н.п.2/599/99/2019
Справа № 599/161/19
"14" лютого 2019 р.
Зборівського районний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Іваницького О.Р.
при секретарі Сеньківській З.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Зборові справу за позовом ОСОБА_1 до Загір'янського дитячого садка «Любисток» Зборівського району, третіх осіб ОСОБА_2, відділу освіти Зборівської районної державної адміністрації Тернопільської області про визнання заяви недійсною, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди,-
ОСОБА_1 звернулась до суду із вищезазначеним позовом. Позивачка посилається на те, що з 06 вересня 2016 року працювала помічником вихователя Загір'янського дитячого садка «Любисток». 18 грудня 2018 року написала заяву про звільнення її за згодою сторін із зазначенням дати звільнення 01.01.2019 року. 21 грудня 2018 року подала заяву про відкликання своєї попередньої заяви про звільнення за згодою сторін, мотивуючи написання її під психологічним тиском з боку працівника поліції. Цього ж дня отримала наказ про звільнення з роботи №12-К, датований 18.12.2018 року, згідно якого її з 29 грудня 2018 року звільнено з займаної посади на підставі ч. 1 ст.36 КЗпП України за угодою сторін. Вважає, що її звільнення з роботи є незаконним та проведено з порушенням норм трудового законодавства, оскільки вона не бажала звільнятись з роботи, що підтверджується її заявою про відкликання заяви про звільнення. Просить визнати заяву недійсною, скасувати наказ про звільнення, поновити її на посаді помічника вихователя дитячого садка «Любисток», стягнути середньомісячну заробітну плату за вимушений прогул та моральну шкоду в сумі 42 тис. грн..
Позивач, її представник в судовому засіданні вимоги підтримали, зіслались на обставини викладені в позові та додатково пояснили, що заява на звільнення написана 21 листопада 2018 року під тиском працівника поліції. З приводу неправомірних дій працівників поліції звертались в органи прокуратури та Головне управління поліції в Тернопільській області.
Представник відповідача позову не визнав та пояснив, що звільнення ОСОБА_1 відбулося на підставі власноручно написаної нею заяви про звільнення. Згідно норм трудового законодавства в разі припинення трудового договору за угодою сторін можливість відкликання працівником своєї заяви після узгодження умов звільнення з роботодавцем, на відміну від звільнення працівника за власним бажанням, не передбачена. Крім того заява позивачки про відкликання заяви про звільнення лише свідчить про бажання її відкликати, а не підтверджує факт психологічного тиску, який нібито чинився на ОСОБА_1 чи відсутність в неї волевиявлення на звільнення. Коли написана заява їм невідомо, подана 18 грудня 2018 року.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судом встановлено, що 06 вересня 2016 року ОСОБА_1 прийнята на роботу до Загір'янського дитячого садка «Любисток» на посаду помічника вихователя.
18 грудня 2018 року позивачка подала заяву, в якій просить звільнити її з роботи за угодою сторін з 1 січня 2019 року.
Наказом директора Загір'янського дитячого садка «Любисток» №12-К від 18 грудня 2018 року ОСОБА_1 звільнено з роботи з посади помічника вихователя за згодою сторін відповідно до п.1 ст.36 КЗпП України з 29 грудня 2018 року.
21 грудня 2018 року ОСОБА_1 подала заяву про відкликання своєї попередньої заяви про звільнення за згодою сторін, мотивуючи написання її під психологічним тиском з боку працівника поліції, проте в цей же день отримала наказ про звільнення.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 36 Кодексу законів про працю України підставою припинення трудового договору є угода сторін.
При домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 Кодексу законів про працю України (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника.
Таким чином, основними умовами угоди про припинення трудового договору за пунктом 1 частини першої статті 36 Кодексу законів про працю України, щодо яких сторони трудового договору повинні дійти згоди, є підстава припинення трудового договору та строк, з якого договір припиняється.
В пункті 8 Постанови від 06 листопада 1992 року N 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що при домовленості між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом про припинення трудового договору за пунктом 1 статті 36 КЗпП України (за згодою сторін) договір припиняється в строк, визначений сторонами. Анулювання такої домовленості може мати місце лише при взаємній згоді про це власника або уповноваженого ним органу і працівника. Сама по собі згода власника або уповноваженого ним органу задовольнити прохання працівника про звільнення до закінчення строку попередження не означає, що трудовий договір припинено за пунктом 1 статті 36 КЗпП України, якщо не було домовленості сторін про цю підставу припинення трудового договору. В останньому випадку звільнення вважається проведеним з ініціативи працівника (стаття 38 КЗпП України).
Таким чином, з огляду на зміст вказаних вище норм закону та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України для припинення трудового договору на підставі пункту 1 частини 1 статті 36 КЗпП України сторонам необхідно досягти згоди щодо підстави та строку з якого договір вважатиметься припиненим, а отже, й припиненими трудові права та обов'язки сторін, окрім тих, які пов'язані з наслідками припинення договору.
Така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15 жовтня 2013 року N 21-320а13.
Судом встановлено, що заява позивача про звільнення містить підпис позивача, підставу для звільнення - угода сторін та дату звільнення - 01 січня 2019 року. Заява була прийнята відповідачем, що свідчить про досягнення між сторонами домовленості та наявність обопільного волевиявлення про дату та підстави припинення трудового договору.
Проте між роботодавцем та позивачем не було взаємної згоди щодо скасування раніше досягнутої домовленості про звільнення, тому немає підстав для анулювання такої угоди вже після видачі наказу про звільнення, отже і відсутні підстави для задоволення позову.
Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Позивачем не надано, а судом не здобуто жодних доказів того, що позивач подав заяву про звільнення за угодою сторін під психологічним тиском працівника поліції.
Не підлягають задоволенню вимоги про стягнення моральної шкоди.
Згідно ч.2 ст.23 ЦК України моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Як встановлено в судовому засіданні підставою для подання позивачкою заяви про звільнення став її конфлікт з технічним працівником дитячого садка ОСОБА_3 Судом не встановлено будь-яких неправомірних дій завідуючої дитячого садка ОСОБА_2, в зв'язку з чим суд вважає вимоги про стягнення моральної шкоди безпідставними.
Також не підлягають задоволенню вимоги про визнання заяви про звільнення недійсною, оскільки вони не ґрунтуються на Законі.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 12, 81, 82, 259, 263-265 ЦПК України, ст. 36 КЗпП України, ст.23 ЦК України, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Загір'янського дитячого садка «Любисток» Зборівського району, третіх осіб ОСОБА_2, відділу освіти Зборівської районної державної адміністрації Тернопільської області про визнання заяви недійсною, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди відмовити.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Тернопільського апеляційного суду протягом 30 днів через Зборівський районний суд.
Суддя підпис Копія вірно
Суддя Зборівського
районного суду Іваницький О.Р.