Дата документу 13.02.2019 Справа № 310/5934/13-ц
Запорізький Апеляційний суд
ЄУН 310/5934/13Головуючий у 1-й інстанції Прінь І.П.
Пр. № 22-ц/807/932/19Повний текст ухвали складено 30.11.2018 року. Суддя-доповідач Гончар М.С.
13 лютого 2019 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.
суддів Кочеткової І.В., Маловічко С.В.,
за участі секретаря Остащенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 29 листопада 2018 року у справі за заявою ОСОБА_3 про видачу виконавчого листа, поновлення строку на пред'явлення виконавчого листа до виконання, заміну боржника, заінтересована особа ОСОБА_2
У вересні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вищезазначеною заявою (т.с. 1 а.с. 166-167), в якій просив видати виконавчий лист у цивільній справі (ЄУН 310/5934/13) за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення процентів від суми позики та поновити строк на пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки довгий час позивачем встановлювалися правонаступники померлого відповідача ОСОБА_4 Про те, що ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем відповідача, він - ОСОБА_3 дізнався лише 25.08.2018 року з отриманої поштою постанови Верховного суду по справі № 2-4938/11. Оскільки, ОСОБА_2 є єдиним спадкоємцем померлого відповідача, посилаючись на ст. 442 ЦПК України просив замінити боржника у виконавчому листі у справі Бердянського міськрайонного суду Запорізької області про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 37098,12 грн. процентів та 370,98 грн. судового збору з ОСОБА_4 на ОСОБА_2
В обґрунтування своєї заяви зазначив, що рішенням апеляційного суду Запорізької області від 05.03.2014 року рішення Бердянського міськрайонного суду від 08.01.2014 року було змінено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 37098,12 грн. процентів та 370,98 грн. судового збору. 22.08.2014 року ОСОБА_4 помер. У лютому 2014 року представник ОСОБА_3 звертався до суду з заявою про видачу виконавчого листа після набрання рішенням законної сили. Однак, виконавчий лист позивачу не видавався. Кошти за рішенням суду ні ОСОБА_4, ні його правонаступником ОСОБА_2 позивачу на сьогоднішній день не виплачені.
Ухвалою Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 29 листопада 2018 року (т.с. 2 а.с. 16-20) вищезазначену заяву ОСОБА_3 задоволено.
Видано ОСОБА_3 виконавчий лист на підставі рішення апеляційного суду Запорізької області від 05 березня 2014 року у справі №310/13971/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення процентів від суми позики, і поновлено ОСОБА_3 строк на пред'явлення цього виконавчого листа до виконання.
Замінено у виконавчому листі, який буде виданий на підставі рішення апеляційного суду Запорізької області від 05 березня 2014 року у справі №310/13971/13-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення процентів від суми позики, боржника ОСОБА_4 на його правонаступника - спадкоємця ОСОБА_2, обмеживши відповідальність правонаступника вартістю майна, одержаного ним у спадщину.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права судом першої інстанції при її постановленні, ОСОБА_2 у своїй апеляційній скарзі (т.с. 2 а.с. 32-34) просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу про відмову у задоволенні вищезазначеної заяви, розподілити судові витрати.
Указом Президента України «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» від 29.12.2017 року №452/2017 ліквідовано зокрема: Апеляційний суд Запорізької області та утворено Запорізький апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Запорізьку область з місцезнаходженням у місті Запоріжжі.
Указом Президента України № 297/2018 від 28.09.2018 «Про переведення суддів» судді Апеляційного суду Запорізької області переведені до Запорізького апеляційного суду, який почав роботу з 05 жовтня 2018 року.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Кочеткову І.В. та Маловічко С.В. (т.с. 2 а.с.44).
Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито (т.с. 2 а.с. 45), справу призначено до апеляційного розгляду (т.с. 2 а.с. 47).
Ухвалою апеляційного суду (т.с. 2 а.с. 47) розгляд цієї справи було призначено в режимі відеоконференції в порядку задоволення клопотання ОСОБА_2, поданого через його представника - адвоката Данилову К.Ю. (т.с. 2 а.с. 37-42).
ОСОБА_3 подав апеляційному суду відзив на вищезазначену апеляційну скаргу у цій справі (т.с. 2 а.с. 55-58).
У судове засідання 13 лютого 2019 року належним чином повідомлені апеляційним судом про час і місце розгляду цієї справи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не з'явились, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістили, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавали.
В силу вимог ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.
При вищевикладених обставинах, апеляційний суд визнав неповажними причини неявки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у дане судове засідання і на підставі ст. 372 ч. 2 ЦПК України ухвалив розглядати дану справу апеляційним судом у даному судовому засіданні за відсутністю останнього останніх за присутністю їх представників - Данилової К.Ю. та ОСОБА_6 (а.с.61-64) в режимі відеоконференції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, зокрема представника ОСОБА_2 - Данилової К.Ю., яка у тому числі на запитання апеляційного суду зазначала, що ОСОБА_2 особисто не повідомляв ОСОБА_3 про те, що він є спадкоємцем померлого боржника; повідомити апеляційному суду, коли саме ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право на спадщину, вона не може; перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
В силу вимог ст. 258 ч. 1 п. 1 ЦПК України судовими рішеннями є ухвали.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи заяву ОСОБА_3, як стягувача, у цій справі, керувався ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.431, ч.5 ст.442 ЦПК України та виходив із обґрунтованості останньої.
