13.02.2019 Справа №607/26355/18
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Братасюка В.М.
з участю секретаря Созанської Т.І.
прокурора Шергея А.В.
особи, яка притягується до
адміністративної до відповідальності ОСОБА_1
захисника Фльорківа А.В.,
розглянувши матеріали, що надійшли з Управління захисту економіки в Тернопільській області Департаменту захисту економіки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1, працюючої консультантом відділу забезпечення діяльності керівництва обласної ради (на правах патронатної служби) виконавчого комітету Тернопільської обласної ради,
за ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Із змісту протоколу №0900248 складеного 12.12.2018 року вбачається, що ОСОБА_1, працюючи на посаді консультанта відділу забезпечення діяльності керівництва обласної ради (на правах патронатної служби) виконавчого комітету Тернопільської обласної ради та відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, в порушення вимог абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону, без поважних причин, несвоєчасно, а саме 02.04.2018 подала на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (надалі Декларація) за 2017 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Також згідно протоколу №0900250 складеного 13.12.2018 року вбачається, що ОСОБА_1, працюючи на посаді консультанта відділу забезпечення діяльності керівництва обласної ради (на правах патронатної служби) виконавчого комітету Тернопільської обласної ради та відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» будучи суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язане з корупцією, в порушення вимог ч. 1 ст.45 Закону, пункту 6 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб», яким строк подання щорічної декларації для осіб, які відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» подають таку декларацію вперше, продовжено до 01 травня 2017 року, несвоєчасно без поважних причин, після встановленого строку подання щорічної декларації (з 01.01.2017 до 01.05.2017), а саме 02.04.2018 подала на офіційний веб-сайт Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (надалі Декларація) за 2016 рік, чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснивши, що повністю розуміє зміст роз'яснених їй прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП, не визнала винною себе у вчинених адміністративних правопорушеннях, пояснивши, що у 2016 році вона перебувала у декретній відпустці. Нею своєчасно не було подано декларацію, оскільки в цей період у неї хворіла дитина і в цій домашній метушні, вона забула про необхідність подачі декларації. В 2017 році їй не було відомо, що змінилися умови та порядок подачі декларації, а саме подача декларації в електронному вигляді. До того ж, в 2015 році вона подавала декларацію в паперовому вигляді, а не в електронному. Про необхідність подача декларації, в тому числі в електронному вигляді, їй повідомила сестра чоловіка на початку 2018 року. Також їй відомо, що працівникам Тернопільської обласної ради повинні надсилатися офіційні листи щодо підвищення обізнаності про права та обов'язки суб'єктів декларування, проте вона такого листа не отримувала.
Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Фльорікв О.В. суду пояснив, що як вбачається з матеріалів долучених до протоколів про вчинення адміністративного правопорушення, а саме з на повідомленні Тернопільської обласної ради Національному агентству з питань запобігання корупції про факт неподання декларації від 12.04.2018 року відсутній вихідний номер. Вже у квітні 2018 року роботодавцем Тернопільською обласною радою було повідомлено уповноважений орган про факт неподання працівником декларації за 2017 рік. З квітня 2018 року було встановлено факт вчинення адміністративного правопорушення. Окрім цього, матеріали справи містять лист НАЗК до Управління захисту економіки в Тернопільській області отриманий 26 жовтня 2018 року. Опираючись на вищесказане, вважає, що провадження у справі підлягає до закриття у зв'язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Окрім цього, неможливо встановити вину особи. Так, звичайно, було пропущено строк додання декларації за 2017 рік на 2 дні. Однак, існують поважні причини пропуску строку. Вони підтверджуються довідками про стан здоров'я дитини. На той момент ОСОБА_1 перебувала у декретній відпустці та здійснювала безперервний догляд за дитиною і тому не мала можливості подати декларацію в строки передбачені законом. Що стосується декларації за 2016 рік, то ОСОБА_1 перед виходом в декретну відпустку розписувалася про ознайомлення із Законом України «Про протидію та запобігання корупції». Однак, якщо взяти до уваги зміст інформаційних повідомлень під якими розписалася ОСОБА_1, законодавство за час перебування останньої у декретній відпустці змінилося, зокрема умови і порядок подання декларації. Зміст повідомлень не відповідав тим обов'язкам не виконання яких зараз ставиться у вину ОСОБА_1 З боку роботодавця не було повідомлень про зміну умов декларування. Тому, виникає сумнів в необхідності подання декларації взагалі, оскільки ОСОБА_1 є працівником патронатної служби.
Прокурор в судовому засіданні вважає, що ОСОБА_1 слід визнати винною вчиненні інкримінованих їй корупційних правопорушень та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу наближеного до мінімального.
