Справа № 755/19452/18 Головуючий в суді І інстанції - Старовойтова С.М.
Провадження № 33/824/1048/2019 Доповідач - Габрієль В.О.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП
15 лютого 2019 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Габрієля В.О., із участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 24 січня 2019 року, -
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 24 січня 2019 року
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 10 200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що на день винесення постанови становить 384 грн. 20 коп.
Відповідно до постанови ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що 09 грудня 2018 року о 04 год. 00 хв. він керував транспортним засобом «Volkswagen Passat», державний номер НОМЕР_2, по вул. Празька, 18-в, у м. Києві з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродна блідість. Від медичного огляду для встановлення стану сп'яніння в установленому законом порядку ОСОБА_4 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із вказаним рішенням ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, в якій він просить допитати свідків, скасувати постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 24.01.2019 року та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Апелянт зазначає, що судом першої інстанції було неправильно застосовано норми матеріального права та грубо порушено норми процесуального права, а саме не досліджено докази, клопотання про дослідження яких заявляв ОСОБА_3
Так, ОСОБА_3 в поданій апеляційній скарзі зазначає, що висновки, на підставі яких, судом першої інстанції прийнято рішення про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, не відповідають фактичним обставинам справи.
В обґрунтування вищезазначеного, апелянт вказує, що працівники поліції підійшли до нього, коли він перебував на стоянці з вимкненим двигуном і не здійснював керування, після відмови ОСОБА_3 пред'явити посвідчення водія і документи на автомобіль і прохання пояснити підставу своїх вимог, працівники поліції в ультимативній формі вказали, що скаржник перебуває в стані сп'яніння.
Також апелянт зазначає, що свою вину в судовому засіданні не визнав взагалі і це може бути перевірено за допомогою прослуховування аудіозапису з фіксацією судового засідання.
Причини, чому суд першої інстанції вказав в постанові, що ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, апелянту невідомі.
Окрім того, зазначає що під час судового засідання не здійснювався перегляд відеозапису з місця вчинення правопорушення, що був доданий до протоколу.
Також апелянт звертає увагу на те, що з метою установлення дійсних обставин справи ОСОБА_3 в судовому засіданні заявляв усне клопотання, яким просив викликати і допитати свідків та працівників поліції, що склали протокол, проте дане клопотання суд відхилив без жодної аргументації.
А тому, на думку апелянта наявні у матеріалах справи документи та докази не дають підстав для притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення передбаченого ч.І ст. 130 КУпАП, оскільки складений протокол є незаконним, а обставини вказані в протоколі та матеріалах справи є такими, що не відповідають дійсності.
Заслухавши доповідь судді, думку ОСОБА_3 на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до п.2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно з ч.2 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу на швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
Частиною 3 ст.266 КУпАП визначено, що у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу на швидкість реакції, або в разі незгоди з його результатами, огляд проводиться в закладі охорони здоров'я.
Аналогічні положення щодо огляду громадян на стан сп'яніння містить Інструкція про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року №1452/735, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за №1413/27858.
Із матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_3 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку в присутності двох свідків.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД №171424, 09.12.2018 рокуо 04 год. 00 хв. ОСОБА_3 керував транспортним засобом «Volksvagen Passat» державний номер НОМЕР_2, по вулиці Празька, 18-В в місті Києві з ознаками наркотичного сп'яніння а саме: розширені зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук, неприродна блідість. Від медичного огляду для встановлення стану сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив, чим порушив п.2.5 ПДР України (а.с.1).
Водночас, обставини адміністративного правопорушення, за наслідками якого було складено протокол про адміністративне правопорушення серії БД №171424від 09.12.2018 року,підтверджуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 від 09.12.2018 року (а.с.2), рапортом працівників поліції ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. 3) відеозаписом із нагрудної камери (відеореєстратора) співробітника патрульної поліції від 09.12.2018 року (а.с.4).
Вищезазначене спростовує доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про те, що суд першої інстанції виніс постанову з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки висновок про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП судом зроблено на підставі повного, всебічного та об'єктивного дослідження всіх матеріалів адміністративної справи, які також були перевірені і судом апеляційної інстанції.
Попри невизнання вини ОСОБА_3, апеляційний суд вважає, що викладені у постанові висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст.130 КУпАП та необхідності накладення на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, є обґрунтованими.
У відповідності до ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
За змістом ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.
Зазначені вимоги закону районним судом, при розгляді справи про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладенні на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами були дотримані у повній мірі.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 не знайшли свого підтвердження у ході апеляційного розгляду та вважаються апеляційним судом необґрунтованими.
Із огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування апеляційний суд не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 24 січня 2019 щодо ОСОБА_3 - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду В.О. Габрієль