15.02.2019 Справа №607/25289/18
15 лютого 2019 року м.Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька І.М., за участю секретаря судового засідання Бойко І.І.
з участю
прокурора Вікарука Ю.Ю.
особи, відносно якої складено протокол-
ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи, які надійшли від Управління захисту економіки в Тернопільській області Департаменту захисту економіки Національної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, проживаючої та зареєстрованої по АДРЕСА_1, непрацюючої
за ч. 2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
ОСОБА_1 в період з 2013 року по вересень 2018 року працювала у ГУ ДФС на різних посадах. Зокрема, відповідно до наказу заступника начальника Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області від 15 червня 2018 року за №25-о «Про переведення», старшого державного інспектора відділу податків і зборів з фізичних осіб ОСОБА_1 з 15 червня 2018 року, яка працювала на період відпустки по догляду за дитиною до досягнення трирічного віку ОСОБА_3, переведено на посаду старшого державного інспектора з питань юридичної роботи на період відпустки по вагітності і пологах ОСОБА_4
Відповідно до публічних відомостей, розміщених на офіційному сайті Національного агентства з питань запобігання корупції, ОСОБА_1 подавала декларації особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічну за 2016 рік та 2017 роки, своєчасно з дотримання вимог Закону, що підтверджує її ознайомлення з вимогами Закону України «Про запобігання корупції».
17 березня 2017 року, на підставі договору дарування посвідченого приватним нотаріусом, ОСОБА_1 набула у власність квартиру заг. пл. 83 кв.м. по АДРЕСА_1. Вартість набутої у власність квартири на дату набуття становить 480 209грн., що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб станом на 01.01.2017 року.
Відтак, у ОСОБА_1 у період з 00 :00 год. 18 березня 2017 року по 23 год. 59 хв. 27 березня 2017 року виник обов'язок у десятиденний строк з моменту набуття у власність майна повідомити НАЗК про суттєві зміни в майновому стані. У встановлений строк та по даний час ОСОБА_1 не повідомив НАЗК про суттєві зміни в майновому стані .
Таким чином, ОСОБА_1 працюючи на посаді старшого державного інспектора відділу податків і зборів з фізичних осіб Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС в Тернопільській області, будучи державним службовцем та суб'єктом, на якого поширюється вимоги ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення встановленого законом десятиденного строку, без поважних причин, не повідомила НАЗК про суттєві зміни у майновому стані, а саме набуття у власність майна вартість якого на день реєстрації перевищує 80 000 грн., чим вчинила правопорушення передбачене ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП визнала повністю, у вчиненому щиро розкаялася.
Захисник ОСОБА_2 просив закрити провадження у справі за закінченням строків накладення стягнення встановлених ст. 38 КУпАП, оскільки особа, яка складала протокол про адміністративне правопорушення та оформляла матеріали у даній справі виявила дане правопорушення 03 жовтня 2018 року отримавши витяг із державного реєстру речових прав щодо ОСОБА_1 Відтак, вважає, що датою виявлення правопорушення є саме 03 жовтня 2018 року, а не дата складення протоколу 19 листопада 2018року.
Крім того, вказав, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушення вимог Закону, а тому підлягає направленню на доопрацювання. Звернув увагу суду на те, що при складенні протоколу ОСОБА_1 відмовлено у наданні захисника, не роз'яснено прав та обов'язків, у протоколі відсутній підпис ОСОБА_1 щодо ознайомлення її із змістом ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Примірник протоколу, який наданий ОСОБА_5 не містить кількість аркушів, які долучені до протоколу, на відміну від примірника протоколу, що наданий суду.
Прокурор в судовому засіданні підтримав протокол про адміністративне правопорушення. Вказав, що ОСОБА_1 будучи суб'єктом, на якого поширюється вимоги ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції», в порушення встановленого законом десятиденного строку, без поважних причин, не повідомила НАЗК про суттєві зміни в майновому стані. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП повністю доведена наявними у справі доказами. Посилаючись на наведене, просив визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення за ч.2 ст. 172-6 КУпАП та накласти штраф у розмірі наближеному до мінімального встановленого санкцією даної статті КУпАП.
