465/2565/13-ц
6/465/78/19
судового засідання
18.02.2019 року Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого-судді Мартьянової С.М.
при секретарі Турчак М.І.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Львові подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича про тимчасове обмеження ОСОБА_2 в праві виїзду за межі України,-
Приватний виконавець виконавчого округу Львівської області Маковецький З.В. звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_2 в праві виїзду за межі України до виконання останнім зобов'язань згідно виконавчого документу, покликаючись на те, що на виконанні в приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького З.В. перебуває виконавче провадження № 57345816 з примусового виконання виконавчого листа № 465/2565/13-ц, що виданий 20.05.2014 року Франківським районним судом м. Львова про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 105 300,00грн. - загального боргу з урахуванням індексу інфляції, 3% річних від простроченої суми за договором позики. Стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 понесених судових витрат в сумі 229,40грн. 03.10.2018 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження копія якої скерована боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідно до вимог закону.
З огляду на те, що у боржника є наявні невиконанні зобов'язання, покладені на нього вищезгаданим документом, просить суд тимчасово обмежити ОСОБА_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань по виконавчому листі №465/2565/13-ц виданого Франківським районним судом м.Львова.
У судове засідання приватний виконавець подав заяву, згідно якої подання підтримав. Просить подання задовольнити.
Боржник у судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Згідно ст.441 ЦПК України суд вважає, що питання про тимчасове обмеження у виїзді за межі України слід слухати у його відсутності.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що дане подання підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається з виконавчого листа №465/2565/13-ц виданого 20.05.2015 року Франківським районним судом м.Львова, в ОСОБА_2 наявна заборгованість перед ОСОБА_3 заборгованості в сумі 179 3 грн.
03.10.2018 року приватним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження копія якої скерована боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення відповідно до вимог закону.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», в постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно.
В ході виконання, 03.10.2018 року на виконання вимог ст.ст. 18, 56 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, якою накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника. Відповідні записи про обтяження внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
На виконання вимог ст.ст. 18, 56 Закону України «Про виконавче провадження», 03.10.2018 року приватним виконавцем накладено арешт на кошти на рахунках в банківських установах. Згідно із відповідями ПАТ «Оксі Банк», ПАТ «Кредобанк», ПАТ КБ «Львів», ПАТ «ПроКредит Банк», ПАТ «ВІЕс Банк», ПАТ «Ідея Банк», ПАТ «Універсал Банк», ПАТ «ВТБ Банк», ПАТ «ГІУМБ», ПАТ «Укргазбанк», АТ «Укрексімбанк», АБ «Південний», АТ «Райффайзен Банк Аваль», ПАТ «Креді Агріколь Банк», ПАТ «Альфа-Банк», ПАТ «ОТП Банк», ПАТ «Банк Восток», ПАТ «Укрсоцбанк», АТ «Ощадбанк», в боржника відсутні відкриті рахунки та кошти в банківських установах.
Крім того, згідно із відповіддю Територіального сервісного центру МВС від 17.10.2018 року встановлено, що за боржником транспортні засоби не зареєстровані; згідно із Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 04.10.2018 року встановлено, що за боржником право власності на об'єкти нерухомого майна не зареєстровані; згідно із відповіддю Головного управління ДМС від 12.10.2018 року, боржник зареєстрований за адресою АДРЕСА_1; згідно із відповіддю Державної фіскальної служби України та Пенсійного фонду України боржник не має відкритих рахунків в банківських установах та не отримує ніяких доходів.
Крім того, згідно з відповіддю Державної прикордонної служби України від 02.11.2018 року встановлено, що боржник здійснює поїздки за кордон, що тягне за собою витрати у вигляді витрат на переїзд, витрати на оренду/найм житла, харчування та ін„ що дає підстави стверджувати, що боржник володіє певними коштами, однак ухиляється від виконання рішень судів та не сплачує борги. Також з відповіді ДПС України вбачається, що боржник документований паспортом громадянина України для виїзду а кордон сепія НОМЕР_2.
Також слід зазначити, що державним виконавцем проведено достатньо заходів для примусового виконання рішення, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», а саме: скеровано запити щодо перевірки майнового стану боржника, винесено постанови про арешт та розшук майна боржника, а також неодноразово скеровувались виклики щодо явки боржника до приватного виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішення суду.
Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно свою власну. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах раціональної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно з п. 5 розділу II Концепції вдосконалення суддівства для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, затвердженої Указом Президента України від 10.05.06 року № 361/2006, судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням. Таким чином, відповідно до Конституції України, Рішень Європейського суду з прав людини, Закону України Про державну виконавчу службу судові рішення, які набули законної сили, повинні виконуватися беззастережно, повною мірою та невідкладно.
Згідно з ч. 1 та п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Здійснення громадянами України права на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для закордонних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і порядок розв'язання спорів у цій сфері правовідносин визначені Законом України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України».
Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Згідно ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Таким чином, наявність у боржника невиконаних зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, умисне не виконання рішення суду, є підставою для обмеження його у праві виїзду за кордон (за межі України).
За таких обставин, суд вважає, що подання приватного виконавця є обґрунтованим та підтверджено доказами необхідності застосування до боржника тимчасового обмеження у виїзді за межі України, у зв'язку із чим є правові підстави для тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України, а тому подання слід задовольнити.
На підставі викладеного та керуючись ст.11 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», ст. 441 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
подання приватного виконавця виконавчого округу Львівської області Маковецького Зоряна Вікторовича про тимчасове обмеження ОСОБА_2 в праві виїзду за межі України - задоволити.
Тимчасово обмежити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1., ІПН НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1, паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 у праві виїзду за межі України до виконання ним зобов'язань, що покладені на нього рішенням Франківського районного суду м.Львова від 21.11.2013 року по справі №465/2565/13-ц.
У відповідності до ч. 5 ст. 441 ЦПК України роз'яснити ОСОБА_2, що він вправі звернутись до Франківського районного суду м.Львова із вмотивованою заявою про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Апеляційну скаргу на ухвалу суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Мартьянова С.М.