11.12.2018 Справа №607/24122/18
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 на постанову слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 від 31.05.2018 року про закриття кримінального провадження № 12018210010000654 від 06.03.2018 року, -
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду із скаргою на постанову слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 від 31.05.2018 року про закриття кримінального провадження № 12018210010000654 від 06.03.2018 року.
В обґрунтування поданої скарги зазначено, що 06 березня 2018 року надійшла заява від ОСОБА_5 про те, що 05 березня 2018 року близько 11:00 години двоє лікарів пульмонологічного відділення Тернопільської університетської лікарні в ході словесного конфлікту, спричинили тілесні ушкодження заявниці.
06.03.2018 року за даним фактом слідчим СВ Тернопільського ВП ГУНГП в Тернопільській області внесено відомості до ЄРДР за N912018210010000654, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.125 КК України.
31 травня 2018 року слідчим СВ ТВП ГУНП в Тернопільській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_7 була винесена постанова про закриття кримінального провадження у зв'язку з тим, що в діяннях лікарів відсутній складу кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст.125 КК України.
Копію вказаної постанови ОСОБА_5 отримала через свого представника, якому така постанова була вручена 12.11.2018 року у приміщенні СВ ТВП ГУНП в Тернопільській області.
Вище зазначену постанову про закриття кримінального провадження ОСОБА_5 вважає незаконною з огляду на наступне.
Скаржник вважає, що рішення слідчого про закриття кримінального провадження є передчасним, оскільки ним не проведено всебічне, повне та неупереджене дослідження обставин кримінального провадження.
Так, ч. 2 ст. 9 КПК України встановлено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Частиною 1 ст. 240 КПК України передбачено, що з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.
Скаржник вказав, що в порушення вимог ч. 2 ст. 9, ст. 240 КПК України, слідчий не було проведено слідчого експерименту за участі потерпілої ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , з метою відтворення дій, обстановки та обставин подій, а саме фізичного конфлікту за участі вказаних осіб, який мав місце 05 березня 2018 року близько 11 год. 00 хв. у ординаторській «Тернопільської університетської лікарні».
Згідно ч. 9 ст. 224 КПК України слідчий, прокурор має право провести одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб для з'ясування причин розбіжностей у їхніх показаннях.
Так, скаржником зазначено, що в матеріалах кримінального провадження містяться допит потерпілої ОСОБА_5 , під час якого нею було повідомлено, що ОСОБА_11 схопила її рукою за праве плече, а ОСОБА_10 схопила її рукою за праву кисть, чим обидві спричинили їй тілесні ушкодження, виникнення яких, згідно висновку експерта №355, за таких обставин не виключається.
Водночас, у матеріалах кримінального провадження містяться допит свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , які стверджують, що ніхто потерпілої ОСОБА_5 не торкався та тілесних ушкоджень не наносив.
Отже, враховуючи наявність розбіжностей у показаннях потерпілої ОСОБА_5 та свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_13 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , слідчий повинен був провести одночасний допит вищевказаних осіб.
Частиною 2 ст. 93 КПК України передбачено, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Скаржник вказав, що у своїх показаннях потерпіла ОСОБА_5 повідомляла, що причиною виникнення конфліктної ситуації стало те, що серед матеріалів своєї медичної документації, яка 05 березня 2018 року знаходилася на столі лікаря ОСОБА_12 у ординаторській «Тернопільської університетської лікарні», містився документ під назвою «Усвідомлена відмова», який було підписано від імені ОСОБА_5 , однак не нею особисто.
Відтак, з метою встановлення дійсних обставин виникнення конфлікту та перевірки показань потерпілої ОСОБА_5 , на думку скаржника, слідчому необхідно було витребувати від «Тернопільської університетської лікарні» оригінали історії хвороби та амбулаторної картки ОСОБА_5 , для їх дослідження та встановлення дійсних обставин щодо наявності серед вказаної медичної документації документа під назвою «Усвідомлена відмова» за підписом ОСОБА_5 .
Враховуючи, що оскаржувану постанову отримано представником скаржника лише 12.11.2018, а відповідну скаргу до суду подано 21.11.2018, тобто в передбачений ч. 1 cт. 304 КПК України строк, а тому скаржник вважає, що встановлений строк на оскарження постанови про закриття кримінального провадження ним не пропущений.
