14 лютого 2019 року
м.Суми
Справа №585/2028/16-ц
Номер провадження 22-ц/816/44/19
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Хвостик С. Г. (суддя-доповідач),
суддів - Собина О. І. , Левченко Т. А.
за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,
представника позивача Публічного акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України» Сотника Юрія Вікторовича
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України» на рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 01 червня 2016 року в складі судді Євлах О.О., ухваленого у м. Ромни, повний текст якого складений 01 червня 2016 року, -
10 травня 2016 року ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» звернулось з позовом до ОСОБА_3, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 66 889,58 грн., із яких 26783,83 грн. - заборгованість за кредитом, 19017,93 грн. - заборгованість за процентами,7071,37 грн. - пеня, нарахована на прострочену заборгованість за процентами, 14016,45 грн. - пеня, нарахована на прострочену заборгованість за кредитом. Позов обгрунтовано тим, що 04 жовтня 2013 року між ПАТ «Державний експертно-імпортний банк України» та ОСОБА_3 був укладений Договір про відкриття кредитної лінії до карткового рахунка № НОМЕР_2, відповідно до умов якого відповідачу було відкрито кредитну лінію для проведення останнім операцій з використанням платіжної картки з лімітом заборгованості по кредиту не більше 26900,00 грн. на строк до 30 вересня 2015 року включно, з щомісячною сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 36% річних. Відповідач взятих на себе зобов'язань не виконав, внаслідок чого, як вказав позивач, станом на 18 лютого 2016 року за кредитним договором утворилась вказана вище заборгованість.
Рішенням Роменського міськрайонного суду Сумської області від 01 червня 2016 року позов ПАТ «Державний експертно-імпортний банк України» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІН НОМЕР_1, на користь ПАТ «Державний експертно-імпортний банк України» заборгованість за кредитним договором № НОМЕР_2 від 04 жовтня 2013 року, яка виникла станом на 18 лютого 2016 року, у розмірі 56345,66 грн.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 1378,00 грн.
ПАТ «Державний експертно-імпортний банк України» з вказаним рішенням суду не погодилось в частині зменшення суми пені та подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить змінити рішення суду та ухвалити нове про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги позивач мотивував тим, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, тому, на його думку, відповідно до умов кредитного договору та положень ЦК України відповідач має сплати пеню у повному обсязі за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання. При цьому, позивач зазначив, що загальна сума пені складає 21087,82 грн., а не 35104,27 грн., як вказав суд у своєму рішенні, що свідчить про те, що розмір пені не перевищує розміру збитків, визначеного в сумі 45801,76 грн., тому, як він вважає, підстави для застосування ч. 3 ст. 551 ЦК України відсутні.
Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 01 червня 2016 року було предметом апеляційного перегляду.
Зокрема, рішенням Апеляційного суду Сумської області від 08 серпня 2016 року вказане рішення суд від 01 червня 2016 року було змінено в частині визначення розміру пені. Було стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» заборгованість за кредитним договором № НОМЕР_2 від 04 жовтня 2013 року у розмірі 62874,11 грн., а не 56345,66 грн. як визначив суд першої інстанції. Зокрема, розмір пені визначено: 5981,73 грн. за прострочення сплати процентів і 11090,62 грн. за прострочення сплати кредиту. В іншій частині рішення суду першої інстанції було залишено без зміни. Визначаючи розмір пені, яка підлягає стягненню та частково задовольняючи вимоги банку про стягнення пені, апеляційний суд дійшов висновку щодо застосування до даних вимог спеціальної позовної давності в один рік, яка, як вказав апеляційний суд, застосовується незалежно від подання заяви боржником.
Постановою Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року рішення Апеляційного суду Сумської області від 08 серпня 2016 року в даній справі було скасовано в частині визначення розміру і стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» пені у розмірі 5981,73 грн. за прострочення сплати процентів і 11 090,62 грн. за прострочення сплати кредиту та направлено справу в цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. При цьому, Верховний Суд вказав, що апеляційним судом не надано належної оцінки тій обставині, що у матеріалах справи відсутня заява ОСОБА_3 про застосування строків позовної давності у спірних правовідносинах та передчасно зроблено висновок про часткове задоволення заявлених позовних вимог банку в частині стягнення нарахованої пені, виходячи із наданого банком розрахунку.
Отже, рішення суду у відповідності до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України переглядається в апеляційному порядку в оскарженій частині щодо вирішення позовних вимог про стягнення суми пені за прострочення сплати процентів та за прострочення сплати кредиту.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» Сотника Ю.В. про задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Частково задовольняючи позовні вимоги щодо стягнення пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, суд першої інстанції виходив з того, що загальна сума пені складає 35104,27 грн., розмір якої є неспіврозмірним до розміру основного боргу за кредитним договором у сумі 26783,83 грн., тому відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України суд зменшив розмір пені, що підлягала стягненню з відповідача на користь позивача та стягнув з відповідача на користь позивача пеню, нараховану на суму прострочених процентів у розмірі 3535,68 грн. та пеню, нараховану на суму простроченого основного боргу в розмірі 7008,22 грн.
