18 лютого 2019 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12016110000000168 щодо
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України,
зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_1 ,
за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_6 .
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 26 листопада 2018 року обвинувальний акт, яким ОСОБА_5 висунутеобвинувачення за ч. 1 ст. 382 КК України, повернуто прокурору.
За доводами апеляційної скарги прокурора, судове рішення про невідповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України є невмотивованим. Апелянт вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам закону, оскільки містить формулювання обвинувачення, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та правову кваліфікацію.
Прокурор звертає увагу на те, що в обвинувальному акті зазначена дата його затвердження 24 липня 2018 року, яка є датою його складання, що підтверджується розписками обвинуваченого та його захисника про отримання копії обвинувального акта.
Апелянт зазначає, що твердження суду про розбіжності в даті складання та повідомлення про підозру ОСОБА_5 це технічна помилка, яка в цілому не впливає на відповідність обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України.
Крім того, прокурор звертає увагу на те, що суд першої інстанції необґрунтовано вказав як на підставу повернення обвинувального акта - невідповідність реєстру матеріалів досудового розслідування (далі - Реєстр) вимогам закону, оскільки кримінальним процесуальним законом передбачено повернення обвинувального акта прокурору лише в разі його невідповідності ст. 291 КПК України, а невідповідність Реєстру не є підставою для його повернення.
Ухвала суду першої інстанції про повернення обвинувального акта вмотивована тим, що він не відповідає вимогам ст. 291 КПК України. Суд першої інстанції вказує на те, що відповідно до Реєстру повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, складено 29 травня 2018 року, проте вручено обвинуваченому 31 травня 2018 року.
Під час апеляційного розгляду прокурор підтримав апеляційну скаргу, просив ухвалу суду скасувати та призначити підготовче судове засідання в суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Він повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України, та містити відомості, зазначені в ч. 2 цієї статті.
Стаття 314 КПК України передбачає, що під час підготовчого судового засідання головуючий з'ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.
Однією з обставин, яка перешкоджає призначенню провадження до судового розгляду є невідповідність обвинувального акта вимогам кримінального процесуального закону.
Статтею 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Як вбачається зі змісту обвинувального акта, він містить виклад фактичних обставин злочину, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію злочину та формулювання обвинувачення
Відповідно до ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити дату та місце його складення та затвердження.
Колегія суддів звертає увагу на те, що в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_5 зазначена дата його затвердження, а саме 24 липня 2018 року, яка є датою його складання, що підтверджується розписками обвинуваченого та його захисника про отримання копії обвинувального акта.
Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд вказав, що останнім не в повній мірі дотримані вимоги закону, зокрема повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, складено 29 травня 2018 року, проте вручено обвинуваченому 31 травня 2018 року.
Кримінальним процесуальним законом передбачено повернення обвинувального акта прокурору лише в разі його невідповідності ст. 291 КПК України.
Про недолік обвинувального акта, який би став підставою для його повернення, в ухвалі суду першої інстанції не зазначено, а тому заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги прокурора про те, що можливий недолік стосовно дати складання повідомлення про підозру та його вручення саме по собі не може бути підставою для повернення обвинувального акта.
Враховуючи викладене, ухвала суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду зі стадії підготовчого провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 376 ч. 2, 404, 407, 418, 419 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.
Ухвалу Вишгородського районного суду Київської області від 26 листопада 2018 року про повернення обвинувального акта прокурору в кримінальному провадженні № 12016110000000168 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3