Справа № 466/3599/18
«14» лютого 2019 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого - судді Глинської Д.Б.
при секретарі Івасюті А.М.
з участю: представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача Ільківа Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові
справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, заступника головного державного інспектора - начальника управління контролю за використанням та охороню земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Самойлової Зої Валеріївни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
11 травня 2018 року на адресу суду поступила позовна заява ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, заступника головного державного інспектора - начальника управління контролю за використанням та охороню земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Самойлової Зої Валеріївни, в якій просить суд постановити рішення, яким скасувати постанову заступника головного державного інспектора - начальника управління контролю за використанням та охороню земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Самойлової Зої Валеріївни по справі про адміністративне правопорушення № 91-ДК/0063По/08/01/-18 від 19 квітня 2018 року, а провадження у справі закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного проступку.
В обгрунтування своїх вимог зазначає, що 19 квітня 2018 року заступником головного державного інспектора - начальника управління контролю за використанням та охороню земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Самойловою З.В. видано постанову про накладення адміністративного стягнення № 91-ДК/0063По/08/01/-18, якою його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 53 -1 КУпАП та накладено на нього штраф в розмірі 510 грн.
Вважає, що постанова є протиправною, винесена з грубим порушенням встановленого законом порядку її складання без належного з'ясування всіх обставин справи про адміністративне правопорушення. Земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 він безперешкодно користується більше 30 років. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 53-1 КУпАП.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю, покликаючись на доводи, які викладені в позовній заяві та просив її задовольнити.
Представник Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Ільків Ю.М. у судовому засіданні позов не визнав, пояснив, що при прийнятті оскаржуваної постанови були дотримані вимоги чинного законодавства. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач заступник головного державного інспектора - начальника управління контролю за використанням та охороню земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Самойлова З.В. в судове засідання жодного разу не з'явилася, хоча належним чином була повідомлена про місце, день та час розгляду справи.
Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Ільківа Ю.М., з'ясувавши обставини справи, дослідивши зібрані в справі докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.
У відповідності до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Судом встановлено, що державним інспектором - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною змель ОСОБА_5 у присутності голови Вузлівської сільської ради Близнюка А.П. та голови земельної комісії Вузлівської сільської ради ОСОБА_7 здійснено захід державного контролю за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороню земель всіх категорій та форм власності, родючості грунтів шляхом обстеження земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
В результаті обстеження земельної ділянки складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об'єктом - земельної ділянки від 13 лютого 2018 року №91/ДК/1016/АП/09/01/-18 і Акт обстеження земельної ділянки від 22 лютого 2018 року № 91-ДК/10/АО/10/01/-18, якими встановлено, зокрема, що ОСОБА_3 самовільно зайнято земельну ділянку шляхом спорудження житлової прибудови до будинку №6 та спорудження господарської будівлі.
За результатами проведеної перевірки та встановлення факту самовільного зайняття земельної ділянки ОСОБА_3 шляхом спорудження житлової прибудови до будинку АДРЕСА_1, складено протокол №91-ДК/0143/П/07/01/-18 про адміністративне правопорушення від 23 березня 2018 року (а.с.54).
З протоколу №91-ДК/0143/П/07/01/-18 про адміністративне правопорушення від 23 березня 2018 року вбачається, що позивач ОСОБА_3 від дачі пояснень та підписання протоколу відмовився, у протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 03 квітня 2018 року о 10.00 год.
Протокол №91-ДК/0143/П/07/01/-18 про адміністративне правопорушення від 23 березня 2018 року та повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення були направлені ОСОБА_3 27 березня 2018 року, що підтверджується копією квитанції від 27 березня 2018 року. Дані документи були отримані позивачем 30 березня 2018 року, що підтверджується копією повідомлення про врушення поштового відправлення.
З метою усунення вищенаведеного порушення управлінням контролю за використанням та охороню земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області ОСОБА_3 винесено припис №91-ДК/0068Пр/03/01/-18 від 19 квітня 2018 року про усунення порушення вимог земельного законодавства.