Суд, розглянувши справу, заслухавши пояснення ОСОБА_1, захисника щодо закриття провадження у справі за закінчення строків притягнення до відповідальності, думку прокурора щодо наявності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, дослідивши в сукупності наявні у справі докази та кожен зокрема, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280, 283 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен повно, всебічно, й об'єктивно дослідити всі обставини справи і встановити, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження.
Згідно з вимогами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Диспозицією ч. 2 ст. 172-6 КУпАП передбачена відповідальність за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента або про суттєві зміни у майновому стані.
У примітці даної статті зазначено, що суб'єктом правопорушень у цій статті є особи, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов'язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Відповідно до вимог п. 13 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами декларування є особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а» і «в» пункту 2, пунктах 4 і 5 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Згідно з вимогами п.п. «в» пункту 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, у тому числі, державні службовці.
В силу вимог ч.ч. 2 ,3 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.
Порядок інформування Національного агентства про відкриття валютного рахунка в установі банку-нерезидента, а також про суттєві зміни у майновому стані визначаються Національним агентством.
Встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що станом на березень 2017 року ОСОБА_1 працювала на посаді старшого державного інспектора відділу податків і зборів з фізичних осіб Тернопільської ОДПІ ГУ ДФС у Тернопільській області та була державним службовцем.
Вказаний факт визнається також ОСОБА_1 в судовому засіданні.
01 серпня 2007 року ОСОБА_1 склала присягу державного службовця, що підтверджується текстом присяги підписаним особисто ОСОБА_1,
19 травня 2015 року ОСОБА_1 була особисто повідомлена про обмеження, спрямовані на запобігання корупційним та пов'язаним з корупцією правопорушеннями, у тому числі щодо повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, що підтверджується її особистим підписом у попередженні від 19 травня 2015 року.
17 березня 2017 року, на підставі договору дарування посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_6, зареєстрованим в реєстрі за № 1048, ОСОБА_1 набула у власність квартиру, заг. пл. 83 кв.м.м по АДРЕСА_1, що підтверджується інформацією з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03.10.2018 року за № 140022586.
Вартість набутої у власність квартири на дату набуття становить 480 209грн., що визнається ОСОБА_1 та підтверджується відомостями щорічної декларації ОСОБА_1 за 2017 рік.
Згідно з вимогами ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2017 років», прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 1 січня 2017 року становить 1600 гривні,
Таким чином, ОСОБА_1 будучи суб'єктом декларування, набувши у власність 17 березня 2017 року квартиру, вартістю 480 209 грн., що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб станом на 1 січня 2017 року, в порушення вимог ч. 2 ст. 52 Закону України «Про запобігання корупції» у десятиденний строк з моменту придбання майна не повідомила письмово Національне агентство, чим вчинила правопорушення передбачене ч.2 ст. 172-6 КУпАП.
Опрацювання відомостей Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування встановлено, що ОСОБА_1 не подавала повідомлення про суттєві зміни у майновому стані щодо придбання спірної квартири. Про набуття у власність даного майна остання повідомила лише у щорічній декларації за 2017 рік.
Моніторинг щорічної декларації за 2017 рік засвідчив, що у ній містяться дані про набуття у власність ОСОБА_1 даної квартири 17 березня 2017 року вартістю 480 209грн.
Таким чином, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення пов'язаного із корупцією, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП повністю підтверджується доказами, дослідженими та оглянутими у судовому засіданні, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення за №0900221 від 19 листопада 2018 року ( а.с. 2-10);
- копією наказу за №25-о від 15 червня 20178 року ( а.с. 23);
- копією наказу за №42-о від 17.09.2018 року ( а.с. 24);
- витягом (скріншотом) з офіційного сайту Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (https://public.nazk.gov.ua), з якого вбачається, що станом на дату оформлення матеріалів справи повідомлення про зміни в майновому стані відсутні ( а.с. 11-12) ;
- витягом щорічної декларації ОСОБА_1 за 2017 рік з офіційного сайту Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (https://public.nazk.gov.ua) ( а.с. 13-17);
- попередженням про обмеження, спрямовані на запобігання корупційних та пов'язаних з корупцією правопорушень від 19 травня 2015 року ( а.с.19-20);
- письмовою розпискою ОСОБА_1 від 09.12.2016 року про ознайомлення з Правилами етичної поведінки та запобігання корупції від 09.12.2016 року ( а.с. 25);
- особою карткою ОСОБА_1 від 17.09.2018 року ( а.с. 27-29);
- присягою державного службовця ОСОБА_1 від 07 серпня 2007 року ( а.с. 26);
- Посадовою інструкцією та відомостями про її ознайомлення від 15.06.2018 року ( а.с. 30-32);
- інформацією з Державного реєстру речових прав від 03.10.2018 року (а.с. 34-35);
-письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 19.11.2108 року ( а.с. 36-37).