Із вказаних підстав скаржник просить скасувати постанову слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 від 31.05.2018 року про закриття кримінального провадження № 12018210010000654 від 06.03.2018 року, а матеріали кримінального провадження № 12018210010000654 від 06.03.2018 року направити слідчому СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 для продовження досудового розслідування.
Адвокат ОСОБА_3 в судовому засіданні скаргу підтримав, просить її задовольнити у повному обсязі.
Слідча ОСОБА_6 в судовому засіданні щодо задоволення скарги заперечила. Вказала, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018210010000654 від 06.03.2018 року проведено повно, всебічно та об'єктивно, за результатами якого прийнято законне та обґрунтоване рішення.
Заслухавши представника скаржника, пояснення слідчого, вивчивши матеріали скарги та кримінального провадження, приходжу до наступного висновку.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України.
Згідно п.п. 3, 5 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення слідчого про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Відповідно до ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності.
Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Дану скаргу подано належною особою, та враховуючи те, що як зазначає скаржник у поданій скарзі копію оскаржуваної постанови він отримав 12 листопада 2018 року, а до слідчого судді із скаргою на вказану постанову звернувся 21 листопада 2018 року, та зважаючи на те, що підтвердження про вручення потерпілому та його представнику копії оскаржуваної постанови, у строки, передбачені КПК України слідчому судді надано не було, та в матеріалах кримінального провадження відсутні, вважаю, що строк на оскарження постанови пропущений не був.
Також встановлено, що у провадженні СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області перебувало кримінальне провадження № 12018210010000654 від 06 березня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, оскільки 06 березня 2018 року надійшла заява від ОСОБА_5 про те, що 05.03.2018 року, близько 11 год. 00 хв. двоє лікарів пульмонологічного відділення Тернопільської університетської лікарні в ході словесного конфлікту спричинили ушкодження заявниці.
31.05.2018 року слідчим СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 прийнято рішення про закриття кримінального провадження №12018210010000654 від 06 березня 2018 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України - у зв'язку з відсутністю складу злочину.
Приймаючи вказану постанову, слідчий виходив з того, що в ході досудового розслідування не здобуто доказів, які б підтверджували покази потерпілої ОСОБА_5 щодо спричинення їй лікарями пульмонологічного відділення Тернопільської університетської лікарні тілесних ушкоджень, а також вказували на наявність в діях лікарів складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
При проведенні досудового розслідування слідчий чи прокурор, з урахуванням конкретних обставин справи, на власний розсуд визначають об'єм необхідних дій, достатніх, за їх переконанням, для прийняття вмотивованого рішення.
Відповідно до ст.284 КПК України закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження та оцінки слідчим всіх зібраних доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Постанова слідчого про закриття кримінального провадження має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав, та відповіді на всі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією з гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу (ст.110 КПК України).
На слідчого суддю, відповідно до норм КПК України, покладено обов'язок здійснювати судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим постанови. Зокрема, якщо слідчим закрито провадження за відсутністю в діях особи складу злочину, то слідчий суддя має звернути увагу на те, чи містить постанова детальний виклад обставин, за яких заявник вважав, що особою (особами) вчинено злочин, а у разі, якщо особі (особам) ставилося в вину декілька протиправних діянь, які підпадають під ознаки різних статей кримінального закону, то чи містить постанова висновки слідчого щодо відсутності вини особи (осіб) у вчиненні кожного з них.
