Вирок від 15.02.2019 по справі 606/288/19

Справа № 606/288/19

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2019 року м. Теребовля

Теребовлянський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018210000000663 від 17 грудня 2018 року про обвинувачення

ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився м. Баїндир Турецької Республіки, турка, громадянина Турецької Республіки, працює водієм FARPAK GIDA PAZ. TURIZM. YATCILIK NAKLIYATSAN. VE.TIC.LTD.STI, адреса: UCKUYULAR 4/1 SOKAK NO: 15/D KONAK IZMIR, раніше не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

за участю прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника адвоката ОСОБА_6 , перекладача ОСОБА_7 , -

ВСТАНОВИВ:

16 грудня 2018 року близько 15 год. 30 хв., водій ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), керував технічно-справним автопоїздом у складі: сідлового тягача «IVECO 440S», р.н. НОМЕР_1 із завантаженим напівпричепом «FRUEHAUF CA», р.н. НОМЕР_2 (реєстрація Турецької Республіки) та рухався із одним пасажиром ОСОБА_8 в с. Кровинка Теребовлянського району, в напрямку м. Теребовля.

Під час руху ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ), в порушення вимог п.п. 1.5 ч. 1, 1.10 (в частині визначення поняття «безпечна швидкість», «дорожні умови», «дорожня обстановка») 2.3 «б», «д» та 12.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року із змінами та доповненнями (далі ПДР України), не ураховував дорожні умови та обстановку, не обрав в установлених межах безпечну швидкість руху, а також особливості вантажу, що перевозиться, щоб мати змогу постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керувати ним і в такий спосіб своїми діями не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрозу життю і здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Рухаючись у населеному пункті, на ділянці дороги, яка має спуск і заокруглення праворуч вищевказаним автопоїздом зі швидкістю 74 км/год., водій порушив вимоги п. 12.9 «б» та заборонного дорожнього знаку 3.29 «Обмеження максимальної швидкості 40 км/год.» ПДР України,

Внаслідок цього ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) своїми діями, які не відповідали вище вказаним вимогам пунктів Правил, не будучи уважним поставив себе в такі умови, що не зміг забезпечити безпеку дорожнього руху та неподалік будинку №7 вулиці Кут с. Кровинка, допустив виїзд автомобіля «IVECO 440S», р.н. НОМЕР_1 із завантаженим напівпричепом «FRUEHAUF CA», р.н. НОМЕР_2 за межі проїзної частини дороги в лівий кювет, де і відбулося його перекидання на лівий бік.

У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля «IVECO 440S», р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді механічної асфіксії обумовленої стисненням грудей та живота від яких помер на місці пригоди. Дорожньо-транспортна пригода перебуває у прямому причинному зв'язку із порушенням водієм ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) вище перелічених вимог ПДРУкраїни та спричиненням смерті ОСОБА_8 .

Обвинувачений ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 286 КК України визнав повністю, надав покази про те, що 16 грудня 2018 року рухався вантажівкою з Республіки Польща в Республіку Туреччина через територію України. Вказаний маршрут був встановлений підприємством, на якому він працює, автомобілем перевозив вантаж. Біля міста Львів, на автозаправній станції побачив чоловіка, який був одягнений в рясу. Чоловік просив його підвезти. Були погані погодні умови, йшов сніг, тому обвинувачений погодився підвезти пасажира. Ґаджар ОСОБА_9 вказав, що він не мав наміру отримати якісь кошти, за те, що підвезе пасажира. Автомобіль був справний, так як перед виїздом в рейс проходив технічний огляд. Здійснюючи рух автомобілем на автодорозі біля с. Кровінка був різкий спуск, автомобіль почало заносити, він не зміг впоратись з керуванням, автомобіль перекинувся, внаслідок вказаної пригоди пасажир загинув. Обвинувачений вказав, що перебував на місці пригоди допоки не прибули відповідні служби, пояснив, що йому прикро за те, що сталося, щиро розкаявся.

Ґаджар ОСОБА_9 , визнавши свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, за обставин, викладених в обвинувальному акті, повністю погодився зі всіма зібраними в процесі досудового розслідування доказами, що її підтверджують, відмовився від їх дослідження під час судового розгляду.