Суд не приймає до уваги твердження захисника про те, що при оформленні протоколу працівником відповідного органу допущено ряд порушень, зокрема ОСОБА_1 не роз'яснено прав та обов'язків, у протоколі відсутній підпис ОСОБА_1 щодо ознайомлення її із змістом ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП як безпідставні.
Так, із змісту протоколу встановлено, що останній було роз'яснено зміст ст. 63 Конституції України, права передбачені ст. 268 КУПАП, однак остання відмовилась від підпису про ознайомлення із ними, про що поставила особистий підпис у графі протоколу «Запис про відмову особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від підпису про ознайомлення з правами».
Безпідставними також є твердження захисника про те, що примірник протоколу, який наданий ОСОБА_1 не містить кількість аркушів, які долучені до протоколу, що відповідно свідчить про неналежність та недостовірність даного доказу, оскільки відсутність даних відомостей у протоколі не свідчить про неналежність та недопустимість доказів, які долучені до матеріалів справи та не впливає на вирішення справи по суті. Більше того, не виключає в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого їй правопорушення.
Доводи ОСОБА_1 про те, що під час оформлення протоколу було порушено її право на правовому допомогу є безпідставними, оскільки згідно вимог діючого законодавства таке право особи передбачено під час розгляду даної справи у суді, що і було забезпечено судом. Протокол про адміністративне правопорушення, в силу вимог ст. 251 КУпАП, є одним із доказів, який оцінюється судом на рівні з іншими.
Таким чином, суд, виходячи із доводів захисника, не вбачає підстав для направлення справи на доопрацювання, а тому у задоволенні даного клопотання слід відмовити.
Щодо посилань захисника на закінчення строків накладення адмінстягнення, оскільки датою виявлення правопорушення є 03.10.2018 року, а не дата складення протоколу, слід зазначити наступне.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
Доводи захисника щодо дати виявлення адміністративного правопорушення 03 жовтня 2018року є хибними, оскільки як слідує з матеріалів справи до дати складення протоколу відповідна особа вживала заходів щодо встановлення підстав для висновку про наявність чи відсутність ознак складу правопорушення. Формування довідки з державного реєстру речових прав 03 жовтня 2018 року свідчить лише про збирання всіх необхідних документів для оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, виклик особи та відібрання пояснень по даному факту.
Відтак, датою виявлення правопорушення, у даному випадку, слід вважати саме день відібрання пояснень від ОСОБА_1 та складення протоколу про адміністративне правопорушення.
Проаналізувавши та оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 є ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП, тобто неповідомлення про суттєві зміни у майновому стані, а саме про набуття у власність 17 березня 2017 року квартири по вул.А. Сахарова,1/50 в м.Тернополі, на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб станом на 1 січня 2017 року, а тому її слід притягнути до адміністративної відповідальності.
Накладаючи адміністративне стягнення, суд приймає до уваги характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особу правопорушника, відсутність обтяжуючих обставин, те, що вона вперше притягується до адміністративної відповідальності, щиро розкаявся, повністю визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй корупційного правопорушення, а тому вважає за можливе накласти на неї стягнення у вигляді штрафу в дохід держави в межах санкції статті.
Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення.
Таким чином, у відповідності до положень ч. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33, 40-1, 172-6, 280, 283, 284, 287 КУпАП, Законом України «Про запобігання корупції», суд,-
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100 (сто) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп.
Стягнути із ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 статті 7 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської
Суддя