Справа 573/2325/18
Номер провадження 3/573/150/19
15 лютого 2019 року м. Білопілля
Суддя Білопільського районного суду Сумської області Свиргуненко Ю. М., розглянувши матеріали, які надійшли із Білопільського ВП ГУНП в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, цигана, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, не працюючого, НОМЕР_1, виданий 01 серпня 2018 року, РНОКПП НОМЕР_2
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
13 грудня 2018 року о 02 годині в м. Білопілля Сумської області, по вул. Соборній, у районі будинку №154 ОСОБА_1 керував автомобілем ВАЗ 21063, д. н. НОМЕР_3 у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується медичним висновком №152 від 13 грудня 2018 року.
Своїми вищевказаними протиправними діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9. ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто допустив керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
У судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе визнав повністю, викладені у протоколі обставини підтвердив, щиро розкаявся.
Крім визнання ОСОБА_1 своєї провини, вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується дослідженими та перевіреними судом письмовими доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №388385 від 18 грудня 2018 року, який за своїм змістом відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та висновком, щодо результатів медичного огляду №152 від 13 грудня 2018 року, з якого вбачається, що станом на момент проведення огляду, о 02 годині 20 хвилин, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності перебувала у стані алкогольного сп'яніння.
Всі зазначені докази не викликають сумнівів у їх достовірності та допустимості.
Таким чином, суд, оцінюючи наявні у матеріалах справи докази з точки зору належності, допустимості, достатності та взаємозв'язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і неупередженому дослідженні всіх обставин справи, приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.
При визначенні виду та міри стягнення суд, на підставі ст. 33 КУпАП, враховуючи характер вчиненого правопорушення, що тягне за собою потенційну небезпеку для учасників дорожнього руху, особу ОСОБА_1, який протягом року неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення різного виду адміністративних правопорушень, у тому числі й у сфері безпеки дорожнього руху, що підтверджується наявним у матеріалах справи витягом з системи «Армор», щиро розкаявся у вчиненому, а також те, що санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачене безальтернативне покарання у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, та приходить до висновку, що стягнення у виді штрафу є таким, що буде сприяти запобіганню вчиненню останнім нових правопорушень.
При визначенні наявності підстав для одночасного з накладенням штрафу позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами, суд враховує наступне.
Як вбачається довідки начальника Білопільського ВП ГУНП в Сумській області, ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Відповідно до пункту 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 (із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від №18 від 19 грудня 2008 року) «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП. Можливості накладати на винну особу таке стягнення як додаткове цей Кодекс не надає.
Суди не вправі застосовувати його й тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 права керування транспортними засобами не має та відповідне посвідчення не отримував, суд не вбачає підстав для застосування до останнього адміністративного стягнення у виді позбавлення прав керування транспортним засобом.
У зв'язку з накладенням адміністративного стягнення, на підставі ст. 40-1 КУпАП стягненню із ОСОБА_1 на користь держави підлягає судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, ст. ст. 33, 40-1, 245, 294 КУпАП, суддя
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 копійок.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Білопільський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з наступного дня після набрання рішенням законної сили.
Суддя: