Справа № 461/6914/17 Головуючий у 1 інстанції: Юрків О.Р.
Провадження № 22-ц/811/823/18 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.
Категорія:34
15 лютого 2019 року м.Львів
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого -судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., розглянувши в порядку письмового провадженняцивільну справу за апеляційною скаргою Львівського комунального підприємства «Зелений Львів» на рішення Галицького районного суду м.Львова від 18 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Львівського комунального підприємства «Зелений Львів», треті особи: Львівська міська рада, дочірнє підприємство «Парк Високий замок» Львівського комунального підприємства «Зелений Львів», департамент містобудування Львівської міської ради, про відшкодування майнової шкоди,
У жовтні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з Львівського комунального підприємства (далі-ЛКП) «Зелений Львів» 34412 грн. 17 коп. майнової шкоди, завданої пошкодженням належного йому на праві власності транспортного засобу марки «Daihatsu Terios», реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок падіння 14.04.2016 року дерева на його автомобіль, який знаходився на автостоянці, навпроти заводу «Галфарм», що прилягає до парку «Високий Замок», на перехресті вул. Замкової та вул. Опришківської у м.Львові, 1000 грн. витрат за проведення експертного автотоварознавчого дослідження, 640 грн. судового збору та витрати на правову допомогу.
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що в момент падіння дерева автомобіль знаходився на території, яка відноситься до парку «Високий Замок» у м.Львові і перебуває у комунальній власності, а тому відповідальність за завдану йому шкоду повинен нести балансоутримувач - ЛКП «Зелений Львів», який неналежно виконував свої обов'язки щодо контролю за благоустроєм населених пунктів, в тому числі за дотриманням стану зелених насаджень.
Рішенням Галицького районного суду м.Львова від 18.04.2018 року позов задоволено.
Стягнуто з ЛКП «Зелений Львів» у користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля, - 34412 грн. 17 коп., на відшкодування вартості проведеної експертизи - 1000 грн., а всього 35412 грн. 17 коп.
Стягнуто з ЛКП «Зелений Львів» в користь ОСОБА_2 витрати по сплаті судового збору в розмірі 640 грн.
Рішення суду оскаржив відповідач ЛКП «Зелений Львів», просить його скасувати з підстав неповного з'ясування обставин справи, недоведеності обставин, які суд вважав встановленими, невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні вказаного позову.
Апелянт вважає недоведеним факт протиправної бездіяльності ЛКП «Зелений Львів», внаслідок якої могла б бути заподіяна шкода позивачеві.
Звертає увагу, що у лютому 2016 року ЛКП «Зелений Львів» забезпечило проведення комісійного обстеження стану дерев у парку «Високий замок» зі сторони вул. Опришківської, але оскільки за результатами такого обстеження дерево, яке впало на автомобіль позивача, не входило у перелік дерев, що підлягали видаленню, підприємство не мало законних підстав здійснити видалення (зрізку) цього дерева самостійно без відповідного рішення комісії, до складу якої входять представники виконавчих органів місцевого самоврядування та державної екологічної інспекції. Зазначає, що факт відсутності підстав для видалення дерева підтверджений листом департаменту містобудування Львівської міської ради, якому суд першої інстанції не дав належної правової оцінки та не встановив дійсну причину падіння дерева того дня.
Крім того, апелянт зазначає, що немає документів, які б підтверджували ту обставину, що ЛКП «Зелений Львів» є балансоутримувачем вказаної вище території парку, а тому назване підприємство не може нести відповідальність за завдану позивачеві шкоду.
Відповідно до вимог ч.13 ст.7 та ч.1 ст.369 ЦПК України, справу розглянуто апеляційним судом без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до вимог абзацу 2 частини 5 статті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведені вище вимоги процесуального закону, датою ухвалення апеляційним судом судового рішення в даній справі, призначеній до розгляду на 05.02.2019 року, є дата складення повного судового рішення - 15.02.2019 року.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є власником транспортного засобу марки «Daihatsu Terios», реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.7).
14.04.2016 року на вказаний автомобіль, який було припарковано на перехресті вулиць Замкова та Опришківська у м.Львові на автостоянці навпроти заводу «Галфарм», впало дерево.
Факт падіння дерева на автомобіль та його пошкодження внаслідок цього зафіксовано зверненням до Галицького відділу поліції м.Львова ГУНП у Львівській області, зареєстрованим 14.04.2016 року (а.с.8-9).
Відповідно до висновку №46, складеного експертом-автотоварознавцем ОСОБА_3 24.04.2016 року (а.с.10-20), вартість відновлювального ремонту вказаного транспортного засобу з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, без врахування ПДВ, становить 34412 грн. 17 коп.
Згідно листа Управління екології та ландшафтного планування департаменту містобудування Львівської міської ради від 21.03.2017 року №2402-114 (а.с.41), парк «Високий Замок» у м.Львові перебуває у комунальній власності.
Згідно затверджених меж площадка, на якій був припаркований автомобіль позивача, входить у межі парку.
У лютому 2016 року було проведено комісійне обстеження стану дерев у парку «Високий Замок» зі сторони вул. Опришківської, за результатами якого визначено дерева, що підлягають видаленню.
Дерево, яке 14.04.2016 року впало у парку «Високий Замок» зі сторони вул. Опришківської, не входило до переліку дерев, що підлягали видаленню згідно результатів зазначеного обстеження.
Відповідно до листа директора ЛКП «Зелений Львів» від 20.03.2017 року №136 (а.с.42), парк «Високий Замок» перебуває у постійному користуванні ЛКП «Зелений Львів», відповідальність за стан зелених насаджень відповідно до законодавства України несе балансоутримувач, яким є ЛКП «Зелений Львів».
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування.
Збитками, відповідно до цієї статті, є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до ч.2 ст.1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Частиною першою статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування майнової шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Згідно з ч.2 ст.1166 ЦК України, особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Таким чином, у деліктних зобов'язаннях цивільне законодавство передбачає презумпцію вини. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на наведене, саме на відповідача покладено обов'язок доведення відсутності його вини в заподіянні шкоди позивачу.
Пунктом 7 ч.1 ст.17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» закріплено право громадян звертатись до суду з позовами про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», благоустрій населених пунктів - це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
Утримання в належному стані території за цим Законом означає: використання території за призначенням відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також санітарне очищення території, її озеленення, збереження та відновлення об'єктів благоустрою.
За змістом п.п. «г» п.1 ст.13 цього Закону, окремими об'єктами благоустрою є території загального користування, до яких віднесено вулиці, дороги, провулки, узвози, проїзди, пішохідні та велосипедні доріжки.
Статтею 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що елементами (частинами) об'єктів благоустрою є, зокрема, зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.
Відповідно до ст.15 цього Закону, утримання об'єктів благоустрою здійснюється органами державної влади та органи місцевого самоврядування, які можуть утворювати підприємства для утримання об'єктів благоустрою державної та комунальної власності.
У разі відсутності таких підприємств, органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об'єктів.
Підприємство та балансоутримувач забезпечують належне утримання об'єкта благоустрою власними силами або можуть на конкурсних засадах залучати для цього інші підприємства, установи та організації.
Норми аналогічного змісту містяться й в Правилах утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10.04.2006 року №105.
Враховуючи наведені вище норми матеріального права й те, що відповідач ЛКП «Зелений Львів» у своїй відповіді на запит повідомив, що назване комунальне підприємство є балансоутримувачем території із зеленими насадженнями, на якій знаходився автомобіль позивача і був пошкоджений внаслідок падіння дерева, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що саме це комунальне підприємство в силу Закону несе відповідальність за завдану позивачеві майнову шкоду.
Доводи апелянта про те, що дерево, яке впало на автомобіль позивача, не входило до погодженого плану заходів санітарної вирубки (видалення) дерев на вказаній території, не мають правового значення для вирішення даного спору, оскільки на виконання вимог ч.2 ст.1166 ЦК України відповідачем не доведено, що дерево впало внаслідок винних дій інших осіб.
До того ж, відповідачем не спростовано твердження позивача про те, що в день падіння дерева не було ні сильного вітру, ні інших надзвичайних природніх явищ, а тому це ще раз підтверджує неналежне виконання відповідачем своїх обов'язків по утриманню елементів благоустрою ввіреної йому території.
Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин, давши належну правову оцінку доказам, які є в матеріалах справи, застосував норми матеріального закону, які підлягали застосуванню до спірних правовідносин, не допустив порушень норм процесуального закону, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення спору, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу Львівського комунального підприємства «Зелений Львів» залишити без задоволення.
Рішення Галицького районного суду м.Львова від 18 квітня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складений 15 лютого 2019 року.
Головуючий: Бойко С.М.
Судді: Копняк С.М.
Ніткевич А.В.