Таким чином, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження в сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Разом з цим, слідчим при закритті кримінального провадження зазначених вимог закону не дотримано, постанова є такою, що винесена передчасно на підставі не повно проведеного досудового розслідування без всебічного, повного, об'єктивного дослідження даних.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження в ході досудового розслідування було допитано потерпілу ОСОБА_5 , яка показала, що з 08.02.2018 року її було госпіталізовано до Тернопільської університетської лікарні» з метою обстеження. 05.03.2018 року вона просила лікаря ОСОБА_12 надати результати її обстеження за 21.02.2018 року, на що остання відмовила та повідомила, що результати надасть в день виписки із лікарні. ОСОБА_5 показала, що далі вона зайшла в ординаторську, оскільки хотіла ознайомитись із результатами обстежень. У ординаторській були наступні лікарі: ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Потерпіла вказала, що вона підійшла до столу ОСОБА_12 та побачила на столі результати своїх обстежень та помітила, що там лежить документ під назвою «усвідомлена відмова» яка була підписана від її імені, але не нею. Далі, вона взяла до рук вказані документи зі столу лікаря, оскільки мала намір лише подивитись на них. На її запитання для чого документ підписаний іншою особою, лікар ОСОБА_12 хотіла різко вирвати із її рук документи, що їй не вдалося. Потерпіла пояснила, що далі ОСОБА_11 підійшла до неї ззаду, схопила її рукою за праве плече, чим завдала фізичного болю, оскільки сильно стиснула плече. В цей же час ОСОБА_10 схопила її за праву кисть у якій вона тримала документи, стиснула кисть чим завдала фізичного болю. Потерпіла вказала, що далі вона вийшла із приміщення ординаторської. Через погане самопочуття вона не мала змоги в цей же день звернутись до поліції з приводу спричинення їй фізичного болю та моральної шкоди лікарями пульмонологічного відділення «Тернопільської університетської лікарні».
Допитані в якості свідків лікарі: ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 підтвердили факт конфлікту за участю ОСОБА_5 , очевидцями якого вони були, однак вказали, що тілесних ушкоджень та фізичного болю ОСОБА_5 не завдавали.
Згідно висновку експерта № 355 від 12.03.2018 року за результатами проведених досліджень експерт дійшов висновку, що у ОСОБА_5 при судово-медичній експертизі виявлені синці правих ділянки правого плечового суглоба, передпліччя і кисті та синець лівого передпліччя. Зазначені вище синці, з огляду на вид ушкодження, властивості, утворилися в ОСОБА_5 приблизно за 2-3 доби до судово-медичної експертизи від дії тупих предметів. Виявлені у ОСОБА_5 синці за ступенем тяжкості належать до легких тілесних ушкоджень. Зазначені вище синці, враховуючи їх кількість і розташування на різних анатомічних частинах та поверхнях тіла, не властиві для таких, що виникають при падінні на площині «з висоти власного росту».
З огляду на викладене, слідчий суддя вважає, що органом досудового розслідування, в порушення вимог всебічного, повного та неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, а також з метою з'ясування причин розбіжностей у показах потерпілої ОСОБА_17 та іншими свідками, які допитані у кримінальному провадженні щодо того чи мав місце факт спричинення потерпілій тілесних ушкоджень і якщо так, то ким та за яких обставин, не прийнято рішення про проведення одночасного допиту між потерпілою ОСОБА_17 та свідками ОСОБА_11 , ОСОБА_8 , ОСОБА_12 , ОСОБА_15 , та ОСОБА_16 .
Крім цього, виходячи із результатів проведення одночасних допитів, органу досудового розслідування слід вирішити питання щодо доцільності проведення слідчого експерименту у вказаному кримінальному провадженні, з метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Враховуючи вищевказані обставини, приходжу до висновку, що слідчим не в повній мірі виконано вимоги ст. 9 КПК України щодо зобов'язання всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження.
З огляду на наведене, слідчий суддя приходить до висновку що при закритті кримінального провадження слідчим не були дотримані положення вимог кримінального процесуального закону щодо всебічності, повноти та неупередженості дослідження всіх обставин, а тому постанова слідчого від 31 травня 2018 року про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню з направленням кримінального провадження до СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області для проведення досудового розслідування, під час якого слід врахувати вимоги, зазначені у мотивувальній частині даної ухвали та визначити повний обсяг слідчих та процесуальних дій та після їх проведення прийняти законне та обґрунтоване рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 376 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_5 задовольнити.
Постанову слідчого СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 від 31.05.2018 року про закриття кримінального провадження № 12018210010000654 від 06.03.2018 року - скасувати.
Матеріали кримінального провадження № 12018210010000654 від 06.03.2018 року направити слідчому СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 для продовження досудового розслідування.
Слідчий суддяОСОБА_1