Дата документу 18.02.2019 Справа № 328/1841/18
Є.У.№333/1841/18 Головуючий у 1 інстанції: Курдюков В.М.
№ 22-ц/807/671/19 Суддя-доповідач: Крилова О.В.
18 лютого 2019 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого: Крилової О.В.
суддів: Кухаря С.В.
Полякова О.З.
розглянувши в порядку спрощеного письмового провадження без виклику учасників справи цивільну справу заапеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 03 жовтня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Остриківської сільської ради, Токмацького району, Запорізької області про визнання незаконними та скасування рішень Остриківської сільської ради Токмацького району Запорізької області та стягнення моральної шкоди,
В липні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до Остриківської сільської ради, Токмацького району, Запорізької області про визнання незаконними та скасування рішень Остриківської сільської ради Токмацького району Запорізької області та стягнення моральної шкоди.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 10.07.2018 року в приміщенні Остриківської сільської ради Токмацького району Запорізької області позивачу було вручено копію рішення Остриківської сільської ради № 16 від 22.06.2018 року «Про відміну рішення сесії № 04 від 01.02.2016 року».
Згідно вказаного рішення дванадцятою сесією восьмого скликання депутатами Остриківської сільської ради Токмацького району Запорізької області будо вирішено:
1.Відмінити рішення п'ятої сесії сьомого скликання за № 04 від 01 лютого 2016 року « Про надання дозволу на розроблення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки».
2. Визнати недійсною технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, як таку, що не відповідає вимогам чинного законодавства, та виконана з порушенням Інструкції, затвердженої Наказом державного комітету із земельних ресурсів від 18.05.2010 року № 376.
3. Земельну ділянку кадастровий номер НОМЕР_1 площею 0,25 га. залишити в комунальній власності, згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ 23022138822016 від 17.06.2016 року.
4. Рекомендувати гр. ОСОБА_3 вирішити згідно з чинним Законодавством питання узаконення на самовільно збудовану (прибудовану) споруду орієнтовним розміром 8X10X2,5 метрів та повторно звернутися до Острківської сільської ради з клопотанням щодо надання дозволу на розробку проекту відведення земельної ділянки для подальшої передачі її в приватну власність.
Вважає, що вказане рішення Остриківської сільської ради Токмацького району Запорізької області № 16 від 22.06.2016 року не відповідає вимогам Конституції України, вимогам, нормам Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», вимогам Земельного кодексу України.
Окрім того, рішенням одинадцятої сесії Остриківської сільської ради Токмацького району Запорізької області № 03 від 02 вересня 2016 року «Про відміну рішення» вирішено:
1.Відмінити рішення сесії Остриківської сільської ради Токмацького району Запорізької області № 01 від 07.04.2016 року як таке, що не відповідає чинному законодавству України.
2.Контроль покласти за виконанням даного рішення на Остриківського сільського голову ОСОБА_4.
Так, рішенням Остриківської сільської ради Токмацького району Запорізької області № 01 від 07.04.2016 року «Про заяву ОСОБА_3.» було вирішено призначити тимчасову контрольну комісію з депутатів бути присутніми для контролю за правильністю проведення геодезичних вимірів та роботи з виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок на місці знаходження земельних ділянок. Дозволено підписати депутатам включеним в тимчасову контрольну комісію від Остриківської сільської ради технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок на місці знаходження земельних ділянок за адресою АДРЕСА_1. Зобов'язати сусідів громадянина ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підписати технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок на місці знаходження земельних ділянок за адресою АДРЕСА_1. На випадок відмови сусідів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від підпису, депутатам включеним в комісію дозволити підписати за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 польовий абрис, технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за адресою АДРЕСА_1.
Вимушений звернутися до суду за захистом порушених прав, так як Остриківська сільська рада на протязі 3 років приймає незаконні та протиправні рішення відносно позивача та земельної ділянки позивача, яка розташована за адресою по вул. Прибережнівській (Ворошилова), 120, в с. Остриківка, Токмацького району Запорізької області що перебуває у користуванні позивача.
Звертає увагу суду, що на протязі 2016, 2017, 2018 років у зв'язку з протиправними діями представників відповідача позивач вимушений був звертатися до відповідних органів зі скаргами, заявами, позовними заявами з метою захистити свої права від протиправних та незаконних дій посадових осіб та депутатів Остриківської сільської ради для того, щоб відновити свої порушені права як законного землекористувача.
Вважає, що Остриківська сільська рада цілеспрямовано та навмисно зловживаючи своїми посадовими правами приймає незаконні та протиправні рішення, якими грубо порушує позивача конституційні та цивільні права на землю, тим самим вчиняють дії та приймають рішення на користь позивача сусіда ОСОБА_5
Звертає увагу суду на наступні обставини справи.
