Справа № 761/33068/17 Головуючий 1 інстанція -Волошин В.О.
Провадження № 22-ц/824/1748/2019 Доповідач 2 інстанція - Кулішенко Ю.М.
іменем України
13 лютого 2019 року м.Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого судді: Кулішенка Ю.М.,
суддів: Ігнатченко Н.В., Олійника В.І.
за участю секретаря: Зубленка Ю.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2018 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_3 про застосування наслідків недійсності правочину шляхом стягнення грошових коштів,
У вересні 2017р. позивач ТОВ «Порше Лізинг Україна» звернулось до суду з вказаним позовом. Свої вимоги мотивувало тим, що 16 квітня 2013р. між сторонами було укладено договір про фінансовий лізинг №00006846, об'єктом лізингу за яким був транспортний засіб автомобіль «Volkswagen», модель Golf VІІ 1.4 TSI Trendline, 2013р. випуску, шасі НОМЕР_1, двигун № НОМЕР_2.
24 червня 2014 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Сазоновою О.М. вчинено виконавчий напис про повернення автомобіля. 12 листопада 2014р. автомобіль було повернуто позивачу.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17 травня 2017р. встановлено, що вказаний договір про фінансовий лізинг є нікчемним. У зв'язку із нікчемністю договору фінансового лізингу судом застосовано реституцію, стягнуто з ТОВ «Порше Лізинг Україна» на користь ОСОБА_3 87405,68 грн. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 06 вересня 2017р. скасовано рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 травня 2017р. в частині задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 та в цій частині ухвалено нове, яким у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Внаслідок користування ОСОБА_3 автомобілем його вартість зменшилася. Відповідно до договору фінансового лізингу вартість автомобіля становила 27700,0 дол. США. Згідно із звітом № 585 від 23 лютого 2015р. про оцінку транспортного засобу, складеного суб'єктом оціночної діяльності, станом на 12 листопада 2014р. (на момент вилучення) ринкова вартість автомобіля становила 527259,72 грн. (крім того ПДВ - 105451,94 грн.), що еквівалентом якої у іноземній валюті є 18599,54 дол. США (курс НБУ станом на 23 лютого 2015р. становив 28,3480 грн.).
Просив суд застосувати наслідки нікчемного правочину шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суму відшкодування різниці у вартості автомобіля «Volkswagen», модель Golf VІІ 1.4 TSI Trendline, 2013р. випуску, шасі НОМЕР_1, двигун № НОМЕР_2 в порядку ст. 216 ЦК України, яка станом на 23 лютого 2015р. становить 257979,84 грн.; судовий збір у розмірі 3869,7 грн.; 12000,0 грн. понесених судових витрат на правничу допомогу.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2018 року в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» подало апеляційну скаргу та просило рішення скасувати та ухвалити нове про задоволення позову посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
В обґрунтування зазначає, що у договорі лізингу визначено грошовий еквівалент зобов'язання, тому при вирішенні спірних питань значення має саме порядок визначення суми, що підлягає сплаті. А саме встановлення еквіваленту на день укладення договору чи на день платежу. Відповідач за договором лізингу отримав транспортний засіб вартість якого становить еквівалент 27700,00 доларів США. При цьому на виконання частини 1 ст. 216 ЦК України відповідачем в натурі повернуто транспортний засіб вартість якого становить еквівалент 18599,54 доларів США., тому відповідачем не в повній мірі виконано ч. 1 ст. 216 ЦК України. Просив стягнути різницю вартості автомобіля як збитки на підставі ст. 22 ЦК України в розмірі 257979,84 грн.
ОСОБА_3 подав відзив на апеляційну скаргу та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2018 без змін. Зазначає, що звертаючись до суду з позовом ТОВ «Порше Лізинг Україна» зазначало, що вартість автомобіля в еквіваленті до іноземної валюти визначена була сторонами в договорі фінансового лізингу. Проте договір фінансового лізингу було визнано нікчемним, тому посилання на його положення є безпідставними.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції згідно, ст. 357 ЦПК України, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав:
Згідно з ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів чинних на час вчинення окремих процесуальних дій , розгляду і вирішення справи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції наведеним вимогам відповідає.
Судом встановлено, що 16 квітня 2013р. між ТОВ «Порше Лізинг Україна» та ОСОБА_3 було укладено договір про фінансовий лізинг №00006846, додатком до якого були Загальні комерційні умови внутрішнього фінансового лізингу та Графік покриття витрат та виплати лізингових платежів, що є невід'ємними частинами договору лізингу, об'єкт лізингу - транспортний засіб марки «Volkswagen», модель Golf VІІ 1.4 TSI Trendline, 2013р. випуску, шасі НОМЕР_1, двигун № НОМЕР_2.
24 червня 2014р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу СазоновоюО.М. вчинено виконавчий напис про повернення ТОВ «Порше Лізинг Україна» зазначеного вище автомобіля.
На підставі виконавчого напису державним виконавцем ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві 08 липня 2014р. відкрито виконавче провадження.
Відповідно до Акту опису й арешту майна від 12 листопада 2014р. та Акту приймання-передачі транспортного засобу від 12 листопада 2014р. автомобіль було повернуто ТОВ «Порше Лізинг Україна».
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 17 травня 2017р. в цивільній справі № 761/25305/15-ц за позовом ТОВ «Порше Лізинг Україна» до ОСОБА_3 про стягнення коштів та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Порше Лізинг Україна» про встановлення факту нікчемності договору та стягнення грошових коштів, встановлено, що договір про фінансовий лізинг № 00006846 від 16 квітня 2013р. є нікчемним. У зв'язку із нікчемністю договору стягнуто з ТОВ «Порше Лізинг Україна» на користь ОСОБА_3 87405,68 грн.
Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 06 вересня 2017р. скасовано рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 17 травня 2017р. в частині задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 та в цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні зустрічного позову відмовлено за спливом строку позовної давності.
Вирішуючи вказаний спір та відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції виходив із того, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «Порше Лізинг Україна» про стягнення з ОСОБА_3 суми відшкодування різниці у вартості автомобіля Volkswagen, модель Golf VII 1.4 TSI Trendline, 2013р. випуску, в порядку ст. 216 ЦК України.
З вказаним висновком погоджується і колегія суддів виходячи з наступного:
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 216 ЦК України визначено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Відповідно до змісту цієї статті, якщо за нікчемним правочином було передано певну річ, вона підлягає поверненню. Якщо це зробити не можливо, або одержане полягає у користуванні майном - інша сторона має відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
Вказаною нормою не визначено обов'язку особи, яка прийняла певне майно на виконання нікчемного договору, відшкодувати різницю у його вартості, якщо вона змінилася. Відшкодування різниці у вартості майна може мати місце не в порядку реституції, а в порядку відшкодування збитків, зокрема, у випадку, коли таке майно було пошкоджено.
12 листопада 2014р. відповідач повернув автомобіль, який був переданий ТОВ «Порше Лізинг Україна».
Посилання ТОВ «Порше лізинг Україна» на визнанний нікчемним, договір фінансового лізингу безпідставні, оскільки за рішенням суду договір фінансового лізингу було визнано таким.
Посилання апелянта на те, що вартість автомобіля внаслідок користування зменшилась спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до наданого позивачем договору купівлі-продажу транспортного засобу № 901348 від 18 квітня 2013р., перед тим, як передати автомобіль у користування відповідачу ОСОБА_3, ТОВ «Порше Лізинг Україна» придбало його у ТОВ «АВТОМИР». При цьому, вартість автомобіля визначено в договорі саме в гривні - 399959,01 грн., а не в еквіваленті до іноземної валюти.
В Звіті № 585 від 23 лютого 2015р. про оцінку транспортного засобу, складеного суб'єктом оціночної діяльності вартість автомобіля також визначена в гривні - 632711,66 грн.
Разом з тим, чинне законодавство не визначає можливості оприділення вартості транспортних засобів в іноземній валюті.
Посилання апелянта на положення ч. 2 ст. 533 ЦК України безпідставні.
Вказана норма не поширюється на визначення вартості майна, а визначає правила щодо використання валюти у зобов'язаннях та можливість визначення зобов'язання в еквіваленті до іноземної валюти.
В апеляційній скарзі ТОВ «Порше Лізинг України» просило стягнути різницю у вартості автомобіля, як збитки на підставі ст. 22 ЦК України.
Проте, позивач не звертався до суду з позовом про стягнення збитків на підставі ст. 22 ЦК України.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Лізинг Україна» залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 11 вересня 2018 рокузалишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлений 18 лютого 2019 року.
Головуючий:
Судді: