Справа № 464/7252/18
пр.№ 2/464/4/19
12.02.2019 Сихівський районний суд міста Львова
у складі: головуючого - судді Дулебка Н.І.,
секретар судового засідання - Кравс С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -
встановив:
Позивач ПрАТ «СК «Еталон» звернулося до суду з позовом про стягнення з відповідача ОСОБА_1 сплаченого страхового відшкодування в розмірі 3 285, 20 грн. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 06.04.2018 сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля НОМЕР_1, під керуванням відповідача, та автомобіля НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_3, внаслідок чого транспортний засіб останньої отримав механічні пошкодження. Оскільки цивільно-правова відповідальність відповідача перед третіми особами на момент вчинення ним ДТП була застрахована згідно з договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/3438103, потерпіла звернулася до ПрАТ «СК «Еталон» з повідомленням про настання ДТП та заявою про виплату страхового відшкодування. На виконання умов договору, ОСОБА_3 04.07.2018 виплачено страхове відшкодування в розмірі 3 285, 20 грн. Проте, оскільки відповідач після ДТП залишив місце пригоди, за що останнього притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП, відтак позивач, в силу ст. 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», після виплати страхового відшкодування набув право вимоги до відповідача в порядку регресу.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав, не заперечив проти заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового засідання , причин неявки не повідомив та не подав відзиву, а тому відповідно до ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою сторін відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких підстав.
Постановою Сихівського районного суду м. Львова від 20.04.2018 відповідача ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених статтями 124, 122-4 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. (а.с. 5).
Відповідно до такої постанови, ОСОБА_1 06.04.2018 о 17.30 год. по вул. Драгоманова, 4 у м. Львові, керуючи автомобілем НОМЕР_3, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не дотримався безпечного інтервалу, чим порушив вимоги пунктів 1.5, 2.3 (б), 13.1 ПДР України, в результаті чого здійснив зіткнення з припаркованим автомобілем НОМЕР_2, завдавши транспортним засобам механічних пошкоджень. Після чого, будучи причетним до вищевказаної ДТП, місце пригоди залишив та не повідомив про подію підрозділ поліції, чим порушив вимоги пункту 2.10 «а», «д» ПДР України.
Згідно з ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Таким чином, факт винуватості відповідача у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 06.04.2018, є встановленим та не підлягає доказуванню.
Встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль НОМЕР_3, яким керував відповідач, був застрахований у ПрАТ «Страхова компанія «Еталон», що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АМ/3438103 (а.с. 6).
Так, 11.04.2018 власник автомобіля марки «Lexus Rx-350», р.н НОМЕР_2, ОСОБА_3, звернулася до позивача з повідомленням про настання дорожньо-транспортної пригоди та заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 9-10, 16).
На підставі поданих заяв та ремонтної калькуляції №12552 від 06.04.2018, ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» складено страховий акт №712-12552 про виплату ОСОБА_3 страхового відшкодування в сумі 3 285, 20 грн., яке отримано 04.07.2018 згідно з платіжним дорученням №812 (а.с. 13, 17-18, 19).
Таким чином, між сторонами виникли спірні правовідносини щодо відшкодування винною особою, яка залишила місце пригоди, шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки.
За змістом ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Згідно з підпунктом «в» підпункту 38.1.1 пункту 38.1 статті 38 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду , якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди.
Враховуючи те, що за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 06.04.2018 з вини відповідача, який залишив місце пригоди, ПрАТ «Страхова компанія «Еталон» здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 3 285, 20 грн. потерпілій стороні, а тому така сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в порядку регресу.
Окрім цього, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1 762 грн.
Керуючись статями 12, 81, 89, 142, 200, 247, 263-265, 280-289 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_4, місце проживання: АДРЕСА_1) на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» (код ЄДРПОУ 20080515, місцезнаходження: м. Київ, вул. Гарматна, 8) страхове відшкодування в розмірі 3 285 грн. 20 коп. та витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 1 762 грн., а всього 5 047 (п'ять тисяч сорок сім) гривень 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий Дулебко Н.І.