14 лютого 2019 року м. Київ
Справа № 357/11456/18-ц
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Довгополої А.В.
сторони: позивач ОСОБА_2
відповідач Білоцерківська міська рада Київської області
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області, ухваленого суддею Ярмола О.Я. 31 жовтня 2018 року, повний текст рішення виготовлено 06 листопада 2018 року в приміщенні Білоцерківського районного суду Київської області у справі за позовом ОСОБА_2 до Білоцерківської міської ради Київської області про скасування рішення про державну реєстрацію прав, -
Справа №357/86/18-ц
№ апеляційного провадження:22-ц-824/2708/2019
Головуючий у суді першої інстанції: Ярмола О.Я.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.
Позивач звернувся до суду з позовом про скасування рішення про державну реєстрацію прав.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, щоІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_5. На день її смерті залишилась спадшина, до якої входить квартира під АДРЕСА_1. Позивач є спадкоємцем ОСОБА_5 за законом та бажає прийняти спадщину. Однак, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25 травня 2018 року йому було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкову квартиру, оскільки видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно. А право власності на вказану квартиру, як зазначив нотаріус у своїй постанові, не було зареєстроване належним чином за померлою. КП КОР «Південне бюро технічної інвентаризації»надало інформаційну довідку за № 1032 від 24.05.2017 року з якої вбачається, що право власності на вказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_6 на підставі Договору дарування квартири від 28 червня 1996 року, посвідченого Білоцерківською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 1-3949. Зазначені обставини стали перешкодою позивачу для оформлення його спадкових прав, а тому позивач просить скасувати запис про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно на квартиру АДРЕСА_1, що зареєстроване за ОСОБА_6 на підставі договору дарування від 28 червня 1996 року .
Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до Білоцерківської міської ради про скасування рішення про державну реєстрацію - відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивачем ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на те, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, судом було неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, було не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими.
В судове засідання сторони не з'явилися, до суду надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.
За таких обставин, обставин апеляційний суд в складі колегії суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи.
Оскільки розгляд справи розглядається за відсутності учасників справи, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст.268 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5, яка приходиться позивачу мамою. Останнє місце проживання (реєстрації) ОСОБА_5 було за адресою АДРЕСА_1. Зазначені обставини підтверджені належними доказами, що приєднані до матеріалів справи (а.с.6,7,9).
Встановлено, що позивач 21 травня 2018 року подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_5 та 21 травня 2018 року приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області Якименською Л.Л. було заведено спадкову справу № 23/2018 до майна померлої ОСОБА_5
Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25 травня 2018 року позивачу було відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру, оскільки згідно підпункту 4.15 пункту 4 глави 10 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року № 296/5 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за №282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно. Тобто, позивачем не було надано документа в підтвердження наявності у спадкодавця права власності на квартиру АДРЕСА_1. Наведене підтверджено постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 25.05.2018р. (а.с.15).
Встановлено, що право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_6 на підставі Договору дарування квартири від 28.06.1996 року, посвідченого Білоцерківською державною нотаріальною конторою за реєстровим № 1-3949, реєстрова книга № 102 реєстровий № 10848. Наведене підтверджено довідкою №1032 від 24.05.2017р., виданою КП КОР «Південне бюро технічної інвентаризації» (а.с.16).
Відповідно до довідки про право проживання та склад сім'ї, №4152 від 23 червня 2017 року, в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані дві особи ОСОБА_8 і ОСОБА_9 та зняті з реєстрації в зв'язку зі смертю ОСОБА_5 і ОСОБА_10 (а.с.9).
Позивач в підтвердження правомірності своїх позовних вимог та в підтвердження наявного права власності на вказану квартиру у спадкодавця ОСОБА_5 посилається на рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 03 грудня 2004 року №451 та на свідоцтво про право власності НОМЕР_1 від 16 лютого 2006 року.
Так, відповідно до рішення виконавчого комітету Білоцерківської міської ради від 03 грудня 2004 року №451 «Про заселення квартир, зміну договорів найму житлових приміщень та переоформлення особових рахунків, взяття громадян на квартирний облік та зняття з обліку» було включено до числа службових приміщень ЖЕК №1 квартиру АДРЕСА_1 в зв'язку з наданням цієї квартири для проживання ОСОБА_5 (а.с.10).
Також, суду надано, як доказ Свідоцтво про право власності НОМЕР_1 від 16.02.2006 року видане гр. ОСОБА_5, яка приватизувала квартиру АДРЕСА_1. Зазначене свідоцтво не пройшло державної реєстрації (а.с.11).
Суд першої інстанції вірно вважав,, що надані позивачем докази в підтвердження позовної вимоги про скасування рішення про державну реєстрацію є неналежними. Виконавчий комітет включив до числа службових приміщень квартиру, яка перебувала у приватній власності особи. Жодних доказів, що ця квартира за заявою органу місцевого самоврядування була визнана, як відумерла спадщина та перейшла у власність територіальної громади, - не має. Хоча й не є предметом спору по даній справі правомірність прийняття рішення виконкому Білоцерківської міської ради від 03 грудня 2004 року про видачу ордерів на заселення квартир, однак, суд дослідив даний доказ в сукупності з іншими доказами при вирішенні спору про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_6 на вказану квартиру.
Позивач доводить, що ОСОБА_5 була власником спірної квартири на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру, однак дане свідоцтво не пройшло державної реєстрації, а в силу ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
За ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Положеннями ст.328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливаєіз закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч.ч.2,3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Отже, у спадкодавця ОСОБА_5 не виникло в передбачений Законом спосіб, права власності на спірну квартиру.
За ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Позивачем невірно обрано спосіб захисту. Так, позивач вказує, що спірна квартира належала його мамі, жодного спору щодо користування цією квартирою не виникало. У попереднього власника квартири ОСОБА_6 не було спадкоємців, а тому виконком Білоцерківської міської ради передав це житло ОСОБА_5
Однак, законодавством чітко передбачено спосіб вирішення питання щодо спадкового майна у разі відсутності спадкоємців.
Відповідно до ст.1277 ЦК України у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття, орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини зобов'язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою. Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини.
Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Згідно з приписами ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування», Білоцерківська міська рада є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування.
Згідно ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов:
1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення;
2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.
Висновки суду щодо наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог позивача, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону, оскільки ОСОБА_6 вважається таким, що правомірно набув права власності на спірну квартиру, та, наразі, відсутні законні підстави скасовувати рішення про державну реєстрацію його права власності, посвідчене договором дарування квартири від 28 червня 1996 року.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Порушень норм матеріального та процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.268, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31 жовтня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач: А.М.Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І.Шкоріна