17 лютого 2019 року
Київ
справа №855/35/19
адміністративне провадження №Зі/9901/47/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження заяву кандидата на пост Президента України ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі: Стрелець Тетяни Геннадіївни, Білоуса Олега Валерійовича, Желтобрюх Ірини Леонтіївни, від розгляду справи за апеляційною скаргою кандидата на пост Президента України ОСОБА_1 на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2019 у справі №855/35/19 за позовом кандидата на пост Президента України ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача кандидат на пост Президента України ОСОБА_5 про скасування постанови,
16.02.2019 до Верховного Суду надійшла апеляційна скарга кандидата на пост Президента України ОСОБА_1 на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2019 у справі за позовом кандидата на пост Президента України ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - кандидат на пост Президента України ОСОБА_5, про скасування постанови від 07.02.2019 №253.
У судовому засіданні 17.02.2019 позивачем - кандидатом на пост Президента України ОСОБА_1, подано письмову заяву про відвід колегії суддів Верховного Суду у складі: Стрелець Тетяни Геннадіївни (головуючий по справі), Білоуса Олега Валерійовича, Желтобрюх Ірини Леонтіївни.
Заява обґрунтована тим, що колегією суддів відмовлено у задоволенні клопотання позивача про виклик свідків для обґрунтування наданих доказів до початку розгляду справи по суті. Позивач зазначає, що у суді першої інстанції було задоволено відвід колегії суддів з аналогічних підстав. Вважає, що ця обставина викликає сумнів у неупередженості та об'єктивності складу суду згідно пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), оскільки без виклику свідків, на думку позивача, неможливо офіційно з'ясувати обставини справи, що є порушенням вимог статті 9 КАС України, статті 129 Конституції України щодо свободи надання суду доказів і доведення їх переконливості.
За наслідками розгляду відповідного питання колегія суддів Верховного Суду в складі Стрелець Тетяни Геннадіївни, Білоуса Олега Валерійовича, Желтобрюх Ірини Леонтіївни дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу, про що постановлено ухвалу суду від 17.02.2019, а заяву позивача передано на автоматизований розподіл для визначення в порядку, встановленому частиною 1 статті 31 КАС України, судді, який вирішуватиме питання про відвід за такою заявою.
Протоколом автоматизованого розподілу від 17.02.2019 заяву передано на розгляд судді Шарапи В.М.
Відповідно до частини 8 статті 40 КАС України, суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
З'ясувавши обставини, покладені в основу заявленого відводу, перевіривши їх наявними у матеріалах справи доказами, суд вважає за можливе здійснити розгляд цього питання у письмовому провадженні та приходить до наступних висновків.
Згідно з частинами 1-3 статті 36 КАС України, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1)якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2)якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3)якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4)за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5)у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Статтею 39 КАС України передбачено, що за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов'язані заявити самовідвід.
За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.
Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Суд ухвалою, без виходу до нарадчої кімнати, залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.
Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
У свою чергу, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Європейський Суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції) наголошує, що "Відповідно до усталеної практики Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (див., серед іншого, рішення у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria,) від 24 лютого 1993 року, пп. 27, 28 і 30, Series A, no. 255, і рішення "Ветштайн проти Швейцарії" (Wettstein v. Switzerland), заява N33958/96, п. 42, ECHR 2000-XII). Таким чином, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі "Пуллар проти Сполученого Королівства" (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38) (пункт 28 рішення від 15.07.2010 у справі "Газета "Україна-центр" проти України", заява №16695/04).
Як слідує із заявленого відводу, позивач посилається на наявність обставин, існування яких, на його думку, викликає сумнів у неупередженості або об'єктивності колегії суддів, що полягають у відмові в задоволенні судом у даному складі клопотання позивача про виклик свідків до початку розгляду справи по суті.
Разом з тим, нормами частини 4 статті 36 КАС України прямо встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Тому, наведені позивачем у заяві про відвід колегії суддів обставини не можуть бути покладені в основу сумнівів у неупередженості або об'єктивності суддів.
Посилання позивача на задоволення судом першої інстанції відводу колегії суддів, заявленого позивачем з аналогічних підстав, слід відхили.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції позивачем було заявлено відвід колегії суддів Беспалову О.О., Парінову А.Б., Ключковичу В.Ю. з підстав, визначених пунктом 4 частини 1 статті 36 КАС України, який обґрунтовано відмовою даної колегії суддів у задоволенні клопотання позивача про виклик свідків.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2019 таку заяву задоволено, відведено названу колегію суддів від розгляду справи.
Водночас, як вбачається з ухвали суду першої інстанції, підставою для задоволення заявленого відводу були не ті обставини, на які покликається позивач, а можливість виникнення у стороннього спостерігача сумнівів у неупередженості та об'єктивності колегії суддів внаслідок поведінки позивача у судовому засіданні та висловлених ним на адресу суддів звинувачень.
Пункт 3 частини 1 статті 129 Конституції України закріплює в якості однієї з основних засад судочинства змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За змістом частини 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Змагальність сторін і свобода у наданні ними суду своїх доказів не передбачає наявності у суду обов'язку беззаперечно приймати усі без виключення докази, заявлені учасниками справи, адже суд наділений свободою власного розсуду при вирішенні даного питання.
Тому, незгода учасника справи з процесуальним рішенням суду з приводу заявленого ним клопотання, не може слугувати беззаперечним доказом порушенням судом зазначених принципів здійснення правосуддя, а також свідченням упередженості чи необ'єктивності суду.
Таким чином, обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності колегії суддів Верховного Суду в складі: Стрелець Тетяни Геннадіївни, Білоуса Олега Валерійовича, Желтобрюх Ірини Леонтіївни, викладені у заяві позивача про їх відвід, не знаходять свого підтвердження.
Інших сумнівів у незалежності та/або безсторонності даної колегії суддів, як за суб'єктивним, так і за об'єктивним критерієм, з матеріалів справи не вбачається.
Отже, у задоволенні заяви кандидата на пост Президента України ОСОБА_1 про відвід колегії суддів слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 36, 39-40 КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви кандидата на пост Президента України ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Верховного Суду в складі: Стрелець Тетяни Геннадіївни, Білоуса Олега Валерійовича, Желтобрюх Ірини Леонтіївни, від розгляду справи за апеляційною скаргою кандидата на пост Президента України ОСОБА_1 на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2019 у справі №855/35/19 за позовом кандидата на пост Президента України ОСОБА_1 до Центральної виборчої комісії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача кандидат на пост Президента України ОСОБА_5 про скасування постанови.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В.М. Шарапа