Суд, зясувавши думку учасників судового розгляду щодо визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню та порядку їх дослідження, згідно ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються, зясувавши при цьому, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При призначенні покарання обвинуваченомуОСОБА_3 суд, відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до тяжких злочинів, фактичні обставини кримінального провадження форму вини, мотив і мету, спосіб, стадію вчинення, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали; характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху, його поведінку під час та після вчинення злочинних дій, особу винуватого, який позитивно характеризується за місцем проживання, є не судимим як на території України так на території Турецької Республіки, одружений та є батьком двох дітей, що свідчить про те, що оточуюча його обстановка у сім'ї та побуті, виражає належні соціальні зв'язки; позицію прокурора у справі, який вважав за можливе призначити покарання з врахування положень ст.69 КК України щодо необхідної міри покарання, а також обставини, що помякшують і обтяжують покарання, зокрема, до обставин, що помякшують покарання, суд відносить повне визнання обвинуваченим вини, щире каяття, яке характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність, тобто характеризує суб'єктивне ставлення винної особи до вчиненого злочину, яке виявляється в тому, що вона визнає свою провину, висловлює жаль з приводу вчиненого та бажання виправити ситуацію, що склалася та активне сприяння розкриттю злочину, обставини, що обтяжують покарання відсутні.

Наведені обставини в сукупності, суд вважає обґрунтованими для того, що б на підставі ст. 69 КК України призначити ОСОБА_3 , інший більш мякий вид основного покарання не передбачений в санкції ч.2 ст. 286 КК України у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами, оскільки злочин є необережним, обтяжуючі вину обставини відсутні, останній ніколи навіть не притягувався до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати за проведення судової авто-технічної експертизи від 17.01.2019 року в сумі 1716,00 грн., за проведення судової інженерно-транспортної експертизи від 29.01.2019 року №4.6-4/19 в сумі 2288,00 грн, за проведення комплексної судової фототехнічної, автомотехнічної експертизи та експертизи відео-, звукозапису 29.01.2019 року в сумі 1144,00 грн які суд вважає слід стягнути з ОСОБА_3 в користь держави, оскільки вони виникли у зв'язку із проведенням експертиз в межах даного кримінального провадження.

Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 21.12.2018 року (провадження №607/26477/18), на майно: автомобіль «IVECO 440S», р.н. НОМЕР_1 (реєстрація Турецької Республіки), 2014 року випуску, який згідно свідоцтва про реєстрацію № НОМЕР_3 вид. 09.04.2018 Турецькою Республікою, належить FARPAK GIDA PAZ. TURIZM. YATCILIK NAKLIYATSAN.VE.TIC.LTD.STI, адреса: UCKUYULAR 4/1 SOKAK NO: 15/D KONAK IZMIR;

- напівпричіп «FRUEHAUF СА», р.н. НОМЕР_2 (реєстрація Турецької Республіки), 2012 року випуску, який згідно свідоцтва про реєстрацію № НОМЕР_4 вид. 09.04.2018 Турецькою Республікою, належить FARPAK GIDA PAZ. TURIZM. YATCILIK NAKLIYATSAN.VE.TIC.LTD.STI, адреса: UCKUYULAR 4/1 SOKAK NО: 15/D KONAK IZMIR, - скасувати.

Клопотань про обрання запобіжних заходів чи продовження дії обраних запобіжних заходів не надходило.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не заявлявся.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 1200 неоподаткованих мінімумів, що становить 20400 грн. без позбавлення права керування транспортними засобами.

Стягнути з ОСОБА_3 ( ОСОБА_4 ) витрати за проведення судової авто-технічної експертизи від 17.01.2019 року в сумі 1716,00 грн., за проведення судової інженерно-транспортної експертизи від 29.01.2019 року №4.6-4/19 в сумі 2288,00 грн, за проведення комплексної судової фототехнічної, автомотехнічної експертизи та експертизи відео-, звукозапису 29.01.2019 року в сумі 1144,00 грн в дохід держави.

Арешт, накладений на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 21.12.2018 року (провадження №607/26477/18), на майно: автомобіль «IVECO 440S», р.н. НОМЕР_1 (реєстрація Турецької Республіки), 2014 року випуску, який згідно свідоцтва про реєстрацію № НОМЕР_3 вид. 09.04.2018 Турецькою Республікою, належить FARPAK GIDA PAZ. TURIZM. YATCILIK NAKLIYATSAN.VE.TIC.LTD.STI, адреса: UCKUYULAR 4/1 SOKAK NO: 15/D KONAK IZMIR;

- напівпричіп «FRUEHAUF СА», р.н. НОМЕР_2 (реєстрація Турецької Республіки), 2012 року випуску, який згідно свідоцтва про реєстрацію № НОМЕР_4 вид. 09.04.2018 Турецькою Республікою, належить FARPAK GIDA PAZ. TURIZM. YATCILIK NAKLIYATSAN.VE.TIC.LTD.STI, адреса: UCKUYULAR 4/1 SOKAK NО: 15/D KONAK IZMIR, - скасувати.

Апеляція на вирок може бути подана до Тернопільського апеляційного суду через Теребовлянський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти діб з моменту його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
79893849
Наступний документ
79893851
Інформація про рішення:
№ рішення: 79893850
№ справи: 606/288/19
Дата рішення: 15.02.2019
Дата публікації: 14.02.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Теребовлянський районний суд Тернопільської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти безпеки руху та експлуатації транспорту; Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами