Справа № 682/962/18
Провадження № 2/682/22/2019
18 лютого 2019 року Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Шевчука В.В.,
за участю секретаря судового засідання Придачук Г.Л.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач - АТ КБ «ПриватБанк», в особі представника ОСОБА_2 звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначаючи, що відповідно до укладеного договору №б/н від 29 квітня 2011 року ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у розмірі 4300 гривень 00 копійок у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
Відповідач надав згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміни за рішенням та ініціативою банку та надав свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті http://privatbank.ua, складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Проте оскільки відповідач порушив умови Договору, виникла заборгованість, яка станом на 25 березня 2018 року становить 23191 грн 08 коп.
В зв'язку з тим, що відповідач в добровільному порядку не погасив даний борг, позивач змушений був звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою судді відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Враховуючи те, що у встановлений ухвалою строк сторони не надали суду клопотання про розгляд справи з викликом сторін, суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 29 квітня 2011 року ОСОБА_1 отримав кредитні кошти у розмірі 4300 гривень 00 копійок у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.
Умовами даного договору передбачено написання заяви позичальником; роз'яснення позичальнику умов надання банківських послуг та правил користування платіжною карткою.
Згідно розрахунку заборгованості станом на 25 вересня 2018 року заборгованість за кредитом становить 23191 грн 08 коп. (1489 грн 05 коп. - тіло кредиту, 3495 грн 43 коп. - нараховано відсотків за користування кредитом, 16626 грн 07 коп. - нараховано пені, 500 грн - фіксована частина штрафу, 1080 грн 53 коп. - процентна складова штрафу).
Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором, або законом.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Вирішуючи питання про стягнення штрафу, суд дійшов до наступного.
Згідно ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором не допускається.
Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом Україниу постановах № 6-2003 від 21 жовтня 2015 року та № 6-1374 цс 17 від 11 жовтня 2017 року.
За таких обставин вимога позивача про стягнення штрафу не підлягає задоволенню, тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість у сумі 21610 грн 55 коп. (1489 грн 05 коп. - тіло кредиту, 3495 грн 43 коп. - відсотки за користування кредитом, 16626 грн 07 коп. - пеня).
Згідно з вимогами ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Судом встановлено, що позивачем виконано всі умови договору, тобто виконано зобов'язання перед позичальником, а відповідач в свою чергу порушив взяті на себе зобов'язання, вчасно не розрахувався, в результаті чого виникла заборгованість, що і стало причиною звернення позивача до суду з даним позовом.
Оцінивши зібрані докази у сукупності, суд приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню.
При розподілі судових витрат, суд виходить з наступного. Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Протягом розгляду справи позивач сплатив судові витрати у сумі 1762,00 грн.
Позовні вимоги про стягнення заборгованості заявлено у сумі 23191 грн 08 коп., до стягнення підлягає заборгованість у сумі 21610 грн 55 коп., тобто 93,20% (21610,55 х 100 : 23191,08).
За таких обставин з відповідача на користь позивача слід стягнути 1642 грн. 18 коп. судового збору (1762 х 93,20%).
Керуючись ст.ст.526, 530, 611, 625, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 141, 247, 263-265, 274, 277, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце реєстрації та місце перебування - невідомі, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) на користь АТ КБ «ПриватБанк» (юридична адреса вул. Набережна Перемоги, буд. 50 м. Дніпро, код ЄДРПОУ 14360570), заборгованість у розмірі 21610 грн 55 коп. за кредитним договором №б/н від 29 квітня 2011 та 1642 грн 18 коп. судових витрат.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги до Хмельницького апеляційного суду через Славутський міськрайонний суд.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Шевчук В. В.