Справа № 752/25164/18
Провадження № 1-кс/752/10907/18
30.11.2018 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши клопотання ст.слідчого СУ ГУ НП України в м.Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором прокуратури м.Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42018100000000983 від 18.10.2018 р.,
ст.слідчий СУ ГУ НП України в м.Києві ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором прокуратури м.Києва ОСОБА_3 , звернулась до Голосіївського районного суду м.Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42018100000000983 від 18.10.2018 р.
Клопотання обгрунтовано тим, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018100000000983 від 18.10.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Прокуратурою міста Києва здійснюється процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 є адвокатом та здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 21/1261 від 27.10.2017, виданого Радою адвокатів Закарпатської області.
Прокуратурою міста Києва підтримується публічне обвинувачення у кримінальному провадженні №12017100000001260 від 05.12.2017 за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст.149 КК України.
На даний час вказане кримінальне провадження перебуває на розгляді у Шевченківському районному суді міста Києва у складі суддів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 на стадія судове слідство.
Підтримання публічного обвинувачення покладено на прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури міста Києва ОСОБА_12 .
З 13.09.2018 захисником обвинуваченого ОСОБА_7 є адвокат ОСОБА_5 .
Так, 26.10.2018 року адвокат ОСОБА_5 звернувся з заявою до прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_12 щодо ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
В подальшому, 28.10.2018 року прокурором ОСОБА_12 надано адвокату ОСОБА_5 відповідь про те, що він має право ознайомитися з матеріалами кримінального провадження у будь-який час, крім цього ОСОБА_12 зателефонував ОСОБА_5 та повідомив, що матеріали кримінального провадження на даний час перебувають ще у СУ ГУНП у м. Києві та запитав де йому буде зручніше знайомитися з матеріалами кримінального провадження. На що ОСОБА_5 повідомив, що може ознайомитися у слідчого.
Через декілька днів ОСОБА_12 на мобільний телефон зателефонував адвокат ОСОБА_5 та сказав, що йому буде зручніше ознайомитися з матеріалами кримінального провадження у ОСОБА_12 та, що він хоче поговорити з останнім. Після чого вони домовилися, що останній може прийти для ознайомлення з матеріалами 10.10.2018 у робочий кабінет ОСОБА_12 , який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , каб. №611.
В подальшому, 10.10.2018 у робочий кабінет ОСОБА_12 прийшов адвокат ОСОБА_5 для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження. Під час розмови у адвокат ОСОБА_5 виник намір на пропозицію та надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення в інтересах третіх осіб, дій з використанням наданого їй службового становища. З цією метою адвокат ОСОБА_13 запропонував прокурору ОСОБА_12 змінити обвинувачення чи укласти угоду про визнання винуватості між державним обвинувачем та обвинуваченими, за умови, що обвинувачені будуть засуджені до покарання не пов'язаного з позбавленням волі. При цьому адвокат ОСОБА_5 будучи досвідченим юристом, маючи вищу юридичну освіту, розуміючи протиправний характер своїх дій та бажаючи настання таких наслідків, з метою реалізації свого злочинного умислу на надання неправомірної вигоди, адвокат ОСОБА_5 повідомив, що за прийняття такого рішення буде передано прокурору ОСОБА_12 30 000 доларів США.
Крім цього, 31.10.2018 та 07.11.2018 адвокат Шостак при зустрічах з прокурором у провадженні ОСОБА_12 розуміючи протиправний характер своїх дій та умисно з метою надання службовій особі, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення в інтересах третіх осіб, дій з використанням наданого їй службового становища підтвердив свої наміри щодо надання неправомірної вигоди прокурору у провадженні Бебі та при цьому особисто підготував процесуальний документ щодо зміни обвинувачення, який відправив на електронну пошту прокурора ОСОБА_12 .
В подальшому, 29.11.2018 адвокат ОСОБА_5 реалізовуючи свій злочинний умисел, прибув до службового кабінету прокурора у провадженні ОСОБА_12 , що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Предславинська, 45/9. Під час розмови адвокат ОСОБА_5 повідомив, що за зміну обвинувачення у суді з ч.3 на ч.2 ст.149 КК України та за висловлення позиції прокурора у судових дебатах щодо призначення покарання обвинуваченим ОСОБА_7 , та ОСОБА_8 , не пов'язаного з реальної мірою покарання тобто застосування статті 75 Кримінального кодексу України, останнім буде надана неправомірна вигода у розмірі 30 000 доларів США. Та умисно, розуміючи протиправний характер своїх дій, бажаючи довести свій злочинний намір до кінця передав прокурору у провадженні ОСОБА_12 10 000 доларів США, які знаходились у картонній коробці від мобільного телефону, при чому озвучивши вказану суму та повідомив, що інша частина неправомірної вигоди буде передана пізніше.
В цей же день, одразу після передачі неправомірної вигоди адвокат ОСОБА_5 , був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.
29.11.2018 прокурором міста Києва ОСОБА_14 , повідомлено про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Посилаючись на обгрунтованість підозри, ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а також неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В ході судового розгляду прокурор підтримала клопотання слідчого, просила його задовольнити, посилаючись на обгрунтованість пред'явленої підозри, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України у даному кримінальному провадженні. Також прокурор посилався на те, що більш м'які запобіжні заходи не можуть бути застосовані, оскільки не зможуть запобігти існуючим ризикам.
