печерський районний суд міста києва
Справа № 757/60729/18-к
11 лютого 2019 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні судове провадження за клопотанням керівника ТОВ «Фірма «Норміс» ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 42018000000002084 від 23.08.2018,-
06.12.2018 в провадження Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання керівника ТОВ «Фірма «Норміс» ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 42018000000002084 від 23.08.2018 .
Відповідно до положень ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що про час та місце розгляду повідомляється особа, яка заявила клопотання, та особа, за клопотанням якої було арештовано майно.
У судове засідання керівник ТОВ «Фірма «Норміс» ОСОБА_3 не з'явивилась, про розгляд клопотання повідомлялась належним чином, згідно з нормами ч.ч. 1, 8 ст. 135, ч. 1 ст. 136 КПК України, про причини неявки суд не повідомлено, заяви або клопотання не подано.
Представник Генеральної прокуратури України в судове засідання не з'явився, про день, час та місце його проведення, повідомлявся належним чином. Проте прокурор ОСОБА_4 до почутку судового засідання подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, прорити задоволення клопотання заперечував в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Слідчий суддя, розглядаючи клопотання про накладення арешту, погодився з доводами прокурора, задовольнивши його.
Обов'язок доказування обставин, на які посилається заявник, покладається саме на нього.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністратив не правопорушення, у якій вона є стороною.
Листом Верховного Суду України від 25.01.2006 № 1-5/45 визначено критерії оцінювання розумності строку розгляду справи, якими серед іншого є складність справи та поведінка заявника.
Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Поважними причинами неприбуття особи на виклик (ст. 138 КПК України) є обмеження свободи пересування внаслідок дії закону або судового рішення; обставини непереборної сили (епідемії, військові події, стихійні лиха або інші подібні обставини); відсутність особи у місці проживання протягом тривалого часу внаслідок відрядження, подорожі тощо; тяжка хвороба або перебування в закладі охорони здоров'я у зв'язку з лікуванням або вагітністю за умови неможливості тимчасово залишити цей заклад; смерть близьких родичів, членів сім'ї чи інших близьких осіб або серйозна загроза їхньому життю; несвоєчасне одержання повістки про виклик; інші обставини, які об'єктивно унеможливлюють з'явлення особи на виклик, що підлягає з'ясуванню у судовому засіданні. Неврахування таких обставин призводить до передчасності прийнятого рішення та можливого порушення законних прав та інтересів учасників розгляду.
Разом з тим, особі, за клопотанням якої здійснюється судове провадження, процесуальним законодавством надаються не лише права, а і покладаються обов'язки. Відтак, керівник ТОВ «Фірма «Норміс» ОСОБА_3 будучи належним чином повідомлений про розгляд клопотання, не з'явився у судове засідання, про причини неявки не повідомив суд, клопотання або заяви не надходили.
Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України.
Аналізуючи викладене, вбачається, що на час розгляду клопотання, заявлені керівником ТОВ «Фірма «Норміс» ОСОБА_3 , вимоги не підтримуються.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 138, 174 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні клопотання керівника ТОВ «Фірма «Норміс» ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження № 42018000000002084 від 23.08.2018 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1