Справа № 458/398/18
№ провадження 1-кп/453/13/19
іменем України
18 лютого 2019 року Сколівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого-цивільного позивача - адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого, цивільного відповідача ОСОБА_5 ,
його захисника - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Сколе Львівської області кримінальне провадження по обвинуваченню
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою спеціальною освітою, неодруженого, пенсіонера, депутатом не являється, раніше до кримінальної відповідальності не притягався,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_5 08.02.2018 року близько 14 год. 30 хв., перебуваючи у належному гр. ОСОБА_7 житловому будинку, що у АДРЕСА_1 , у стані алкогольного сп'яніння, під час раптово виниклого конфлікту із присутнім там гр. ОСОБА_8 , вчинив з останнім словесну суперечку, у ході якої умисно наніс останньому кухонним ножем один удар у ділянку попереку зліва. У результаті завданого удару обвинувачений ОСОБА_5 , згідно висновку судово-медичної експертизи № 008 від 28.02.2018 року, спричинив потерпілому ОСОБА_8 рану у лівій поперековій ділянці, що проникла в заочеревний простір, без ушкодження внутрішніх органів, розміщених у заочеревному просторі, котра відноситься до середньої тяжкості тілесного ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Потерпілим ОСОБА_8 15.11.2018 року заявлено цивільний позов у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України про відшкодування майнової шкоди у розмірі 3 584 грн. 67 коп. та моральної шкоди, яку він оцінив у розмірі 15 000 грн., а також судових витрат за отримання правової допомоги у розмірі 4 000 грн..
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні вказаного вище кримінального правопорушення визнав повністю, пред'явлений позов також визнав та надав покази, згідно з якими він підтвердив нанесення 08.02.2018 року близько 14 год. 30 хв. у належному гр. ОСОБА_7 житловому будинку, що у АДРЕСА_1 , рукою один удар кухонним ножем, котрий мав при собі, у ділянку попереку зліва потерпілому ОСОБА_8 , який там знаходився і з яким вони вживали спиртні напої. Разом з тим, він усвідомлює, що нанесений ним удар ножем потерпілому ОСОБА_8 міг спричинити такі тяжкі наслідки, котрі описані у наявному у матеріалах провадження висновку судово-медичної експертизи, якому він повністю довіряє. З огляду на вказане, усвідомлюючи нанесення тілесних ушкоджень середньої тяжкості потерпілому, він кається у тому та згідний відшкодувати заподіяні майнові збитки та судові витрати у тому розмірі, про який заявив потерпілий у своєму цивільному позові, а щодо відшкодування моральної шкоди, то з цього приводу покладається на розсуд суду. Просив його суворо не карати.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні визнав, пред'явлений до нього цивільний позов визнав, інші учасники провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що такі правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, та роз'яснивши їм положення ч. 3 ст. 349 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих обставин провадження в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів відносно тих обставин провадження та відносно розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються.
На підставі вищенаведеного, суд допитавши обвинуваченого та дослідивши матеріали кримінального провадження, матеріали цивільного позову, дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні ним кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, а також обставини цивільного позову, зазначені у ньому на підтвердження заподіяння кримінальним правопорушенням шкоди, доведені у судовому засіданні повністю.
Суд вважає, що у діях обвинуваченого ОСОБА_5 наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_5 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України - умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 цього Кодексу, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
Обтяжуючою вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення обставиною, передбаченою ст. 67 КК України, суд вбачає вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Пом'якшуючою вину обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення обставиною, передбаченою ст. 66 КК України, суд вбачає щире каяття.
При визначенні міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення та сукупність усіх обставин, що його характеризують, зокрема умисну форму вини, спосіб вчинення кримінального правопорушення, мотиви кримінального правопорушення, а також особу обвинуваченого. Так, обвинувачений ОСОБА_5 свою вину визнав повністю, хоча не відшкодував завдані ним збитки, однак цивільний позов визнав та має намір по мірі можливості здійснювати таке відшкодування у розмірі, котрий ухвалить до стягнення суд. Крім того, обвинувачений ОСОБА_5 позитивно характеризується за місцем проживання, на «Д» обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра Турківської ЦРЛ Львівської області не перебуває, є особою пенсійного віку і раніше до кримінальної відповідальності не притягався.
Крім того, як вбачається із виконаної органом з питань пробації досудової доповіді про обвинуваченого ОСОБА_5 , беручи до уваги інформацію, котра характеризує особу обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства (у тому числі окремих осіб). На думку органу пробації застосування соціально-виховних заходів, котрі необхідні для впливу на поведінку ОСОБА_5 з метою виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, можливе без здійснення цілодобового нагляду та без його ізоляції.
З урахуванням наведених обставин суд, у відповідності до вимог ст. 65 КК України під час вирішення питання про обрання міри покарання обвинуваченому ОСОБА_5 , вважає за необхідне призначити йому покарання у межах санкції ч. 1 ст. 122 КК України - у виді позбавлення волі на певний строк.
Підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_5 положень ст. 69 КК України суд не вбачає.
Разом з тим, суд вважає за можливе та доцільне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_5 ст. 75 КК України - звільнення від відбування покарання з випробуванням та покласти на нього обов'язки, визначені у ст. 76 КК України.
Відтак, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, сукупність зазначених вище даних про особу обвинуваченого, а також позицію представника потерпілого щодо міри покарання обвинуваченому, якого він просив суворо не карати, міру покарання у виді позбавлення волі на певний строк із звільненням від відбування покарання з випробуванням на певний строк суд вважає такою, що відповідає призначеному покаранню, є необхідною і достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Заявлений потерпілим ОСОБА_8 цивільний позов у даному кримінальному провадженні, який його представник у судовому засіданні підтримав повністю, а обвинувачений ОСОБА_5 у судовому засіданні визнав із зауваженнями щодо розміру заподіяної моральної шкоди, при визначенні котрого поклався на розсуд суду, суд вважає за необхідне задовольнити та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_8 3 584 грн. 67 коп. заподіяних внаслідок затрат на лікування та медичне обстеження збитків, 5 000 грн. на відшкодування заподіяної моральної шкоди, а також 4 000 грн. судових витрат, пов'язаних із оплатою потерпілим правової допомоги, а всього - 12 584 грн. 67 коп.. При цьому, незважаючи на визнання обвинуваченим цивільного позову, розмір на відшкодування моральної шкоди у сумі 5 000 грн., суд вважає достатнім при наведених вище обставинах справи, оскільки він виходить із принципів рівності, поміркованості, розумності та справедливості, характеру й обсягу моральних страждань. Крім того, судом, виходячи із непрацездатності обвинуваченого та отримання єдиного доходу у виді пенсії, також враховано положення чинного законодавства про те, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
Інших судових витрат у даному кримінальному провадженні немає.
Долю речових доказів слід вирішити у порядку, визначеному ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 129, 349, 368, 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення.
Згідно ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_5 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_5 до вступу вироку у законну силу не обирати.
Цивільний позов ОСОБА_8 до ОСОБА_5 про відшкодування майнової та моральної шкоди, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_8 12 584 (дванадцять тисяч п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 67 коп. на відшкодування заподіяної майнової та моральної шкоди, а також судових витрат у справі.
У решті позову (у частині відшкодування моральної шкоди), - відмовити.
Повне найменування учасників справи у частині пред'явленого цивільного позову:
Позивач: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Речові докази: одяг ОСОБА_8 , - повернути останньому.
Речові докази: чотири бинтові тампони із змивами речовини бурого кольору та кухонний ніж, - знищити.
Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити засудженому та прокурору.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, або з моменту вручення копії вироку засудженому, який перебуває під вартою, через Сколівський районний суд Львівської області з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Суддя ОСОБА_1