Апеляційний суд погоджується із такими висновками суду першої інстанції, вважає їх правильними, а ухвалу суду першої інстанції - такою, що постановлена з додержанням вимог закону, є правильною та законною.
Так, судом першої інстанції було правильно встановлено, що заочним рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08.01.2014р. задоволено позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення процентів від суми позики. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 проценти від суми позики у розмірі 45223,51грн. та судовий збір у сумі 452,23 грн. (т.с. 1 а.с.121-122).
Рішенням Апеляційного суду Запорізької області від 05.03.2014р. заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 08.01.2014р. змінено. Позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 проценти в сумі 37098,12 грн. та судовий збір у сумі 370,98 грн. В решті вимог відмовлено (т.с. 1 а.с.149-152).
Відповідно до ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Ідентичні приписи містила і ст. 368 ЦПК України, який був чинним на час набрання рішення суду законної сили.
Згідно п.17.1 Перехідних положень ЦПК України оформлення і видача виконавчих документів здійснюється в паперовій формі судом, який ухвалив відповідне рішення, за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Відповідно до ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин. визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку, суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.
Судом першої інстанції було правильно встановлено, що заявник вказував на те, що 03.02.2014р. його представник за довіреністю ОСОБА_7 звертався до суду з заявою про видачу виконавчого листа, на підтвердження чого надав копію цієї заяви та копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке містить відмітку про отримання заяви 03.02.2014р. уповноваженою особою Бердянського міськрайонного суду Ледовською (т.с. 1 а.с.168).
Однак судом першої інстанції було встановлено, що вказана заява відсутня в матеріалах цієї справи.
24.10.2018р. керівником апарату Бердянського міськрайонного суду була ініційована службова перевірка, за результатами якої встановлено наступне: під час перевірки автоматизованої системи документообігу суду КП-Д3 було встановлено, що заява представника позивача ОСОБА_7 про видачу виконавчого листа була зареєстрована в автоматизованій системі документообігу суду КП-Д3 04 лютого 2014р. за №5410/14-Вх. та передана на виконання судовому розпоряднику ОСОБА_8, про що міститься відмітка в журналі реєстрації вхідної кореспонденції. Однак, заява про видачу виконавчого листа в матеріалах справи відсутня, виконавчий лист видано не було, про це свідчить огляд статистичної картки цивільної справи №310/13971/13-ц в комп'ютерній програмі «Д-3». Встановити причини і умови, що призвели до вчинення проступку наразі не можливо, оскільки на сьогоднішній день ОСОБА_8 та її безпосередній керівник ОСОБА_9 не працюють в Бердянському міськрайонному суді (т.с. 1 а.с.236-237).
Отже, судом першої інстанції було з'ясовано, що виконавчий лист у цій справі судом не виписувався та позивачу не видавався з вини працівників суду. За таких підстав, суд першої інстанції правильно визнав, що причини, з яких ОСОБА_3 своєчасно не отримав і не пред'явив до виконання виконавчий лист є поважними, а заява про видачу виконавчого листа, про заміну божника у виконавчому листі і про поновлення строку для пред'явлення його для виконання підлягає задоволенню.
Згідно із положеннями ч.ч. 1,2,5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд заміняє таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
За змістом ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені у цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
Завершальною стадією судового провадження є виконавче провадження (ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження»). Отже, процесуальне правонаступництво можливе на будь-якій стадії цивільного процесу, у тому числі і на стадії виконання судового рішення.
У зв'язку із заміною боржника на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв'язку з цим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним боржником проводиться відповідно до ч.5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження», ст.442 ЦПК України.
Судом першої інстанції також було правильно встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 боржник ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (т.с. 1 а.с.169).
Постановою Верховного суду від 06.06.2018р. у справі №2-4938/11 було залишено без змін ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 травня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 30 серпня 2016 року у справі, що розглядалася судом за поданням відділу ДВС Бердянського МРУЮ Запорізької області про заміну сторони виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-4938/11 про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 суми боргу за договором позики 300000,00 грн. процентів у розмірі 125636,08, судового збору у розмірі 1663,15 грн.
Вказаним судовим рішенням встановлено, що єдиним спадкоємцем померлого ОСОБА_4 є ОСОБА_2 За ухвалою суду було здійснено заміну боржника у вказаному виконавчому провадженні (т.с. 1 а.с.170-173).
З огляду на те, що виконавчий лист, який буде видано стягувачу, до виконання ще не пред'являвся, виконавче провадження за ним не відкривалося, суд першої інстанції правильно вважав, що вимоги стягувача про заміну боржника у виконавчому листі з ОСОБА_4 на ОСОБА_2 у цій справі також підлягають задоволенню, що узгоджується з приписами ч. 5 ст. 442 ЦПК України.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції в оскаржуємій ухвалі суду, є безпідставними, ґрунтуються на припущеннях, що суперечить вимогам ст. 81 ч. 6 ЦПК України, ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, постановлена з додержанням вимог ЦПК України.
За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування ухвали суду першої інстанції у цій справі або ж її зміни.
В силу вимог ст. 141 ЦПК України у разі відмови ОСОБА_2 у задоволенні його вищезазначеної апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції у повному обсязі у цій справі, останній не має права на компенсацію за рахунок ОСОБА_3 будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом.
Керуючись ст. ст. 12,141, 367-368, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 29 листопада 2018 року у цій справі залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови.
Повний текст постанови апеляційним судом складений 18.02.2019 року.
Головуючий суддяСуддяСуддя
Гончар М.С. Кочеткова І.В.Маловічко С.В.