Дата документу 13.02.2019 Справа № 334/6161/18
Єдиний унікальний № 334/6161/18 Головуючий у 1 інстанції
№ провадження 22-ц/807/914/19 Козлова Н.Ю.
Доповідач: Бєлка В.Ю.
13 лютого 2019 року м. Запоріжжя
Запорізький Апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого: Бєлки В.Ю.
Суддів: Воробйової І.А.
Онищенко Е.А.
За участю секретаря: Семенчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України в особі філії - Запорізьке обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 листопада 21018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Державний ощадний банк України в особі філії - Запорізьке обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,
У серпні 2018 року ПАТ «Державний ощадний банк України в особі філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 22 січня 2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір про іпотечний кредит № 1854, на суму 25 500,00 доларів США, зі сплатою 12% річних, терміном остаточного погашення 22.01.2027 року.
Також 22 січня 2007 року між банком та відповідачем ОСОБА_4 було укладено договір поруки № 739, відповідно до умов якого, поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати солідарно у повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язання за договором про іпотечний кредит.
У зв'язку з невиконанням позичальником умов кредитного договору станом на 06.12.2017 року виникла заборгованість на загальну суму 31 946,93 доларів США.
Відповідачі в добровільному порядку заборгованість по іпотечному кредиту не сплачують.
Посилаючись на зазначені обставини просило суд стягнути з відповідачів в солідарному порядку заборгованість в загальній сумі 31 946,93 доларів США та стягнути судові витрати по справі.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 листопада 2018 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 334/1207/16.
У апеляційній скарзі ПАТ «Державний ощадний банк України в особі філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» зазначає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом не враховано, що наявність спору про визнання недійсним договору про іпотечний кредит не перешкоджає суду самостійно надати оцінку наявним доказам у справі, в результаті чого судом безпідставно зупинено провадження у справі. Не враховано, що межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Просить скасувати ухвалу суду та направити справу для розгляду до суду першої інстанції.
Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з'явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно з п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що предметом спору по справам є один і той же договір про іпотечний кредит № 1854 від 22 січня 2007 року, а тому зупинення провадження у справі до розгляду справи за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору недійсним, сприятиме процесуальній економії часу та попередженню винесення необґрунтованого рішення по справі.
Колегія суддів з вказаним висновком суду першої інстанції не погоджується з огляду на наступне.
За положеннями п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі суду слід з'ясувати: як пов'язані справи, які розглядаються різними судами загальної юрисдикції та чим обумовлюється неможливість розгляду справи. Тобто між справами, що розглядаються, повинен існувати тісний матеріально-правовий зв'язок, який виражається в тому, що факти, встановлені в одній із справ, будуть мати преюдиціальне значення для іншої справи.
При цьому слід враховувати, що неможливість розгляду справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.
Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, що розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема факти, що мають преюдиціальне значення, та є істотними для даної справи. Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бутив встановлені цим судом самостійно по даній справі.
Отже, зупиняючи провадження у справі, всупереч вимогам ст. 251 ЦПК України не навів переконливих доводів того, що при розгляді даної справи неможливо встановити обставини справи до розгляду справи № 334/1207/16, а посилання суду на наявність однакового предмету вказаних спорів не свідчить про наявність пов'язаності вказаних справ в розумінні п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.
Згідно з вимогами ст. 210 ЦПК Ухвали, суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.
Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фрідлендер проти Франції").
Зупиняючи провадження, суд першої інстанції на зазначені положення закону уваги не звернув, не навів достатніх мотивів, які б давали підстави для висновку про те, що наявність спору у справі за позовом ОСОБА_3 до ПАТ «Державний ощадний банк України» про захист прав споживачів, визнання кредитного договору недійсним, виключає можливість розгляду справи за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України в особі філії - Запорізьке обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, і не зазначив, які саме обставини не можуть бути встановлені судом самостійно при розгляді цієї справи.
На підставі викладеного, апеляційний суд не погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх передчасними, та такими, що не відповідають дійсним обставинам та дослідженим матеріалам справи.
Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а тому апеляційний суд приходить до висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до помилкового вирішення питання про зупинення провадження по справі.
З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що ухвалу суду постановлено з порушенням вимог закону, тому вона підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інтонації для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України в особі філії - Запорізьке обласне управління Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» задовольнити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 22 листопада 21018 року по цій справі скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Дата складання повної постанови 18 лютого 2019 року.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий: В.Ю. Бєлка
Судді: І.А. Воробйова
Е.А. Онищенко