Заслухавши пояснення особи, котра притягується до адміністративної відповідальності, її захисника, виступ прокурора, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 1 КУпАП визначає, що завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Частинами 1 - 3 ст.7 КУпАП закріплений принцип законності, у відповідності до якого, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Аналогічний принцип закріплений у ст.19 Конституції України, а саме, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Вказаний принцип визначає основні засади діяльності органів державної влади, в тому числі і суду, та встановлює необхідність суворого дотримання закону і забороняє довільне, необґрунтоване чи свавільне тлумачення та застосування закону.
Зокрема, принцип юридичної визначеності є істотно важливим для питання довіри до судової системи та верховенства права. Потреба у визначеності не означає, що органові, який ухвалює рішення, не повинні надаватися дискреційні повноваження (де це необхідно) за умови наявності процедур, що унеможливлюють зловживання ними. Не відповідатиме верховенству права, якщо надана законом виконавчій владі дискреція матиме характер необмеженої влади.
Хоча дискреційні повноваження є необхідними для здійснення всього діапазону владних функцій в сучасних складних суспільствах, ці повноваження не мають здійснюватись у свавільний спосіб. Їх здійснення у такий спосіб уможливлює ухвалення суттєво несправедливих, необґрунтованих, нерозумних чи деспотичних рішень, що є несумісним із поняттям верховенства права.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Судом встановлено, що 11 грудня 2014 року ОСОБА_1 прийнято присягу посадової особи місцевого самоврядування.
Після цього, відповідно до розпорядження голови Тернопільської обласної ради від 11.12.2014 № 330-к/тр. ОСОБА_1, призначено на посаду консультанта відділу забезпечення діяльності керівництва Тернопільської обласної ради виконавчого апарату Тернопільської обласної ради.
Крім цього згідно із вказаним розпорядженням ОСОБА_1 присвоєно 11 (одинадцятий) ранг посадової особи місцевого самоврядування.
Згідно із статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.
Відповідно до положень ст. 19 Конституції України, посадові особи органів державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Також, згідно з п.п. «в» п.1 ч. 1 ст. 3 Закону суб'єктами на яких поширюється дія цього Закону є посадові особи місцевого самоврядування.
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч.1 ст.3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Частиною 1 статті 45 Закону, передбачено, що особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб - сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, консультант відділу забезпечення діяльності керівництва обласної ради виконавчого комітету Тернопільської обласної ради ОСОБА_1 була зобов'язана з 00 годин 00 хвилин 01 січня 2018 року, протягом 90 календарних днів, тобто до 01.04.2018 року, подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік. Однак, така декларація ОСОБА_1 подана несвоєчасно, а саме 02.04.2018.
В період з 01.01.2018 до 01.04.2018 у ОСОБА_1 було 90 календарних днів для заповнення та перевірки наявності на сайті декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік. Однак, останньою раціонально вони для цього використані не були.
В ході опрацювання Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, (https://public.nazk.gov.ua/search) встановлено дату подачі декларації ОСОБА_1, а саме 02.04.2018 року, що підтверджується скріншотом сторінки Інтернету з сайту НАЗК.
Згідно з відповіддю НАЗК № 93-05/4886/17 від 02.03.2017 дата публікації документів, вказана у публічній частині Інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі-Реєстр) співпадає з фактичною датою подання суб'єктами декларування документів до реєстру.
Відповідно до інформації НАЗК про послідовність дій користувача «Єдиного державного реєстру, декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинила ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по 02.10.2018, 03.01.2018 о 12:33:10 год. остання перший раз зайшла у реєстр (свій персональний кабінет) на сайті НАЗК, де вчиняла певні дії (заповняла/переглядала необхідні розділи декларації) та о 16:23:43 год. натиснула кнопку «Зберегти чернетку». Згодом, лише 02.04.2018 о 19:22:52 год. ОСОБА_1 знову зайшла у реєстр (свій персональний кабінет) на сайті НАЗК, де також вчиняла певні дії (заповняла/переглядала необхідні розділи декларації) та о 19:26:36 год. натиснула кнопку «Подати документ» та 02.04.2018 о 19:26:47 год. декларацію успішно подано.
Таким чином, відповідно до вказаної вище інформації НАЗК ОСОБА_1 після 03.01.2018 до 02.04.2018 у реєстр (персональній кабінет) не заходила та жодних дій не вчиняла.
Згідно із пунктом 8 рішення НАЗК № 3 від 10.06.2018 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 після заповнення усіх необхідних полів форми документа суб'єкт декларування підписує документ накладанням на нього власного ЕЦП.