Захисник ОСОБА_4 заперечувала проти задоволення клопотання, зазначаючи на те, що матеріали клопотання не містять будь-яких доказів на підтвердження обґрунтованості підозри у вчиненні її підзахисним кримінального правопорушення та наявності ризиків. Крім того, просила врахувати, що ОСОБА_5 має міцні соціальні зв'язки, на його утриманні знаходяться дружина та дитина інвалід, він має постійне місце проживання.
Підозрюваний підтримав позицію захисників.
Вислухавши сторони кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив наступне.
Слідчим суддею встановлено, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42018100000000983 від 18.10.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
29.11.2018 прокурором міста Києва ОСОБА_14 , повідомлено про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України.
Згідно з положеннями ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
В силу положень ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм і застосування більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Вирішуючи питання про наявність обґрунтованої підозри, поняття якої не міститься в національному законодавстві, слід виходити з його визначення наведеного в практиці Європейського суду з прав людини.
Так у своїх рішеннях у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» Європейський суд зазначив, що наявність «обґрунтованої підозри» у вчиненні правопорушення передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Під час розгляду клопотання встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, що підтверджується рапортом ОСОБА_12 , оказами ОСОБА_15 , який був допитаний в якості свідка, протоколом затримання ОСОБА_5 , протоколом огляду місця події від 29.11.2018 р.
Слідчий суддя не надає оцінку належності, допустимості та достатності даних доказів для підтвердження винності особи у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки зазначені обставини підлягають встановленню в ході судового розгляду кримінального провадження, а лише оцінює в даному випадку їх достатність для підтвердження того, що підозрюваний може бути причетний до вчинення злочину.
При вирішенні клопотання щодо застосування до підозрюваного запобіжного заходу крім наявності обгрунтованої підозри у вчиненні останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, слідчий суддя приймає до уваги обставини, що характеризують особу підозрюваного, який має на утриманні неповнолітню дитину - інваліда, дружину, має постійне місце проживання в м.Києві, місце роботи, постійний дохід, має міцні соціальні зв'язки, раніше не судимий.
Будь-яких відомостей щодо можливої причетності підозрюваного до вчинення інших кримінальних правопорушень матеріали клопотання не містять.
Також слідчий суддя приймає до уваги тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні злочину, що відповідно до ст.12 КК України є тяжким злочином.
Звертаючись до суду слідчий просить застосувати до підозрюваного. запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування, впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим шляхом.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Посилання слідчого в клопотанні на те, що більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, без обґрунтування зазначених тверджень, не можуть бути безумовною підставою для застосування виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, такою підставою не може бути і лише тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 .
В даному випадку слідчий суддя приймає до уваги, що досудове розслідування триває, не вчинені всі необхідні слідчі дії щодо відшукання речей, які можуть бути доказами у справі, не встановлені всі свідки, а тому, враховуючи ризики, передбачені ст.177 КПК України, обставини, визначені ст.178 КПК України, відсутність доказів, які б свідчили про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно підозрюваного, вважаю, що запобіжний захід у вигляді застави надасть можливість запобігти наявним ризикам, забезпечить дієвість кримінального провадження та виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а крім того не призведе до порушення особистих прав підозрюваного та захистить інтереси інших учасників кримінального провадження.
Більш м'які запобіжні заходи як особисте зобов'язання, не зможуть забезпечити, на думку слідчого судді, виконання підозрюваним його процесуальних обов'язків, враховуючи наявні ризики, характер вчиненого кримінального правопорушення.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, має встановлюватися в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При вирішенні питання про визначення підозрюваному розміру застави суд повинен належним чином обґрунтувати в ухвалі виключність обставин прийняття такого рішення
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
З урахуванням всіх перелічених обставин, які повинні бути враховані слідчим суддею при визначенні розміру застави, а саме: наявності ризиків у даному кримінальному провадженні, які знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, тяжкості злочину у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , даних, що характеризують особу підозрюваного, вважаю за необхідне визначити розмір застави в межах, встановлених до даного виду злочину, а саме 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, застосовуючи запобіжний захід у вигляді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені п.п.1,2,3 ч.5 ст.194 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 32, 110, 131, 132, 176-178, 182, 193-196, 369-372 КПК України
у задоволенні клопотання ст.слідчого СУ ГУ НП України в м.Києві ОСОБА_6 , погоджене прокурором прокуратури м.Києва ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 42018100000000983 від 18.10.2018 р. відмовити.
Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (110460 гривень), яку необхідно сплатити у п'ятиденний строк на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду м. Києва за наступними реквізитами: одержувач ТУДСАУ в м.Києві, банк одержувач - Державна казначейська служба України м.Київ, р/р 37318005112089, МФО 820172, призначення платежу - застава.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язки, передбачені п.п.1, 2, 3 ч.5 ст.194 КПК України:
- прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першим викликом;
- не відлучатися за межі м.Києва без дозволу слідчого, прокурора, суду;
- повідомляти слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання;
Строк дії покладених обов'язків встановити терміном до 28.01.2019 р.
Роз'яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин та не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші, покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Роз'яснити, що у відповідності до ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя