Справа №522/23381/16-к
Провадження № 1-кп/522/637/19
08 лютого 2019 року колегія суддів Приморського районного суду м.Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Одеси обвинувальний акт у кримінальному провадженні відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, українця, громадянина України, не працюючого, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2016 року народження, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313 КК України,
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Дніпропетровської області, Новомосковського району, с. Черкаський, українця, громадянина України, маючого вищу освіту, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , фактично мешкаючого за адреосю: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 1 ст. 263 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_7
адвокатів- ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11
обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,-
В провадженні Приморського районного суду м. Одеси перебуває об'єднаний обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016160000000828 від 02.12.2016 року, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 305, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 313, ч. 1 ст. 263 КК України.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, суд, незалежно від наявності клопотань учасників судового розгляду, зобов'язаний розглянути питання щодо доцільності продовження строку тримання обвинуваченого під вартою до спливу 60 денного строку.
В судовому засіданні при обговоренні питання щодо продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, прокурор вважав за потрібне продовжити строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , оскільки залишились ризики того, що обвинувачений може переховуватися від суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Захисники ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 залишили питання щодо продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 на розсуд суду.
Вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 з наступних підстав.
За Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод на державу покладається обов'язок вжити заходи до забезпечення прав людини, яка тримається під вартою.
Відповідно до ст.17 Закону України № 3477-IV від 23.02.2006 року «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини, а також українські суди мають застосовувати при розгляді справ практику Європейського Суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно із ч. 2 ст. 8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Крім того, суд враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що необхідно продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як це відповідає вимогам кримінального процесуального закону, ґрунтується на матеріалах кримінального провадження, а дані про особу обвинуваченого дають достатні підстави вважати, що дійсно існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів, найтяжче з яких, карається позбавленням волі до 12 років, обвинувачений не має місця роботи, після обрання йому запобіжного заходу у вигляді застави, тривалий час переховувався від суду, після чого був у розшуку, після затримання йому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, що свідчить про те, що обвинувачений ОСОБА_5 може переховуватися від суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом не встановлено.
Таким чином, суд вважає, що прокурором було доведено наявність достатніх підстав, вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України, і про необхідність продовження строку дії відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Метою продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 є забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу неможливе, оскільки ще існують зазначені ризики.
Зважаючи на положення ч. 4 ст. 183 КПК України, приймаючи до уваги, що відносно обвинуваченого ОСОБА_5 було раніше обрано запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений вказаною особою, колегія суддів вважає за необхідне не визначати розмір застави як альтернативного запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених КПК України.
На підставі вищевикладеного, оцінюючи всі встановлені під час розгляду обвинувального акту обставини, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 .
Керуючись ст.ст. 177-178, 217, 331, 369-372, 392 КПК України, колегія суддів, -
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в ДУ «Одеська установа виконання покарань -21» Південного міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації, на 2 місяці, тобто до 09.04.2019 року.
Строк дії ухвали суду обчислюється з моменту оголошення ухвали колегії суддів, тобто з 08.02.2019 року.
Ухвала суду щодо застосування, продовження строку дії запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Суддя: ОСОБА_2
Суддя: ОСОБА_3
08.02.2019