Перед підписанням документа суб'єкт декларування підтверджує ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки в документі.
Усі інші документи, які суб'єкт декларування направляє на адресу Національного агентства за допомогою персонального електронного кабінету, також підписуються накладанням на них власного ЕЦП.
Пунктом 9 рішення НАЗК №3 визначено, що кожному поданому документу Реєстр автоматично надає унікальний ідентифікатор документа та накладає на нього електронну печатку Реєстру, що унеможливлює внесення несанкціонованих змін до поданого документа (забезпечує цілісність документа).
Подання документа до Реєстру підтверджується шляхом надсилання повідомлення суб'єкту декларування на адресу його електронної пошти, вказану під час реєстрації в Реєстрі, та до персонального електронного кабінету суб'єкта декларування.
Після отримання зазначеного повідомлення суб'єкт декларування повинен невідкладно, але не пізніше семи днів після дня отримання такого повідомлення, перевірити зміст поданого ним документа та у разі виявлення неповних або недостовірних відомостей в ньому подати виправлений документ відповідно до цього Порядку.
Крім того, відповідно до розділу ІІ пункту 6 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб» строк подання щорічної декларації для осіб, які відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» подають таку декларацію вперше, продовжено до 01 травня 2017 року.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, консультант відділу
забезпечення діяльності керівництва обласної ради виконавчого комітету
Тернопільської обласної ради ОСОБА_1 була зобов'язана з 00 годин 00 хвилин 01 січня 2017 року, протягом 120 календарних днів, тобто до 01.05.2017 року, подати особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік. Однак, така декларація ОСОБА_1 подана несвоєчасно, а саме 02.04.2018.
Відповідно до листа НАЗК від 23.05.2017 №03-05/16382/118 Актом обстеження окремих функцій інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» від 25.01.2017 року засвідчено некоректну роботу програмного забезпечення в період з 01.01.2017 по 19 год. 30 хв. 04.01.2017 року. З метою створення належних умов для суб'єктів декларування адміністратором Реєстру ДП «УСС» спільно з Державною службою спеціального зв'язку та захисту інформації України протягом 24-28 березня 2017 року здійснювались заходи з оптимізації та переконфігурування обчислювальних ресурсів, що потребувало декількох зупинок та перезапусків окремих компонентів та ІТС Реєстр в цілому. У всі інші дні Реєстр функціонував та працював у штатному режимі.
Крім цього рішенням НАЗК №224 від 08.06.2017 «Про визначення періодів, протягом яких спостерігалися перебої у роботі інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» визначено такі періоди: 3/2/2017 - 9:00-12:00: 3/12/2017 -2:00-7:00; 3/15/2017 - 22:00-24:00; 3/16/2017 - 0:00-3:00, 7:00-8:00; 3/19/2017 - 8:00-11:00; 3/24/2017 - 6:00-8:00; 3/26/2017 - 12:00-24:00; 3/27/2017 - 0:00-8:00; 3/28/2017 - 1:00-10:00.
В період з 01.01.2017 до 01.05.2017 у ОСОБА_1 було 120 календарних днів для заповнення та перевірки наявності на сайті декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік. Однак останньою раціонально вони для цього використані не були.
В ході опрацювання Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, (https://publіс.nazk.gov.ua/search) встановлено дату подачі декларації за 2016 рік ОСОБА_1, а саме 02.04.2018 року, що підтверджується скріншотом сторінки Інтернету з сайту назк.
Згідно з відповіддю НАЗК № 93-05/4886/17 від 02.03.2017 дата публікації документів, вказана у публічній частині інформаційно-телекомунікаційної системи «Єдиний державний реєстр декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування» (далі - Реєстр) співпадає з фактичною датою подання суб'єктами декларування документів до реєстру.
Відповідно до інформації НАЗК про послідовність дій користувача «Єдиного державного реєстру, декларацій осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинила ОСОБА_1 за період з 01.01.2018 по 02.10.2018, 03.01.2018 о 12:33:10 год. остання перший раз зайшла у реєстр (свій персональний кабінет) на сайті НАЗК, де вчиняла певні дії (заповняла/переглядала необхідні розділи декларації) та о 16:23:43 год. натиснула кнопку «Зберегти чернетку». Згодом, лише 02.04.2018 о 16:09:32 год. ОСОБА_1О, знову зайшла у реєстр (свій персональний кабінет) на сайті НАЗК, де також вчиняла певні дії (заповняла/переглядала необхідні розділи декларації) та о 19:22:11 год. натиснула кнопку «Подати документ» та 02.04.2018 о 19:22:23 год. декларацію успішно подано.
Згідно із пунктом 8 рішення НАЗК № 3 від 10.06.2018, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 після заповнення усіх необхідних полів форми документа суб'єкт декларування підписує документ накладанням на нього власного ЕЦП.
Перед підписанням документа суб'єкт декларування підтверджує ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом проставлення відповідної відмітки в документі.
Усі інші документи, які суб'єкт декларування направляє на адресу Національного агентства за допомогою персонального електронного кабінету, також підписуються накладанням на них власного ЕЦП.
Пунктом 9 рішення НАЗК №3 визначено, що кожному поданому документу Реєстр автоматично надає унікальний ідентифікатор документа та накладає на нього електронну печатку Реєстру, що унеможливлює внесення несанкціонованих змін до поданого документа (забезпечує цілісність документа).
Подання документа до Реєстру підтверджується шляхом надсилання повідомлення суб'єкту декларування на адресу його електронної пошти, вказану під час реєстрації в Реєстрі, та до персонального електронного кабінету суб'єкта декларування.
Після отримання зазначеного повідомлення суб'єкт декларування повинен невідкладно, але не пізніше семи днів після дня отримання такого повідомлення, перевірити зміст поданого ним документа та у разі виявлення неповних або недостовірних відомостей в ньому подати виправлений документ відповідно до цього Порядку.
ОСОБА_1 вказаних вимог Закону не дотрималася.
Згідно з ч. 1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі за текстом - КУпАП), відповідальність за вказаною статтею настає за умови несвоєчасного подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
На підтвердження винуватості особи, котра притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 КупАП, окрім протоколу долучено наступні письмові докази, досліджені та проаналізовані в судовому засіданні, а саме:
витяг з офіційного сайту НАЗК «https://public.nazk.gov.ua/search» щодо подання ОСОБА_1 02.04.2018 року декларації за 2016 рік;
витяг з офіційного сайту НАЗК «https://public.nazk.gov.ua/search» щодо подання ОСОБА_1 02.04.2018 року декларації за 2017 рік;
електронної декларації з сайту НАЗК за 2016 рік ОСОБА_1
електронної декларації з сайту НАЗК за 2017 рік ОСОБА_1
повідомлення НАЗК про факт несвоєчасного подання декларації ОСОБА_1
послідовність дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», які вчинила ОСОБА_1
лист УЗЕ в Тернопільській області від 06.11.2018 року.
лист Тернопільської обласної ради від 11.12.2018 року;
розпорядження Голови Тернопільської обласної ради від 11.12.2014 року;
посадова інструкція ОСОБА_1;
лист-ознайомлення із Законом України «Про запобігання корупції»;
присяга посадової особи місцевого самоврядування ОСОБА_1;
довідка №07-1403 від 05.12.2018 року;
лист (інформація) НАЗК № 93-05/4886/17 від 02.03.2017 року;
лист (інформація) НАЗК № 93-05/16382/118 від 23.05.2017 року;
лист (інформація) НАЗК №95-17/17315/17 від 30.05.2017 року;
копія рішення НАЗК №224 від 08.06.2017 року із додатками.
Таким чином, ОСОБА_1, будучи особою, яка відповідно до п.п. «в» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» є суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією в порушення вимог ч.1 ст. 45 вказаного Закону, без поважних причин, несвоєчасно, тобто після встановленого періоду декларування (з 01.01.2018 до 01.04.2018), а саме 02.04.2018 подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2017 рік. Також, в порушення вимог ч. 1 ст. 45 вказаного Закону, пункту 6 розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо особливостей фінансового контролю окремих категорій посадових осіб», яким строк подання щорічної декларації для осіб, які відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» подають таку декларацію вперше, продовжено до 01 травня 2017 року, без поважних причин, несвоєчасно, тобто після встановленого строку подання щорічної декларації (з 01.01.2017 року до 01.05.2017 року), а саме 02.04.2018 року подала щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік, чим вчинила адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Працюючи на посаді консультанта відділу забезпечення діяльності керівництва обласної ради (на правах патронатної служби) виконавчого комітету Тернопільської обласної ради ОСОБА_1 була попереджена про встановленні Законом України «Про запобігання корупції», обмеження під час прийняття та проходження служби в органах місцевого самоврядування, що підтверджується «листом - ознайомленням», де стоїть особистий підпис останньої.
При цьому суд критично оцінює доводи ОСОБА_1 про те, що хвороба дитини та відпустка по догляду за дитиною були перешкодами вчасного подачі декларації за 2016 та 2017 роки, оскільки наданими стороною захисту доказами - довідкою поліклінічного відділу педіатричне відділення №1 Дитячої комунальної лікарні та від 02.04.2018 року та від 01.02.2019 року вбачається, що ОСОБА_1 перебувала з хворою дитиною ІНФОРМАЦІЯ_2 вдома в період 17.03.2018 року по 02.04.2018 року. Жодних обґрунтованих пояснень, що саме перешкоджало ОСОБА_1 подати е-декларацію за 2017 рік в період з дати складання чернетки на початку січня 2018 року і до 17.03.2018 року, суду не доведено.
З приводу ж пропуску встановленого законом строку подачі е- декларації за 2016 рік (з 01.01.2017 по 01.05.2017 року), то зважаючи на тривалість відпустки, вік дитини ОСОБА_1, котрій в березні 2017 року виповнилося уже два роки, суду також незрозуміло, які існували об'єктивні причини, що перешкоджали особі, котра притягується до адміністративної відповідальності, вчасно до 01.05.2017 року подати е-декларацію за 2016 рік.
Разом з тим фактичним моментом виявлення вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень пов'язаних з корупцією передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, є 26 жовтня 2018 року, що стверджується штемпелем вхідної кореспонденції Управління захисту економіки в Тернопільській області ДЗЕ Національної поліції України, який міститься на повідомленні Департаменту перевірки декларацій та моніторингу способу життя НАЗК.
Таким чином Суд наголошує, що моментом фактичного виявлення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 не може бути дата складання даних адміністративних протоколів працівниками УЗЕ в Тернопільській області ДЗЕ Національної поліції України 12 грудня 2018 року та 13 грудня 2018 року, датою можливого виявлення правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП слід вважати 26.10.2018 року, тобто день виявлення потенційних ознак вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, пов'язаних з корупцією, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП, до підстав, за наявності яких провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, віднесено закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 статті 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Відповідно до ч.3 ст.38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, а також правопорушень, передбачених статтями 164-14, 212-15, 212-21 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Зі змісту наведених правових норм вбачається, що закриття провадження можливе за одночасної наявності таких умов:
-вчинення (виявлення) адміністративного правопорушення;
-закінчення встановленого законом строку, перебіг якого розпочинається з дня вчинення правопорушення (при триваючому правопорушенні - з дня виявлення правопорушення).
Визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов'язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб'єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.
Для обчислення встановленого законом строку для накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі у зв'язку з його спливом необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення - протиправної, винної дії чи бездіяльності.
Тобто закриття провадження у справі за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе лише за умови встановлення судом факту вчинення особою винної протиправної дії чи допущення винної протиправної бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.
Таким чином, початок перебігу встановленого ст. 38 КУпАП строку накладення адміністративного стягнення законодавець пов'язує з вчиненням адміністративного правопорушення, встановлення наявності або відсутності якого повинно здійснюватися при вирішенні питання про закриття провадження у справі.
Статтею 280 КУпАП встановлено обов'язок суду з'ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
В силу вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП суд повинен повно, всебічно й об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, дати оцінку зібраним у ній доказам і постановити правильне судове рішення.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому норм щодо відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі винесення постанови про закриття провадження за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП вказаний Кодекс не містить. Натомість, як зазначалось вище, застосування п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП можливе у разі встановлення наявності протиправної винної дії чи бездіяльності, що підпадає під ознаки адміністративного правопорушення.
З огляду на наведене та зважаючи на те, що для закриття провадження у справі у зв'язку зі спливом строків для накладення адміністративного стягнення необхідним є встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення (винної дії чи бездіяльності), а також враховуючи, що повноваження суду на з'ясування обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні передбачені ст. 280 КУпАП, вважаю, що є достатні правові підстави для встановлення вини особи при закритті провадження на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП
Таким чином, ОСОБА_1 будучи суб'єктом, на якого поширюються вимоги «в» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог ч. 1 ст. 45 вказаного Закону, без поважних причин, тобто після встановленого періоду декларування (з 01.01.2017 року до 01.05.2017 року, а також з 01.01.2018 року до 01.04.2018 року) не подала вчасно щорічну декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік та 2017 рік..
Проаналізувавши та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки правопорушень передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП, тобто несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, проте на момент розгляду справи пройшло більше трьох місяців з дня виявлення зазначеного правопорушення, тому враховуючи закінчення встановленого ст.38 КУпАП строку для притягнення винної особи до адміністративної відповідальності, суд вважає, що ОСОБА_1 слід визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 КУпАП та провадження у даній справі закрити на підставі п 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 38, п.7 ч.1 ст.247, 172-6, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити на підставі п 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяВ. М. Братасюк