Постанова
Іменем України
Єдиний унікальний номер справи 752/2422/17
Номер провадження: 22-ц/824/3361/2019
Головуючий у суді першої інстанції К.Г. Плахотнюк
Суддя - доповідач у суді апеляційної інстанції Л.Д. Поливач
06 лютого 2019 року місто Київ
Номер справи 752/2422/17
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ :
головуючого - Поливач Л.Д. (суддя - доповідач),
суддів: Стрижеуса А.М., Шкоріної О.І.
секретар судового засідання: Горак Ю.М.
сторони:
позивач ОСОБА_3
відповідач Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на
ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Старокиївський
банк» Пантіна Любов Олександрівна
відповідач Фонд гарантування вкладів фізичних осіб
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_7
на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 14 червня 2018 року, постановлену у складі судді Плахотнюк К.Г. в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва о 15 год. 11 хв., -
У січні 2017 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом, уточненим у подальшому, до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ «Старокиївський банк» Пантіної Л.О., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання рішення та бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії та стягнення грошових коштів. В обґрунтування зазначив, що 16 травня 2014 року між ним та ПАТ «Старокиївський банк» було укладено договір банківського рахунку № 8051, на поточному рахунку якого станом на 23.06.2014 року перебували грошові кошти у розмірі 198 115,00 грн. На підставі рішення Правління Національного банку України від 17 червня 2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення про запровадження у ПАТ «Старокиївський банк» тимчасової адміністрації, а відповідно до постанови Правління Національного банку України від 11 вересня 2014 № 563 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 17 вересня 2014 року прийнято рішення про початок здійснення процедури ліквідації банку. Вказав, що на поточному рахунку в банку на час введення тимчасової адміністрації позивач мав грошові кошти, однак у встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» строки після розпочатої процедури ліквідації гарантована сума виплачена не була, Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію банка було прийнято рішення про нікчемність правочину. З урахування зазначеного просив суд визнати протиправним та скасувати рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» Пантіної Л.О. щодо визнання нікчемним договору № 8051 банківського рахунку від 16 травня 2014 року; визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» Пантіної Л.О. щодо невнесення ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в банку за договором № 8051 від 16 травня 2014 року за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Старокиївський банк» Пантіну Л.О. включити ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Старокиївський банк» за Договором № 8051 банківського рахунку від 16 травня 2014 року за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_3 кошти в розмірі 198 115,00 грн.
Ухвалою Голосіївського районного суду від 20 квітня 2017 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_3 про визнання протиправною бездіяльність уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ «Старокиївський банк» Пантіної Л.О. щодо невнесення ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Старокиївський банк» за договором №8051 банківського рахунку від 16.05.2014 року за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та про зобов'язання уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ «Старокиївський банк» Пантіної Л.О. включити ОСОБА_3 до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Старокиївський банк» за договором №8051 банківського рахунку від 16.05.2014 року за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Ухвалою Голосіївського районного суду від 12 вересня 2017 року закрито провадження у справі за позовними вимогами ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ «Старокиївський банк» Пантіної Л.О., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення грошових коштів у частині щодо визнання протиправним та скасування рішення про визнання договору №8051 банківського рахунку від 16.05.2014 року нікчемним.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 14 червня 2018 року закрито провадження у справі за позовними вимогами ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ «Старокиївський банк» Пантіної Л.О., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення коштів. Роз'яснено, що заявлені вимоги за якими закрито провадження підлягають вирішенню окружним адміністративним судом у порядку адміністративного судочинства.
Не погоджуючись з ухвалою суду від 14.06.2018 року ОСОБА_3, через свого представника ОСОБА_7, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на незаконність та необґрунтованість постановленої ухвали, порушення судом норм процесуального права, не встановлення судом обставин, що мають значення для вирішення питання про закриття провадження у справі.
В обґрунтування зазначено, що суд постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі в частині позовних вимог до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ «Старокиївський банк» ПантіноїЛ.О., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення коштів не врахував обставини справи, правового висновку викладеному у постанові Верховного Суду України від 09.11.2016 року у справі № 6-2309цс16, не взяв до уваги те, що справа підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Представник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Гудова О.В. у судовому засіданні апеляційної інстанції заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, ухвалу суду просила залишити без змін як законну і обґрунтовану. У відзиві на апеляційну скаргу зазначено, що спір стосовно права на відшкодування вкладів фізичних осіб за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є публічно-правовим і не є спором у зв'язку з процесом ліквідації банку, а має окремий характер і стосується виконання окремої владної функції Фонду, а саме організації виплат відшкодувань за вкладами. Тобто, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в даному випадку не виступає як сторона цивільно-правового спору, оскільки відповідно до спеціального Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» здійснює владні повноваження у сфері гарантування вкладів фізичним особам, зокрема, вчиняє дії та приймає рішення в межах своїх повноважень визначених чинним законодавством.
Позивач ОСОБА_3 та відповідач Уповноважена особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ «Старокиївський банк» Пантіна Л.О. у судове засідання, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, (а.с.201, 202) не з'явилися. Будь - яких заяв чи клопотань до суду станом на день розгляду справи від них не надходило.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності зазначених осіб з урахуванням вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України. Неявка в судове засідання зазначених осіб не унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи та не перешкоджає її розгляду.
Так, статтею 35 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлено, що тимчасовим адміністратором неплатоспроможного банку та ліквідатором банку (крім ліквідації банку за рішенням власників) є Фонд.
Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону.
Відповідно до п. 1, 3 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку.
Згідно з п. 1 ч. 6 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті.
Звертаючись до суду з позовом, позивач просив суд стягнути з Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку ПАТ «Старокиївський банк» Пантіної Л.О., Фонду гарантування вкладів фізичних осіб кошти у розмірі 198 115,00 грн., тобто кошти, повернення яких гарантоване законом.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України).
Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку із здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 19 КАС України до компетенції адміністративних судів віднесено, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Оскільки, заявлені позовні вимоги ОСОБА_3 до відповідачів стосуються виконання Фондом гарантування вкладів фізичних осіб делегованих йому державою владних управлінських функцій, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що вказаний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та обґрунтовано закрив провадження у даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги, які зводяться до неналежної оцінки зібраних у справі доказів та необхідності відмови у закритті провадження у справі , не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваної ухвали суду, такі доводи є безпідставними та такими, що не можуть вплинути на правильність висновків суду по суті спору.
Так, відповідно до ч.2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, є такими, що не можуть вплинути на правильність висновків суду. Суд першої інстанції закриваючи провадження у справі дійшов вірного висновку про те, що даний спір підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням вимог закону і не може бути скасована з підстав, наведених в апеляційній скарзі, а тому оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_3 без задоволення.
Керуючись ст. ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст. 375, 381-384, 386, 389 ЦПК України, суд -
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 14 червня 2018 року залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_7, без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повна постанова складена 18 лютого 2019 року.
Судді:
Л.Д.Поливач
А.М.Стрижеус
О.І.Шкоріна