Справа № 676/3599/18
Провадження № 2/676/128/19
13 лютого 2019 року Кам'янець-Подільський міськрайонний суд
Хмельницької області
в складі: головуючого судді Вдовичинського А.В.,
секретаря судового засідання Мазуркевич О.М.
за участю представника позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача Зенюка М.А.
розглянувши у судовому засіданні в м.Кам'янець-Подільський справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'ю злочином, -
встановив:
ОСОБА_4 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'ю злочином. В обгрунтування вимог позивач вказує, що Кам'янець - Подільським міськрайонним судом розглядалось кримінальне провадження щодо відповідача за ознаками злочину, передбаченого ч.І ст.125, ч.2 ст.125 КК України. Постановою суду встановлено, що 07.04.2015 р. близько 16.00 години в м.Кам'янець-Подільський, в приміщенні квартири АДРЕСА_1, ОСОБА_2 під час словесного конфлікту, на ґрунті тривалих неприязних відносин, умисно, з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс позивачу декілька ударів руками в область голови та обличчя, ногами в область попереку та дерев'яною табуреткою в область голови, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми та струсу головного мозку, які згідно висновку експерта № 203 від 29.04.2015 р. по степені тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я. Таким чином відповідач вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.125 КК України. 14.05.2018 р. в ході судового розгляду адвокат Зенюк М.А. та обвинувачений ОСОБА_2 звернулись до суду з клопотанням про звільнення останнього від кримінальної відповідальності за епізодом злочинних дій, що мали місце 07.04.2015 року, у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст.49 КК України. Згідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження відносно ОСОБА_2 судом було закрито, зокрема, у зв'язку із звільненням від кримінальної відповідальності. Цивільний позов поданий нею в кримінальному провадженні, судом залишено без розгляду та роз'яснено право пред'явити цивільний позов до ОСОБА_2 в порядку цивільного судочинства. У зв'язку із завданням тілесних ушкоджень відповідачем вона зазнала значної моральної шкоди, яка виразилася у фізичному болю, емоційних та душевних стражданнях, хвилюваннях, яких зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я, відповідач ніяким чином навіть не прагнув вибачитись за скоєне, а постійно намагався уникнути відповідальності за скоєне кримінальне правопорушення. Внаслідок злочинної діяльності, відповідачем було завдано ушкодження її здоров'ю. чим було заподіяно значну моральну шкоду, яка полягає у стражданнях через травмування, фізичну біль, втрату здоров'я, порушення нормальних і звичних умов життя, суттєвій зміні життя та стосунків з оточуючими. Відшкодування заподіяної їй моральної шкоди визначає у сумі 20000 гривень. Позивач просить суд винести рішення яким стягнути з відповідача 20000,00 грн. відшкодування заподіяної моральної шкоди. В суді позивач та її представник позов підтримали, просять його задоволити.
Відповідач та його представник в суді позов не визнали, просять відмовити в його задоволенні. Суду відповідач та його представник пояснили, що конфлікт 07.04.2015 р. в квартирі спровокувала позивач та її сестра, факт нанесення тілесних ушкоджень викликає сумнів оскільки позивач згідно висновку судово-медичної експертизи мала кілька лікарняних листів, вона не перебувала стаціонарному лікуванні, позивачем не надано належних доказів обґрунтовуючи розмір заподіяної моральної шкоди, просять суд врахувати, що під час розгляду кримінальної справи позивачем було заявлено вимоги відшкодувати 10000 грн. моральної шкоди, а також особу відповідача який є інвалідом 1-ї групи, хворіє, потребує постійного догляду. Суду представник відповідача пояснив, що позивач обрала невірний спосіб захисту свого порушеного права, ОСОБА_2 є неналежним відповідачем по справі оскільки їй потрібно звертатися з вимогами в порядку ч.2 ст. 1177 ЦК України.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, матеріали кримінальної справи № 676/4138/16-к(провадження № 1 -кп/676/18/18), суд встановив наступне.
Ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14.05.2018 р. у справі № 676/4138/16-к, провадження № 1-кп/676/18/18, за клопотанням обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника Зенюка М.А. про звільнення від кримінальної відповідальності за ч.ч. 1, 2 ст. 125 КК України у зв'язку із закінченням строків давності щодо ОСОБА_2 клопотання було задоволено. Зазначною ухвалою кримінальне провадження в частині обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 125 КК України (по епізодам, які мали місце 07.04.2015 року) було закрито на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв'язку зі звільненням від кримінальної відповідальності за п.п. 1, 2 ч.1 ст. 49 КК України. Ухвала суду набула законної сили. Вказаною ухвалою було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2, 07.04.2015 року близько 16 год. 00 хв. в приміщенні квартири АДРЕСА_1 під час словесного конфлікту з потерпілою ОСОБА_4 на ґрунті тривалих неприязних відносин, умисно наніс потерпілій ОСОБА_4 декілька ударів руками в область голови та обличчя, ногами в область попереку та дерев'яною табуреткою в область голови, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, у вигляді закритої черепно-мозковоі травми та струсу головного мозку.
Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином ухвалою Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14.05.2018 р. у справі № 676/4138/16-к встановлено факт спричинення відповідачем по справі ОСОБА_2 позивачу по справі ОСОБА_4 07.04.2015 року близько 16 год. 00 хв. в приміщенні квартири АДРЕСА_1 легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, у вигляді закритої черепно-мозковоі травми та струсу головного мозку.
Ч. 1 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.2 п.9 ст.16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
За ч. 1 ст. 1167 ЦПК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.
Згідно ч. 1 ст. 1168 ЦПК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.
Відповідно до ч.1 ст.1177 ЦК України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з іншим ушкодженням здоров'я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та моральних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ч.5 ст.23 ЦК України моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
У п.9 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.95 №4 роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Суд критично оцінює твердження відповідача та його представника, що позивач не перебувала на стаціонарному лікуванні оскільки вони підтверджені належними доказами - медичною картою стаціонарного хворого(а.с.94-101), випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 1963(а.с.74). Відповідачем та його представником в суді не доведено, що позивач мала кілька листків непрацездатності. Судом становлено, що за час перебування на стаціонарному лікуванні позивачу було виписано листок непрацездатності серії АГИ № 529256. Ч.2 ст. 1177 ЦК України, на яку посилається представник відповідача в обґрунтування заперечень на позов в суді, не підлягає до застосування до спірних правовідносин, які врегульовано відповідно до положень ст.ст. 23, 1167, 1168, ч.1 ст.1177 ЦК України.
Факт спричинення позивачу внаслідок його побиття відповідачем фізичних та моральних страждань у суду сумнівів не викликає. Крім ухвали Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 14.05.2018 р. у справі № 676/4138/16-к він підтверджується копією протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 07.04.2015 р.(а.с.64), висновком експерта № 203 від 29.04.2015 р(а.с.65-66), висновком експерта № 481 від 25.07.2016 р.(а.с.75-76), копією протоколу проведення слідчого експерименту від 21.07.2016 р.(а.с. 67-72). В зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями позивач вимушена була перебувати на стаціонарному лікуванні з 07.04.2015 р. по 18.04.2015 р., що підтверджується копією листка непрацездатності серії АГИ № 529256(а.с.73), випискою з медичної карти стаціонарного хворого № 1963(а.с.74), медичною картою стаціонарного хворого(а.с.94-101), корінцем листка непрацездатності серії АГИ № 529256(а.с.102), серії АГИ № 529256(а.с.73), копією протоколу огляду речових доказів від 11.08.2015 р.(а.с.109).
Виходячи з пояснень позивача та його представника внаслідок спричинення їй тілесних ушкоджень відповідачем завдано моральну шкоду. Моральна шкода полягає у моральних та фізичних стражданнях, які виникли внаслідок спричинених тілесних ушкоджень, почутті образи від безпричинного побиття, у фізичному болю, емоційних та душевних стражданнях, хвилюваннях, яких зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я зміни звичайного укладу життя внаслідок участі у досудовому розслідуванні, у судовому розгляді кримінального провадження, необхідності звертатися до суду.
Суд, визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди в межах заявлених позивачем вимог, керується вимогами, передбаченими ч.3 ст.23 ЦК України, та вважає встановленими наступні обставини, які мають істотне значення: особу позивача яка є жінкою передпенсійного віку; обставини нанесення тілесних ушкоджень, їх локацію, ступінь тяжкості; час перебування на стаціонарному лікуванні; особу відповідача який є інвалідом першої групи та потребує постійного догляду, його матеріальний стан, час який минув з дня нанесення тілесних ушкоджень. Виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а також враховуючи те, що відшкодування моральної шкоди не може бути засобом збагачення, на думку суду, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню в розмірі 5000 грн.
Керуючись ст.ст. 4, 5,11-13, 81, 82, 141, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 11, 16, 23, 1177, 1167, 1168, 1177 ЦК України, суд,
ухвалив:
позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2(ІНФОРМАЦІЯ_1; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_4(ІПН НОМЕР_1; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3) 5000,00 грн. відшкодування заподіяної моральної шкоди.
Компенсувати за рахунок держави, в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України, ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_1; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3) 176(сто сімдесят шість) гривень 20 копійок судового збору.
На рішення сторонами може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду виготовлено 18.02.2019 р.
Суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Вдовичинський А.В