02.12.2015 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивач успадкував після смерті матері, ОСОБА_7, житловий будинок № 120 (сто двадцять), що знаходиться по вулиці Ворошилова в с. Остриківка Токмацького району Запорізької області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 02.12.2015 року, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.12.2015 року, рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.12.2015 року.
Після оформлення права власності на житловий будинок 04 грудня 2015 року позивач звернувся до Остриківської сільської ради з заявою про надання позивача дозволу на приватизацію позивача земельної ділянки розташованої за адресою: Запорізька область, Токмацький район, с. Остриківка, вул. Ворошилова, 120, що підтверджується заявами від 04.12.2015 року та 15.12.2015 року документацією та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.06.2017 року.
Починаючи з червня 2016 року позивач неодноразово звертався до депутатів Остриківської сільської ради та до голови сільської ради з заявами про порушення ОСОБА_5 меж позивач земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та просив затвердити позивача технічну документацію на приватизацію землі від 18.04.2016 року, відповідно до підписів депутатів під цією документацією. ОСОБА_5 безпідставно та необгрунтовано відмовився підписати акт погодження меж позивача земельної ділянки для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд та акт погодження меж земельної для ведення ОСГ.
Створена земельна комісія, яка виїхала на місце розташування вказаних земельних ділянок засвідчила безпідставну відмову ОСОБА_5 у погодженні меж, які між позивачем та ОСОБА_5, які вже були погоджені в 2015 році, що підтверджується заявами про звернення до Остриківської сільської ради та до депутатів сільської ради, а також до голови Токмацької райдержадміністрації, голови обласної державної адміністрації, голови районної ради, голови Остриківської сільської ради.
Посилаючись на зазначені обставини просив суд, Визнати незаконними та скасувати рішення Остриківської сільської ради Токмацького району Запорізької області № 16 від 22.06.2018 «Про відміну рішення сесії № 04 від 01.02.2016 року»; визнати незаконними та скасувати рішення Остриківської сільської ради Токмацького району Запорізької області №03 від 02.09.2016 «Про відміну рішення»; стягнути з Остриківської сільської ради Токмацького району Запорізької області на користь ОСОБА_8 моральну шкоду в сумі 700 000, 00 (сімсот тисяч) гривень; стягнути з Остриківської сільської ради Токмацького району Запорізької області на користь ОСОБА_3 судові витрати по справі.
Рішенням Токмацького районного суду Запорізької області від 03 жовтня 2018 року позов задоволено частково.
Визнано незаконним та скасувати рішення Остриківської сільської ради Токмацького району Запорізької області № 16 від 22.06.2018 «Про відміну рішення сесії № 04 від 01.02.2016 року».
Визнано незаконними та скасувати рішення Остриківської сільської ради Токмацького району Запорізької області №03 від 02.09.2016 «Про відміну рішення».
Стягнуто з Остриківської сільської ради, Токмацького району, Запорізької області, код ЄДРПОУ 04353451, місцезнаходження: Запорізька область, Токмацький район, с. Остриківка, вул. Остриківська, буд.75-А на користь держави судові витрати в розмірі 1409, 60 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове, яким в частині відмови в задоволенні позовних вимог скасувати та постановити нове рішення, яким стягнути з Остриківської сільської ради Токмацького району Запорізької області на його користь моральну шкоду в сумі 700 000,00 грн., в іншій частині рішення залишити без змін.
Відповідно до частини першої статті 368 ЦПК України у суді апеляційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 369 цього Кодексу.
Згідно з частиною тринадцятою статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Зважаючи на те, що справа є малозначною, її розгляд здійснено в порядку письмового провадження, без виклику сторін.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 02.12.2015 року на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивач успадкував після смерті матері, ОСОБА_7, житловий будинок № 120 (сто двадцять), що знаходиться по вулиці Ворошилова в с. Остриківка Токмацького району Запорізької області, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 02.12.2015 року, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 02.12.2015 року, рішенням про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.12.2015 року.
Після оформлення права власності на житловий будинок 04 грудня 2015 року позивач звернувся до Остриківської сільської ради з заявою про надання позивача дозволу на приватизацію земельної ділянки, розташованої за адресою: Запорізька область, Токмацький район, с. Остриківка, вул. Ворошилова, 120, що підтверджується заявами від 04.12.2015 року та 15.12.2015 року документацією та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.06.2017 року.
