13 лютого 2019 року м. Київ
Справа №754/13208/16-ц
Резолютивна частина постанови оголошена 13 лютого 2019 року
Повний текст постанови складено 14 лютого 2019 року
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Довгополої А.В.
сторони: позивач ОСОБА_2
відповідачі «Страхова компанія «Галичина», ОСОБА_3
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3 на рішення Деснянського районного суду м. Києва, ухваленого суддею Панченко О.М. 12 листопада 2018 року, повний текст рішення виготовлено 16 листопада 2018 року в приміщенні Деснянського районного суду м. Києва у справі за позовом позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства СК «Галицька», ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування, відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
Справа №754/13208/16-ц
№ апеляційного провадження:22-ц/824/2752/2019
Головуючий у суді першої інстанції: Панченко О.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ПрАТ СК «Галицька» та ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування, відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 14 квітня 2016 року по вулиці Жукова, буд. 23 у місті Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ЗАЗ 11028, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля ВАЗ 21070, державний номерний знак НОМЕР_2, що належить йому. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 11 травня 2016 року по справі № 754/5599/16-п ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення. На момент ДТП цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_3 була застрахована відповідачем ПрАТ СК «Галицька».
Виконуючи приписи Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», він звернувся до відповідача ПрАТ СК «Галицька» із заявою про настання страхового випадку. В подальшому, він звернувся до ПрАТ СК «Галицька» із заявою про здійснення страхового відшкодування. При цьому, він надав ПрАТ СК «Галицька» всі, передбачені Законом, документи, зокрема й щодо розміру матеріальних збитків, визначених на його замовлення СОД ФОП ОСОБА_6 11 серпня 2016 року відповідач ПрАТ СК «Галицька» здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 9555 гривень 77 копійок. Позивач вважає, що вказана сума страхового відшкодування є замалою та не відповідає дійсності, а тому звернувся до суду з позовом до ПрАТ СК «Галицька» про стягнення страхового відшкодування в розмірі різниці між здійсненою виплатою ПрАТ СК «Галицька» та оціночною вартістю завданих збитків. Окрім цього зазначив, що внаслідок ДТП йому було завдано моральної шкоди, яку позивач оцінив у 15000 гривень та просив, з урахуванням приписів Цивільного кодексу України, стягнути їх з відповідача ОСОБА_3
З урахуванням заяви про уточнення до позовної заяви, позивач просив суд стягнути на його користь з ПрАТ СК «Галицька» - 12275 гривень 61 копійку страхового відшкодування та судових витрат у вигляді витрат на проведення оцінки вартості матеріального збитку у розмірі 1200 гривень та витрат на проведення судової автотоварозначної експертизи у розмірі 1500 гривень, а з відповідача ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 15000 гривень та 4000 гривень витрат на отримання юридичної допомоги, а також з обох відповідачів судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 929 гривень 21 копійку.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 12 листопада 2018 року позовні вимоги ОСОБА_2 - задоволено частково.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства СК «Галицька» (ІПН 22186790) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3) страхове відшкодування за полісом №АЕ 7686294, що становить різницю між вартістю матеріального збитку відповідно до Висновку експерта №815/17 судової автотоварознавчої експертизи (22 831 грн. 38 коп.) здійсненою виплатою (9 555,77 грн.) та франшизою (1000,00 грн.) в сумі 12 275 грн. 61 коп., витрати за проведення судової автотоварознавчої експертизи в розмірі 1 500,00 грн., а також судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 551 грн. 20 коп.
Стягнуто з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_4) на користь ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3) у відшкодування моральної шкоди 10 000,00 грн. та судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 551 грн. 20 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, представником відповідача ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3, подано апеляційну скаргу, в яґкій вона просить рішення суду в частині стягнення моральної шкоди в сумі 10000 гривень та судових витрат у вигляді судового збору в сумі 551 гривня 20 копійок скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог та стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_3 витрати по сплаті судового збору в сумі 826 гривень 80 копійок, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
В іншій частині рішення суду не оскаржувалось.
В судовому засіданні представник відповідач ОСОБА_3, підтримав доводи апеляційної скарги.
Позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином (а.с.247), від представника позивача ОСОБА_7 надійшла заява, в якій вона просила судове засідання провести за відсутності позивача та представника позивача, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності позивача та його представника.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд в складі колегії суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, 31 березня 2016 року між ПрАТ СК «Галицька» та ОСОБА_3 було укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується копією Полісу № АЕ/7686294 (а.с. 59).
14 квітня 2016 року близько 19:20 год. за адресою м. Київ, вул. Маршала Жукова, 23, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля ЗАЗ 11028, державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля ВАЗ 21070, державний номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2 Дана обставина підтверджується копією Довідки № 89959136 від 27.05.2016 року (а.с. 69).
15 квітня 2016 року ПрАТ СК «Галицька» було повідомлено про настання страхового випадку (а.с. 66).
20 квітня 2016 року між позивачем ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_6 був укладений Договір № 179/4-16 на проведення експертної оцінки (а.с. 38, 39), на виконання якого 03 травня 2016 року ФОП ОСОБА_6 було складено Звіт про оцінку вартості матеріального збитку заподіяного власнику волісного транспортного засобу № 179/4-16 (а.с. 14-32), згідно якого вартість матеріального збитку Позивача внаслідок ДТП складає 23283,16 грн.
11 травня 2016 року Постановою Деснянського районного суду м. Києва по справі № 754/5599/16-п відповідача ОСОБА_3 було визнано винним у ДТП, відповідно до ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340 грн. (а.с. 11).
12 травня 2016 року ПП «ГАЛАВТОЕКСПЕРТИЗА» було складено Звіт про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ № 67С/04/16 (а.с. 60-64), відповідно до якого матеріальний збиток, завданий Позивачу внаслідок ДТП складає 12724,54 грн.
24 травня 2016 року позивач ОСОБА_2 звернувся до відповідача ПрАТ СК «Галицька» з заявою про здійснення страхового відшкодування (а.с. 65).
11 серпня 2016 року ПрАТ СК «Галицька» перерахував позивачу страхове відшкодування у розмірі 9603,79 грн. (а.с. 55).
07 лютого 2018 року судовим експертом Коваль І.М., на виконання Ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 06.11.2017 року, було складено висновок № 815/17, згідно якого вартість матеріального збитку, завданого Позивачу внаслідок пошкодження його автомобіля у ДТП станом на дату ДТП становить 22831,38 грн. (а.с. 133-156).
Згідно приписів ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно п. 22.1. ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У даній справі спір між Позивачем та відповідачем ОСОБА_3 виник виключно у розмірі страхового відшкодування, тобто відповідач ОСОБА_3 не оспорює факту настання страхового випадку, однак не погоджується із розміром суми збитку, заявленого Позивачем.
За приписами ч. 1 ст. 103 Цивільного процесуального кодексу України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов, зокрема, для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.
Сторонами надано до суду в якості доказів суми збитку, завданого Позивачу внаслідок ДТП, різні звіти суб'єктів оціночної діяльності, які, в розумінні ст. 72, 102 Цивільного процесуального кодексу України не є експертами, а надані звіти не є висновками експертів, тому судом зазначені звіти до уваги не приймаються як неналежні та допустимі докази. З цих підстав, оскільки в даній справі виникла необхідність встановити обставини, встановлення яких потребує спеціальних знань, судом, за клопотанням Позивача, було призначено проведення судової автотоварознавчої експертизи.
За приписами ст. 110 Цивільного процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 89 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких підстав, суд першої інстанції прийшов до висновку, що розмір матеріального збитку Позивача, визначений судовим експертом, відповідає реальним обставинам справи, а тому ПрАТ СК «Галицька», в силу приписів ст. 979 Цивільного кодексу України та п. 22.1 ст. 22 Закону, зобов'язаний відшкодувати Позивачу реальний розмір завданих відповідачем ОСОБА_3 збитків. А тому, позовні вимоги Позивача у частині стягнення з ПрАТ СК «Галицька» суми страхового відшкодування, яка визначена як різниця між реальним розміром збитків та здійсненою виплатою ПрАТ СК «Галицька», зменшеною на суму франшизи, підлягають задоволенню як такі, що підтверджені достатніми та допустимими доказами.
Задовольняючи позов у частині відшкодування моральної шкоди на підставі ст.ст. 23, 1167 ЦК України та стягуючи з відповідача 10000 гривень, суд першої інстанції виходив із тривалості страждань позивача в зв'язку з пошкодженням транспортного засобу.
Відповідно до роз'яснень, що містяться в п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року №4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховується стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Апеляційний суд в складі колегії суддів вважає, що висновок суду про наявність правових підстав для відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_2 є правильним, про те розмір відшкодування, 10000 гривень, з урахуванням обставин дорожньо-транспортної пригоди, обставин справи та вимушених змін у житті, не відповідає вимогам розумності, виваженості та справедливості.
За таких обставин апеляційний суд в складі колегії суддів приходить до висновку про зміну рішення суду першої інстанції відповідно до вимог п.3 ч.1 ст.376 ЦПК України в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 гривень, зменшивши розмір моральної шкоди що підлягає стягненню з ОСОБА_3 та користь ОСОБА_2 з урахуванням обставин дорожньо-транспортної пригоди, обставин справи та вимушених змін у житті позивача з 10000 гривень до 5000 гривень, що відповідає вимогам розумності, виваженості та справедливості.
Керуючись ст.ст. 268, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_4, яка діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_3- задовольнити частково.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 12 листопада 2018 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення моральної шкоди змінити, зменшивши розмір моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 з 10000 гривень до 5000 гривень.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач: А.М.Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І.Шкоріна