13 лютого 2019 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою заступника прокурора міста Києва ОСОБА_7 на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 18.10.2018 року,
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 18.10.2018 року ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 309 КК України на підставі ч.4 ст. 309 КК України, а кримінальне провадження щодо нього закрито.
Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що згідно довідки Київської міської наркологічної клінічної лікарні «Соціотерапія» № 751512 від 24 вересня 2018р. ОСОБА_6 перебував на лікуванні в Київській міській клінічній лікарні «Соціотерапія» у відділенні «Денний стаціонар» з 29 серпня 2018р. по 13 вересня 2018р. в режимі денного стаціонару з діагнозом: розлади психіки і поведінки внаслідок вживання наркотичних та інших психоактивних речовин, вживання зі шкідливими наслідками.
Заступник прокурора міста Києва ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційний суд скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, прокурор зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону України, оскільки суд розглянув провадження щодо ОСОБА_6 без участі захисника. При цьому останній перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом: розлади психіки і поведінки внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності, а тому відповідно до положень ч.2 ст. 52 КПК України участь захисника є обов'язковою.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до такого висновку.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.52 КПК України обов'язкова участь захисника забезпечується у кримінальному провадженні щодо осіб, які внаслідок психічних вад не здатні повною мірою реалізувати свої права.
Термін психічні вади є юридичним, не використовується у судовій психіатрії, ніякого конкретного переліку психічних хвороб, які підпадають під визначення «психічні вади» в медицині немає.
Отже, розглядаючи кримінальне провадження, суд на власний розсуд оцінює психічний стан обвинуваченого та визначає, чи може обвинувачений за своїм психічним станом самостійно здійснювати свій захист та реалізовувати свої процесуальні права.
З довідки КМНКЛ «Соціотерапія» № 751512 від 24.09.2018 року вбачається, що ОСОБА_6 перебував на лікуванні від наркотичної залежності в режимі денного стаціонару з діагнозом: «Розлади психіки і поведінки внаслідок вживання наркотичних та інших психоактивних речовин, вживання зі шкідливими наслідками».
В матеріалах справи відсутні будь-які дані про те, що вказаний розлад залишився не вилікуваним та істотно вплинув на психічний стан обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.
В апеляційній скарзі відсутні будь-які доводи на підтвердження того, що ОСОБА_6 під час розгляду цього кримінального провадження в суді першої інстанції внаслідок наявних у нього психічних вад не міг повною мірою реалізувати свої процесуальні права, в тому числі і право на захист.
В судовому засіданні апеляційного суду обвинувачений ОСОБА_6 заперечив наявність у нього будь-яких психічних вад та наполягав на тому, що може самостійно реалізовувати свої процесуальні права в суді.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що на час здійснення судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_6 не мав психічних вад, які б перешкоджали йому реалізувати свої процесуальні права.
Керуючись ст.ст.404, 405 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 18.10.2018 року, якою ОСОБА_6 звільнено від кримінальної відповідальності за ч.1 ст. 309 КК України на підставі ч.4 ст. 309 КК України, а кримінальне провадження щодо нього закрито, - без змін.
Ухвала Київського апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3