затвердження угоди. Прокурор та захисник також просили затвердити угоду про визнання винуватості.
Таким чином, за наслідками розгляду угоди в підготовчому судовому засіданні суд, перевіривши відповідність угоди вимогам кримінального процесуального закону, врахувавши заслухані доводи сторін кримінального провадження, приходить до висновку про наявність правових підстав для прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 358 КК України та призначення узгодженого сторонами покарання у виді штрафу і ухвалення обвинувального вироку.
Долю речових доказів належить вирішити відповідно до положень ст. 100 КПК України.
Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта, слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 475 КПК України, суд -
Затвердити угоду від 19.02.2019 року, укладену між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_5 , про визнання винуватості ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 358 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (вісімсот п'ятдесят гривень) в дохід держави.
Речовий доказ у кримінальному провадженні - завідомо підроблене посвідчення, серійний номер НОМЕР_2 , видане 26.06.2017 року на ім'я ОСОБА_5 - знищити.
Стягнути з засудженого ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта в розмірі 1 144 грн.
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Личаківський районний суд м. Львова, з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: ОСОБА_1