Рішенням Остриківської сільської ради Токмацького району Запорізької області № 01 від 07.04.2016 року «Про заяву ОСОБА_3.» було вирішено призначити тимчасову контрольну комісію з депутатів бути присутніми для контролю за правильністю проведення геодезичних вимірів та роботи з виготовлення технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок на місці знаходження земельних ділянок. Дозволено підписати депутатам включеним в тимчасову контрольну комісію від Остриківської сільської ради технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок на місці знаходження земельних ділянок за адресою АДРЕСА_1. Зобов'язати сусідів громадянина ОСОБА_5 та ОСОБА_6 підписати технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок на місці знаходження земельних ділянок за адресою АДРЕСА_1. На випадок відмови сусідів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від підпису, депутатам включеним в комісію дозволити підписати за ОСОБА_5 та ОСОБА_6 польовий абрис, технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за адресою АДРЕСА_1.
Починаючи з червня 2016 року позивач неодноразово звертався до депутатів Остриківської сільської ради та до голови сільської ради з заявами про порушення ОСОБА_5 меж земельної ділянки та просив затвердити технічну документацію на приватизацію землі.
Створена земельна комісія, яка виїхала на місце розташування вказаних земельних ділянок засвідчила безпідставну відмову ОСОБА_5 у погодженні меж земельних ділянок.
1 лютого 2016 року було прийнято рішення Остриківської сільради про надання дозволу позивачеві на розроблення технічної документації щодо встановлення меж земельної ділянки, але 22 червня 2018 року цією ж радою зазначене рішення скасоване та визнано недійсною технічну документацію із землеустрою.
Підставою для скасування стало виявлення самовільної будівлі, щодо якої рекомендовано позивачеві вирішити питання узаконення.
Враховуючи, що обидва оскаржувані рішення на час їх відміни були виконані, суд першої інстанції зробив висновок про те, що Остриківська сільська рада не мала правових підстав та повноважень на їх відміну, або скасування, оскільки це порушує принцип правової визначеності.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення послався на правову позицію, висловлену у рішенні Конституційного суду України від 16.04.2009 р. за якою ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання. Відповідно до статей 21, 393 ЦК України визнання судом незаконним і скасування акта органів державної влади, влади Автономної Республіки Крим або місцевого самоврядування, який не відповідає закону і порушує права власника, належить до способів захисту права власності.
В цій частині рішення суду першої інстанції не оскаржене.
Разом з тим, позивач просив, враховуючи допущені відповідачем порушення, стягнути з відповідача моральну шкоду, яку він оцінив у 700 000 гр.
За ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відмовляючи у позові в цій частині, суд першої інстанції послався на роз'яснення Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4(із змінами та доповненнями), за якою під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків (пункт 3 Постанови).
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч.3 ст.23 ЦК України).
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Враховуючи, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження наявності моральної шкоди та наявності причинного зв'язку між протиправним рішенням відповідача та наявністю у позивача захворювань, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову в цій частині.
Погоджуючись з висновками суду першої інстанції в цій частині, судова колегія враховує також що позивач послався на прийняття відповідачем протягом кількох років незаконних рішень, проте даній справі оскаржується лише одне рішення, яке у даній справі визнано неправомірним та права позивача в цій частині поновлені.
Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
У даній справі позивач посилався на тривалість конфлікту, але оскаржуване позивачем рішення Остриківської сільської ради від 22. 06. 2018 року було визнано незаконним судовим рішенням, ухваленим 3 жовтня 2018 року, та в справі відсутні будь-які докази того, що відповідач затягував вирішення спору.
Рішення сільської ради, яке визнано у даній справі незаконним не потягло для позивача будь-яких майнових втрат або зміни життєвого укладу, його скасуванням права позивача відновлені.
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, від 12 липня 2007 року).
Європейський суд з прав людини у справі "Тома проти Люксембурга" (2001 рік), використав принцип по якому сам факт визнання порушеного права є достатнім для справедливої сатисфакції.
При визначенні розміру моральної шкоди суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять "розумність" та "справедливість" при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях Європейського Суду, який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої статтею 41 Конвенції. Зокрема, рішеннях "Тома проти Люксембургу", "Калок проти Франції" (2000) та "Недбала проти Польщі", Європейський Суд дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права є адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедливої сатисфакції.
Таким чином, відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції обґрунтовано виходив із того, що позивачем не доведено факту завдання моральної шкоди неправомірним рішенням сільської ради у заявленому позивачем розмірі та не доведено, що погіршення стану здоров'я позивача обумовлено неправомірним рішенням відповідача. Сам по собі факт визнання неправомірним рішення сільської ради ще не є підставою для стягнення моральної шкоди.
За таких обставин судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного судового рішення в частині відмови у стягненні моральної шкоди.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Рішення Токмацького районного суду Запорізької області від 03 жовтня 2018 року по цій справі залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повна постанова складена 18 лютого 2019 року.
Головуючий О.В. Крилова
Судді: С.В. Кухар
О.З. Поляков