19 квітня 2018 року винесено постанову №91-ДК/0063По/08/01/-18, якою позивача притягнуто до адміністративно відповідальності за ст. 53-1 КУпАП України.
Супровідним листом від 23 квітня 2018 року управлінням контролю за використанням та охороню земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області було направлено ОСОБА_3 такі документи: акт, обстеження №91-ДК/10/АО/10/01/-18 від 22 лютого 2018 року, протокол про адміністративне правопорушення №91-ДК/0043/П/07/01/-18 від 23 березня 2018 року; постанова про накладення адміністративного стягнення №91-ДК/0063По/08/01/-18 від 19 квітня 2018 року. Дані документи були отримані ОСОБА_3 21 квітня 2018 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 2 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Згідно з пунктом «б» ч. 1 ст.211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.
Статтею 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що самовільне зайняття земельної ділянки - тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Об'єктивна сторона вказаного правопорушення виражається у самовільному зайнятті земельної ділянки, суб'єктивна сторона характеризується прямим умислом. Винна особа усвідомлює відсутність у неї права на конкретну земельну ділянку, однак бажає її захопити.
Поняття самовільного зайняття земельної ділянки міститься у статті 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» від 19.06.2003 №963-IV та визначається як будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.
Таким чином, самовільному зайняттю земельних ділянок притаманні такі юридичні ознаки, як: - з об'єктивної сторони - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне заволодіння чи використання земельної ділянки; - відсутність при цьому відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її відчуження або надання у користування; - відсутність вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки; - такі дії є неправомірними, тобто їх правомірність не закріплена жодним нормативно-правовим актом України;- з суб'єктивної сторони - такі дії є винними.
Отже, використання земельної ділянки за відсутність правовстановлюючих документів є ознакою самовільного зайняттям вказаної земельної ділянки.
Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду України від 22 листопада 2010 року у справі №3-27г10, Верховного Суду 13 березня 2018 року №397/1142/17 (2-а/397/48/17) (провадження №К/9901/327/18).
Відповідно до ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно з ст.126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV державній реєстрації прав підлягають: 1) право власності; 2) речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону.
Згідно з п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснюється шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
У ході судового розгляду справи позивачем не надано відповідних документів, які підтверджують його право на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості Державного реєстру прав вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки їх не скасовано у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей, що містяться в цьому реєстрі.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач ОСОБА_3 не заперечує факт неналежного оформлення ним права власності чи права користування на вищевказану земельну ділянку і той факт, що він її використовує.
У відповідності до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Підсумовуючи вказане, суд приходить до висновку, що відповідачем належними та допустимими доказами підтверджено правомірність притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ст.53-1 КУпАП, при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення від 19 квітня 2018 року №91-ДК/0063/По/08/01/-18, дотримано вимоги статей 245 та 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом, а також дотримано права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплені ст.268 КУпАП.
Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В судовому засіданні відповідачем безумовно доведено правомірність свого рішення, натомість позивач не довів тих обставин, на яких ґрунтуються його вимоги та не надав суду належних і допустимих доказів.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно притягнуто позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст.53-1 КУпАП, через що є відсутніми правові підстави для скасування спірної постанови в справі про адміністративне правопорушення, а отже у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.9, ст.251, ст.289, ч.1 ст.293 КУпАП, ст.ст. 2, 125,126, 211 ЗК України, ст.ст. 9, 72, 73, 74, 77, 242, 244-246 КАС України,
поновити ОСОБА_3 строк звернення до суду з даним позовом.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, заступника головного державного інспектора - начальника управління контролю за використанням та охороню земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Самойлової Зої Валеріївни про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити за їх безпідставністю.
Рішення може бути повністю або частково оскаржене до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Повний текст рішення виготовлений 15 лютого 2019 року.
Суддя Д. Б. Глинська