Справа № 367/6431/18 Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/1103/2019 Головуючий у 2 інстанції ОСОБА_2
12 лютого 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі - ОСОБА_5
з участю:
прокурора - ОСОБА_6
засудженого - ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 26 грудня 2018 року, якою залишено без задоволення клопотання засудженого ОСОБА_7 про звільнення від подальшого відбування покарання умовно-достроково,-
Засуджений ОСОБА_7 звернувся до Ірпінського міського суду Київської області із клопотанням про звільнення його від подальшого відбування покарання умовно-достроково.
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 26 грудня 2018 року вищевказане клопотання залишено без задоволення, оскільки немає законних підстав для задоволення клопотання засудженого ОСОБА_7 про звільнення від подальшого відбування покарання умовно-достроково.
В апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_7 просить ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 26 грудня 2018 року скасувати та ухвалити нову ухвалу, якою відповідно до Закону України «Про кримінальну відповідальність» розглянути можливість застосування до нього умовно-дострокового звільнення.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суддя ОСОБА_1 при обґрунтуванні відмови у задоволенні клопотання посилається на те, що він не відбув пом'якшеного покарання, проте така норма відсутня у Законі України «Про кримінальну відповідальність».
Крім того, апелянт вказав, що на даний час відбув від призначеного судом покарання, має 6 заохочень правами начальника БВК-119 та 4 заохочення правами начальника ІВЦ - 132. На даний час працевлаштований на посаді різноробочого на контрагентському об'єкті ТОВ «Стафпласт». Постійно виконує роботи по благоустрою виправного центру. Має на утриманні двох неповнолітніх дітей.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_7 , котрий підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задоволити, думку прокурора, котра заперечувала проти задоволення поданої апеляційної скарги та просила ухвалу суду першої інстанції залишити без зміни, вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Відповідно до ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення та після фактичного відбуття засудженим відповідного строку покарання, передбаченого частиною третьою цієї статті.
Як вбачається із матеріалів клопотання, вироком Іванківського районного суду Київської області від 05 грудня 2013 року ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України та призначено йому покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 лютого 2018 року засудженому ОСОБА_7 замінено невідбуту частину покарання за вироком Іванківського районного суду Київської області від 05 грудня 2013 року, у виді позбавлення волі більш м'яким у виді обмеження волі на невідбутий термін - 2 роки 7 місяців 2 дні.
Строк відбування покарання у виді позбавлення волі засудженому ОСОБА_7 обчислюється з 01 червня 2013 року, в строк відбуття покарання останньому зараховано строк перебування його під вартою з 01 червня 2013 року по 17 лютого 2014 року. Строк відбування покарання у виді обмеження волі засудженому ОСОБА_7 обчислюється з 16 березня 2018 року, кінець строку покарання - 14 серпня 2020 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 82 КК України до осіб, яким покарання замінене більш м'яким, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення за правилами, передбаченими ст. 81 КК України.
Відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 2 «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким», при вирішенні питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання щодо засудженого, покарання якому було пом'якшено за рішенням суду, фактично відбута частина покарання повинна обчислюватися, виходячи з покарання, встановленого рішенням суду.
Отже, зі змісту зазначеної норми кримінального закону та рекомендацій, викладених в Постанові Пленуму Верховного Суду України випливає, що право на умовно-дострокове звільнення виникає у засудженого ОСОБА_7 після фактичного відбуття ним не менше трьох чвертей строку покарання у виді обмеження волі, з урахуванням засудження його за умисний особливо тяжкий злочин.
Як вбачається із матеріалів клопотання, засуджений ОСОБА_7 звернувся до суду першої інстанції із клопотанням про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, не відбувши трьох чвертей строку покарання у виді обмеження волі, який обчислюється з 16 березня 2018 року.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність законних підстав для умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_7 від відбування покарання.
Суд першої інстанції під час розгляду клопотання засудженого ОСОБА_7 повністю дотримався вимог кримінального закону та розділу 8 КПК України.
При цьому, доводи апелянта, викладені в його апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що постановлена судом першої інстанції ухвала стосовно ОСОБА_7 є законною, обґрунтованою та вмотивованою, а тому підстав для її скасування та задоволення поданої апеляційної скарги не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 26 грудня 2018 року, якою залишено без задоволення клопотання засудженого ОСОБА_7 про звільнення від подальшого відбування покарання умовно-достроково - без зміни.
1.__________________ 2. __________________ 3. __________________