Іменем України
18 лютого 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/91/19
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом Головного управління ДФС у Луганській області до фізичної особи-підприємця фізичної особи-підприємця фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення коштів в рахунок погашення податкової заборгованості у сумі 3819,54 грн, -
03 січня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДФС у Луганській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому позивач просить:
- стягнути кошти з відповідача в рахунок погашення податкової заборгованості з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 3819,54 грн, що виникла за період з 20.06.2018 по 20.11.2018.
В обґрунтуванням позовних вимог позивач зазначає, що відповідно до пункту 295.1. статті 295 ПКУ платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Відповідач знаходиться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, згідно якої є платником єдиного податку II групи на ставці 20 %.
У відповідача утворилась податкова заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб у сумі 3819,54 грн, що виникла за період з 20.06.2018 по 20.11.2018. Відповідач у встановлені законом строки суму узгодженого грошового зобов'язання не сплатив.
ГУ ДФС у Луганській області було сформовано податкову вимогу від 26.09.2018 №87-53, яку надіслано 01.10.2018 за адресою відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Однак вжиті заходи не дали позитивного результату. Тому позивач просив стягнути з відповідача податкову заборгованість в сумі 3819,54 грн.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 08.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 1-2).
Представник позивача в судове засідання не прибув, просив розглядати справу без його участі (а. с. 38).
Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
На адресу суду повернулися конверти з відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 24-25, 36-37). Разом з тим, процесуальні документи направлялися відповідачу за адресою, яка зазначена у позовній заяві та міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 22-23).
Згідно із частиною одинадцятою статті 126 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд дійшов такого.
Судом установлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа - підприємець Сватівською районною державною адміністрацією Луганської області 17.07.2014 (а. с. 22).
22.07.2014 ФОП ОСОБА_1 подано до Сватівської ОДПІ ГУ Міндоходів у Луганській області заяву про застосування до нього з 01.08.2014 спрощеної системи оподаткування (друга група) (а. с. 12).
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» мінімальна заробітна плата з 01.01.2018 складала - 3723 грн.
Отже, щомісячні зобов'язання з єдиного податку у 2018 році повинні були складати: 3723,00 х 20% = 744,60 грн.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За правилами пункту 122.1 статті 122 Податкового кодексу України несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.
Статтею 87 Податкового кодексу України визначені джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків.
Пунктом 20.1.34 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи, окрім іншого, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені в главі 1 розділу 14 Податкового кодексу України.
Згідно пунктів 291.2. та 291.3. статті 291 Податкового кодексу України спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.
Підпунктом 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України встановлено, що єдиний податок належить до місцевих податків.
За приписами пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку. Згідно з підпунктом 2 цього пункту до другої групи належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1500000 гривень.
Відповідно до положень пунктів 293.1, 293.2 статті 293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - прожитковий мінімум), другої групи - у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), третьої групи - у відсотках до доходу (відсоткові ставки).
Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними, міськими радами або радами об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць:
1) для першої групи платників єдиного податку - у межах до 10 відсотків розміру прожиткового мінімуму;
2) для другої групи платників єдиного податку - у межах до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з вимогами пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.
Відповідно до пункту 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.
Відповідно до даних інтегрованої картки платника, заборгованість позивача з єдиного податку в сумі 3819,54 грн складається з щомісячних нарахувань за період з червня 2018 року по листопад 2018 року, а саме: за червень 2018 року - 96,54 грн, з липня по листопад 2018 року по 744,60 грн щомісячно.
Таким чином, станом на день розгляду справи за ФОП ОСОБА_1 наявний податковий борг з єдиного податку з фізичних осіб на загальну суму 3819,54 грн. (основного платежу), що виник зв'язку з несплатою узгоджених сум донарахованих податкових зобов'язань згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування з єдиного податку.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України ГУ ДФС у Луганській області було направлено відповідачу податкову вимогу від 26.09.2018 № 87-53, яку врученою платнику податків 09.10.2018 (а. с. 10).
Однак, у встановлений законом строк відповідач заборгованість не сплатив, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника єдиного податку (а. с. 9, 29 зв.).
Згідно п. 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 статті 95 Податкового кодексу України).
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).
Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги - такими, які слід задовольнити.
За приписами статті 139 КАС України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись статтями 2, 9, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління ДФС у Луганській області (код ЄДРПОУ 39591445, 93401, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, вулиця Енергетиків, буд. 72) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) про стягнення коштів в рахунок погашення податкової заборгованості у сумі 3819,54 грн задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь місцевого бюджету податковий борг з єдиного податку за період з 20.06.2018 по 20.11.2018 на загальну суму 3819,54 грн (три тисячі вісімсот дев'ятнадцять грн 54 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.
Суддя І.В. Тихонов