13 лютого 2019 року м. Київ
Справа № 367/2692/17-ц
Резолютивна частина постанови оголошена 13 лютого 2019 року
Повний текст постанови складено 14 лютого 2019 року
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Стрижеуса А.М.,
суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І.
секретаря: Довгополої А.В.
сторони: позивач ОСОБА_2
відповідач ОСОБА_3
розглянувши цивільну справу за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Ірпінського міського суду Київської області, ухваленого суддею Пархоменко О.В. 09 жовтня 2018 року повний текст рішення виготовлено 25 жовтня 2018 року в приміщенні Ірпінського міського суду Київської областів, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
Справа №367/7571/17-ц
№ апеляційного провадження:22-ц-824/2692/2019
Головуючий у суді першої інстанції: Пархоменко О.В.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Стрижеус А.М.
Позивачка звернулася до суду із даним позовом, посилаючись на те, що вона, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають у шлюбі, від якого мають малолітню дитину сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Інших дітей відповідач не має, батьки його на утриманні не перебувають, стягнень за виконавчими документами з нього не справляється.
Позивачка вказує, що з відповідачем з січня 2017 року вони проживають окремо, спільного господарства не ведуть, про що свідчить Акт депутата Ірпінської міської ради. Стосунки з відповідачем не склалися через зловживання ним наркотичними речовинами, сторонніми зв'язками з жінками та витрачання сімейного бюджету переважно на свої потреби, а не на потреби дитини. Перебуваючи в декретній відпустці матеріально її підтримали її батьки, чоловік не утримував належним чином, тому довелося вийти з декрету на півроку раніше і влаштуватися на роботу. Часте перебування дитини в хворобливому стані не дає змоги зробити необхідні за віком щеплення, без яких відвідування сином державного садочку є неможливим, тому вона була вимушена сама оплачувати приватний садочок, що робить і по-сьогодні. Відповідач відмовляється надавати гідну матеріальну допомогу, тому їй частково допомагали та допомагають її батьки. З січня 2017 року відповідач залишив їх з дитиною напризволяще і виїхав проживати в інше місто. Відповідач участі у вихованні дитини не приймає, про що свідчить Акт депутата Ірпінської міської ради. Влітку 2017 року власними зусиллями та за свої кошти нею було здійснено оздоровлення дитини на морі, відповідач не надав ні матеріальної допомоги, необхідної для відпочинку дитини, ні дозволу оздоровити дитину з кордоном.
Їй стало відомо, що з жовтня 2017 року відповідач офіційно працевлаштувався в Польській компанії, вона має всі підстави вважати, що переїхавши жити та працювати за кордон, відповідач ухилятиметься від утримання свого сина та приховуватиме доходи.
Беззаперечним є факт, що дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Зважаючи на те, що такий рівень вона одна не може забезпечити, а домовитися добровільно про кошти, необхідні для утримання вони з чоловіком не можуть, скільки він на її дзвінки не відповідає, а тому вона змушена звернутися до суду із даним позовом.
Позивачем було подано до суду заяву про збільшення позовних вимог, посилаючись на те, що їх з відповідачем дитина ОСОБА_5 має ряд захворювань, що підтверджується записами лікаря-педіатра в медичній картці дитини. Сума загальних місячних витрат на дитину сягнула 7 718,30 гривень. Згідно з заключенням лікаря-педіатра амбулаторії сімейної медицини № 2 м. Ірпінь дитині необхідно пройти повний курс лікування та оздоровлення у санаторії, який спеціалізується на лікуванні органів дихання та ЛОР-органів. Рекомендовано було ДП «Санаторій для дітей з батьками «Скадовськ» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» , профілем якого є саме хвороби органів дихання. Згідно з рахунком, наданим ДП «Санаторій для дітей з батьками «Скадовськ» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» витрати на 21-денний лікувально-оздоровчий курс дитини сягатимуть 21 000,0 гривень.
Також позивач зазначає, що інших дітей, крім ОСОБА_5 у відповідача не має, батьки на його утриманні не перебувають, стягнень за виконавчими документами з нього не справляється, крім того, матеріальне становище відповідача є стабільним, оскільки він офіційно працевлаштований в польській компанії та займає посаду головного метролога лабораторії калібрування газових лічильників в м. Холовчице, відповідач не виконує своїх батьківських обов'язків, оскільки не піклується про здоров'я дитини, її фізичний, духовний, моральний розвиток. По-сьогодні відповідач ігнорує її чисельні прохання надати інформацію стосовно свого місця проживання за кордоном, а також приховує свої офіційні та неофіційні статки.
В зв'язку із викладеними обставинами позивачка просила стягнути з відповідача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини від усіх видів доходів відповідача щомісячно, починаючи з дня подання позовної заяви та до повноліття дитини.
Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 09 жовтня 2018 року позов задоволено.
Стягнуто із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Івано-Франківська, картка платника податків НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, проживаючої за адресою АДРЕСА_2 аліменти на утримання дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 08.11.2017 року і до досягнення дитиною повноліття .
Стягнуто із ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Івано-Франківська, картка платника податків НОМЕР_1 зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, на користь держави судовий збір в розмірі 640,0 гривень.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідачем ОСОБА_3 подано апеляційну скаргу, в якій він просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з нього на утримання неповнолітньої дитини аліменти в розмірі 1/6 частини усіх видів заробітку, посилаючись на те, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 підтримав доводи апеляційної скарги.
Позивач ОСОБА_2 та її представник проти доводів апеляційної скарги заперечували, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши обґрунтованість та законність оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом, сторони з 20 липня 2012 року перебувають у зареєстрованому шлюбі, від даного шлюбу мають неповнолітню дитину - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Встановлено, що фактично дитина знаходиться на утриманні позивачки, відповідач надає позивачці періодичну матеріальну допомогу на утримання дитини, аліменти іншим особам не сплачує.
Зазначені вище обставини підтверджуються поясненнями сторін, матеріалами справи.
У відповідності до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
У відповідності до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
У відповідності до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У відповідності до ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
У відповідності до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Суд, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог та оцінюючи надані докази в їх сукупності, прийшов вірного висновку, що розмір аліментів, які позивачка просить стягнути з відповідача у розмірі 1/4 частини всіх його видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня подачі позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття є цілком обґрунтованим, оскільки із наданих суду доказів вбачається, що матеріальне становище відповідача дозволяє йому сплачувати аліменти у визначеному позивачкою розмірі. Інших належних та допустимих доказів на підтвердження чи спростування позовних вимог суду надано не було. Такий розмір аліментів є необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Разом із цим суд вважає, що доводи представника відповідача про те, що відповідач добровільно сплачував кошти на утримання дитини, а також надавав допомогу у вигляді придбання речей, іграшок та продуктів харчування для дитини та у зв'язку із цим слід стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/6 частин від усіх видів заробітку ОСОБА_3 до повноліття дитини є необґрунтованими та не вбачає передбачених законом підстав для зарахування цих коштів в рахунок сплачених аліментів.
Доводи відповідача про стягнення з нього аліментів із зазначенням в резолютивній частині суми заборгованості, розрахованої з врахуванням сплачених ним за період з листопада 2017 року по липень 2018 року коштів на утримання дитини, ОСОБА_5 у розмірі 44 000,0 гривень, а також його середньомісячного заробітку, що дорівнює 38 060,0 гривень в еквіваленті згідно довідки про заробітну плату від 15.05.2018 року, колегія суддів вважає безпідставними та не вбачає передбачених законом підстав для задоволення даних вимог.
Крім того, не знайшли свого беззаперечного підтвердження доводи відповідача про те, що на його утриманні перебуває непрацездатна мати відповідача, оскільки належних та допустимих доказів на підтвердження цих обставин суду не надано.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції письмових доказів, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що обставини, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими при вирішенні справи, доведені.
Висновки суду щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог позивача, відповідають обставинам справи та положенням матеріального закону.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду та не впливають на їх правильність, а тому не можуть бути прийняті до уваги.
Порушень норм матеріального та процесуального права, які призвели б до неправильного вирішення справи, колегією суддів не встановлено.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст.268, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 09 жовтня 2018 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя-доповідач: А.М.Стрижеус
Судді: Л.Д. Поливач
О.І.Шкоріна