Справа № 442/5058/14
Провадження № 22-з/811/46/18 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.
04 лютого 2019 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Левика Я.А.,
суддів: Струс Л.Б., Шандри М.М.,
розглянувши заяву ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про роз'яснення постанови Апеляційного суду Львівської області від 10 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, що є спільною сумісною власністю, -
постановою Апеляційного суду Львівської області від 10 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 задоволено частково. Рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 03 березня 2015 року в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 незавершеного будівництвом житлового будинку і земельної ділянки, та поділ таких шляхом виділу у власність по Ѕ ідеальній частині ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і в частині розподілу судових витрат - скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання об'єктом спільної власності подружжя незавершеного будівництвом будинку задоволено. Визнано об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 незавершений будівництвом житловий будинок, позначений на плані літ. «А-1», загальною площею 379,5 кв.м., житловою - 84,9 кв.м., з господарською прибудовою - альтанкою, позначеною на плані літ. «Б», стан готовності якого складає 98,8%, і який знаходиться в АДРЕСА_1. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на Ѕ ідеальну частину незавершеного будівництвом житлового будинку та Ѕ ідеальну частину земельної ділянки - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 1948 грн. 80 коп. судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції. Стягнуто з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 1071 грн. 84 коп. за подання апеляційної скарги. В решті рішення суду залишено без змін.
07 листопада 2018 року до Львівського апеляційного суду надійшла заява ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про роз'яснення постанови Апеляційного суду Львівської області від 10 травня 2018 року. Зазначає, що постанова Апеляційного суду Львівської області від 10 травня 2018 року є незрозумілою, оскільки з резолютивної частини такої неможливо встановити в задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 щодо яких об'єктів нерухомого майна судом було відмовлено, а саме щодо Ѕ ідеальної частини незавершеного будівництвом житлового будинку, загальною площею 379,5 кв.м., житловою 84,9 кв.м., з господарською прибудовою альтанкою, стан готовності якого складає 98,8%, що знаходиться в АДРЕСА_1 та Ѕ ідеальної частини земельної ділянки, площею 0,0600 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер НОМЕР_1, розташованої в АДРЕСА_1.
Відповідно до ч.3 ст. 271 ЦПК України, суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Відповідно до роз'яснень суду касаційної інстанції щодо схожих правовідносин у п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 року "Про судове рішення в цивільній справі", роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Таким чином, суд може роз'яснити рішення, якщо воно містить в собі незрозумілості, неточності, що ускладнює його реалізацію, при цьому, не вносячи змін у суть рішення, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Незрозумілим слід вважати рішення суду, в якому припускається кілька варіантів тлумачення; роз'яснюються не висновки, яких дійшов суд, а ухвалене судове рішення; підставою для роз'яснення рішення суду є утруднення чи неможливість його виконання.
Зрозумілість судового рішення полягає у тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Як вбачається із резолютивної частини постанови Апеляційного суду Львівської області від 10 травня 2018 року така є чіткою, не містить суперечностей, неточностей або кількох варіантів тлумачення.
Так, у резолютивній частині вказано про скасування рішення суду першої інстанції в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 незавершеного будівництвом житлового будинку і земельної ділянки та поділу таких, шляхом виділу у власність по Ѕ ідеальній частині ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і в частині розподілу судових витрат та ухвалення в цій частині нового рішення.
Зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання об'єктом спільної власності подружжя незавершеного будівництвом будинку задоволено. Визнано об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 незавершений будівництвом житловий будинок, позначений на плані літ. «А-1», загальною площею 379,5 кв.м., житловою - 84,9 кв.м., з господарською прибудовою - альтанкою, позначеною на плані літ. «Б», стан готовності якого складає 98,8%, і який знаходиться в АДРЕСА_1. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права власності на Ѕ ідеальну частину незавершеного будівництвом житлового будинку та Ѕ ідеальну частину земельної ділянки - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_4 1948 грн. 80 коп. судового збору за подання позовної заяви до суду першої інстанції. Стягнуто з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_3 1071 грн. 84 коп. за подання апеляційної скарги. В решті рішення суду залишено без змін.
Про це йдеться і в мотивувальній частині рішення суду апеляційної інстанції, а саме:
«…колегія суддів дійшла висновку про те, що незавершений будівництвом житловий будинок позначений на плані літ. «А-1», загальною площею 379,5 кв.м., житловою - 84,9 кв.м., з господарською прибудовою - альтанкою, позначеною на плані літ. «Б», стан готовності якого складає 98,8%, і який знаходиться в АДРЕСА_1 є об'єктом права спільної сумісної власності сторін, як колишнього подружжя, з рівними частками кожного з них в цьому майні, однак, право власності на частину цього об'єкта в судовому порядку, як просить позивач у своєму позові, визнавати не можна…».
«…Враховуючи, що спірна земельна ділянка, на 1/2 частину якої позивач за зустрічним позовом просить визнати право власності, одержана ОСОБА_3 в період шлюбу в приватну власність шляхом приватизації, а набуття права власності на земельну ділянку є похідним від права власності на житловий будинок, для будівництва та обслуговування якого земельну ділянку було надано, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні вказаної вимоги ОСОБА_4, оскільки така є передчасною…».
«…Крім того необхідно зазначити, що суд першої інстанції задовольнивши позовні вимоги ОСОБА_4 та визнавши спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 земельну ділянку, площею 0,0600 га, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер НОМЕР_1, розташовану в АДРЕСА_1, вийшов за межі заявлених позовних вимог, оскільки таку позовну вимогу позивачка за зустрічним позовом не заявляла…».
«…колегія суддів приходить до висновку, що спірний автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки не доведено належними та допустимими доказами, що автомобіль придбаний за кошти, які належали відповідачу особисто або за кошти отримані ним в борг за договором позики…».
«…рішення суду в частині задоволення зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 незавершеного будівництвом житлового будинку і земельної ділянки, та поділ таких шляхом виділу у власність по Ѕ ідеальній частині ОСОБА_4 та ОСОБА_3 і в частині розподілу судових витрат слід скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення…».
А відтак, колегія суддів вважає, що оскільки судове рішення, про роз'яснення якого подана заява, - викладено повно і чітко, резолютивна частина викладена конкретно та підстав для різночитання чи суперечностей ні у мотивувальній, ані у резолютивній частині рішення - немає, а в поданій заяві обставин, що підтверджували б труднощі у його розумінні - не наведено, - посилання заявника не стверджують про наявність недоліків рішення, що підлягають усуненню в порядку, визначеному ст. 271 ЦПК України.
В зв'язку з викладеним колегія суддів вважає, що підстав для задоволення заяви та роз'яснення судового рішення - немає.
Керуючись ст.ст. 271, 258-260 ЦПК України, -
в задоволенні заяви ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 про роз'яснення постанови Апеляційного суду Львівської області від 10 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про поділ майна подружжя, що є спільною сумісною власністю - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної ухвали безпосередньо до суду Верховного Суду.
Повний текст ухвали складено 04.02.2019р.
Головуючий : Я.А. Левик
Судді: Л.Б. Струс
М.М. Шандра