Справа № 673/249/19
Провадження № 6/673/17/19
11 лютого 2019 р. м. Деражня
Деражнянський районний суд
Хмельницької області
в складі: головуючий - суддя Ягодіна Т.В.
за участю секретаря судових засідань Ясінської М.О.,
головного державного виконавця Мазур В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання головного державного виконавця Деражнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Мазур В.В. про тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України,
08.02.2019 року головний державний виконавець Деражнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Мазур В.В. звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3 до виконання зобов'язань за вимогою про сплату боргу (недоїмки).
В обґрунтування подання зазначає, що на виконанні у Деражнянському районному відділі ДВС перебуває виконавче провадження ВП №55131729 по виконанню вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-27595-22, виданої Деражнянським відділенням Красилівської ОДПІ 07.09.2017 року, про стягнення з ОСОБА_3 суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені в сумі 26801,59 грн. Державним виконавцем вживалося всіх необхідних заходів для виконання вказаного виконавчого документа, проте боржник декларацію про доходи та майно не надав, будь яких дій, спрямованих на виконання виконавчого документа не здійснив, заходів щодо його виконання не вжив. З огляду на це, державний виконавець просить обмежити боржника у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документа до виконання зобов'язань за вимогою про сплату боргу (недоїмки).
В судовому засіданні державний виконавець подання підтримав та просить його задоволити із наведених у ньому підстав.
Заслухавши пояснення державного виконавця, дослідивши подання та матеріали виконавчого провадження, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення подання з огляду на наступні обставини.
Відповідно до ч.1 ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Закон України «Про порядок виїзду з України і в'їзд в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Пунктом 5 частини 1 статті 6 цього Закону передбачено як підставу для тимчасового обмеження громадянина України у праві виїзду за кордон ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Відповідно до ч.1 та ч.3 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Виходячи із зазначених норм, право державного виконавця на звернення з поданням до суду про тимчасове обмеження права виїзду за межі України виникає винятково у випадку доведення фактів умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов'язань.
Отже, чинним законодавством передбачено можливість тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.
Під поняттям «ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням» варто розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які не залежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Як вбачається з матеріалів справи та виконавчого провадження, яке було представлене державним виконавцем - 11.11.2017 року головним державним виконавцем відділу ДВС Деражнянського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження за вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф-27595-22, виданою Деражнянським відділенням Красилівської ОДПІ 07.09.2017 року, про стягнення з ОСОБА_3 суми недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені в сумі 26801,59 грн.
Зазначена вище постанова державного виконавця направлялася для відома та виконання божнику ОСОБА_3, про що свідчить супровідний лист від 11.11.2017 року №10802.
Згідно витягу з журналу реєстрації вихідної рекомендованої кореспонденції за №83 на ім'я ОСОБА_3 14.11.2017 року було направлено рекомендованого листа із постановою про відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції чинній станом на 11.11.2017р. ) копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що боржник в розумінні зазначеного припису Закону не був повідомлений про відкриття виконавчого провадження. З огляду на викладене, посилання державного виконавця про умисне ухилення боржника ОСОБА_3 від виконання зобов'язань, покладених на нього вимогою про сплату боргу (недоїмки) являються неспроможними.
Крім того, судом встановлено, що державним виконавцем вживалися заходи щодо встановлення факту працевлаштування боржника та наявності у нього інших доходів, шляхом направлення відповідних запитів до Державної фіскальної служби України та Пенсійного фонду України, проте з відповідей вказаних органів вбачається відсутність вказаної інформації щодо боржника ОСОБА_3
З огляду на наведене, суд вважає, що державним виконавцем не надано достатніх та переконливих доказів, які свідчили б про ухилення ОСОБА_3 від виконання зобов'язань, покладених на нього вимогою про сплату боргу (недоїмки).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Аналізуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що підстави для тимчасового обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України відсутні, а тому в задоволенні подання державного виконавця слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 81, 258, 259, 441 ЦПК України, суд, -
В задоволенні подання головного державного виконавця Деражнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Мазур В.В. про тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Хмельницького апеляційного суду через Деражнянський районний суд Хмельницької області.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Т. В. Ягодіна