Судом першої інстанції вірно встановлено та з матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення банку до суду з вищевказаним позовом стало порушення боржником ОСОБА_3 зобов'язань щодо повернення заборгованості за кредитним договором № НОМЕР_2, укладеного між сторонами 04 жовтня 2013 року.
Відповідно до умов вказаного договору ПАТ «Державний експертно-імпортний банк України» надало відповідачу кредит з лімітом не більше 26900,00 грн., датою припинення дії кредитної лінії визначено 30 вересня 2015 року та щомісячною сплатою процентів, нарахованих за ставкою 36 % річних (п. 2.1 - 2.3 Договору а.с. 5 - 8).
Пунктами 2.4, 7.2.2, 7.2.4 кредитного договору передбачена щомісячна сплата кредитних коштів в останній робочий день кожного місяця та визначено автоматичне зменшення ліміту кредиту (а.с. 5 - 8).
За порушення строків повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом передбачена відповідальність у вигляді сплати пені згідно умов Договору (п.7.2.7 Договору). Зокрема, відповідно до п.п. 9.1, 9.2 Договору у разі неповернення частин кредиту, несплати процентів за користування кредитом у терміни, визначені договором, позичальник сплачує пеню за кожен день прострочення у розмірі облікової ставки НБУ.
Згідно із розрахунком заборгованості, відповідач, починаючи з березня 2014 року перестав вносити щомісячні платежі, у зв'язку з чим станом на 18 лютого 2016 року у нього утворилась заборгованість у загальному розмірі 66 889,58 грн., із яких 26783,83 грн. - заборгованість за кредитом, 19017,93 грн. - заборгованість за процентами,7071,37 грн. - пеня, нарахована на прострочену заборгованість за процентами, 14016,45 грн. - пеня, нарахована на прострочену заборгованість за кредитом (а.с. 10 - 12).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції від 08 серпня 2016 року від позивача 29 вересня 2016 року електронною поштою надійшла копія свідоцтва про смерть відповідача ОСОБА_3, в якій зазначено, що той помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 88-89).
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 27 листопада 2018 року зупинено апеляційне провадження у даній цивільній справі до вступу у справу правонаступників ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 149 - 150).
17 січня 2019 року на адресу Сумського апеляційного суду надійшла копія спадкової справи № 11/2017 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3, яка була заведена Роменською міською державною нотаріальною конторою. Так, вказана спадкова справа була заведена 21 березня 2017 року на підставі претензії ПАТ «Укрсоцбанк», при цьому, кредитора було повідомлено, що у разі звернення спадкоємців вони будуть проінформовані про вказану претензію. Однак, інформація щодо спадкоємців після померлого ОСОБА_3, або про відмову від спадкування в спадковій справі відсутня (а.с. 168 - 190).
Згідно з інформацією, наданої управлінням адміністративних послуг Роменської міської ради Сумської області від 19 листопада 2018 року за № 04-05/4260, ОСОБА_3 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, але знятий з місця реєстрації ІНФОРМАЦІЯ_5 у зв'язку зі смертю. За даною адресою зареєстровані ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 156).
Згідно з ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги.
Відповідно до ч.ч. 1 - 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як передбачено частиною 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно з ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни сторони у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Оскільки спірні правовідносини у даній справі допускають правонаступництво, а також ураховуючи обставини того, що на час відкриття спадщини зі спадкодавцем ОСОБА_3 постійно проживала ОСОБА_5, тому ухвалою Сумського апеляційного суду від 22 січня 2019 року її було залучено до участі у даній справі в якості правонаступника відповідача. Крім того, було поновлення провадження у справі (а.с. 195 - 196).
У відповідності до вимог ст. 1281 ЦК України, у редакції чинній на момент смерті позичальника, спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.
Виходячи з вимог ст. 1282 ЦК України, спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, єдиною спадкоємицею за законом після смерті ОСОБА_3 є його мати ОСОБА_5, ураховуючи, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували наявність інших спадкоємців боржника. Таким чином, до ОСОБА_5, як до спадкоємця, перейшов обов'язок по поверненню боргу за кредитним договором від 04 жовтня 2013 року в межах вартості майна, одержаного у спадщину.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що позивач був обізнаний про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_3, що підтверджується електронним листом банку, направленого 09 вересня 2016 року на електронну адресу апеляційного суду, що містить копію свідоцтва про смерть відповідача, в якій зазначено, що той помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 88 - 89).
Пунктом 2.1 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Мінюсту України від 22.02.2012 року визначено, що спадкова справа заводиться, в тому числі на підставі поданої претензії кредитора.
Однак, як матеріали даної справи так і матеріали спадкової справи № 11/2017, заведеної Роменською міською державною нотаріальною конторою 21 березня 2017 року на підставі претензії ПАТ «Укрсоцбанк», не містять доказів про те, що ПАТ «Державний експертно-імпортний банк України» виконало вимоги ст. 1281 ЦК України та скористалося своїм правом на пред'явлення вимоги до спадкоємців боржника у передбачений законом шестимісячний строк.
Таким чином, оскільки позивачем не було надано доказів пред'явлення вимог до спадкоємців боржника в строки, передбачені статтею 1281 ЦК України, то він втратив право вимоги і в задоволенні позову банку про стягнення пені, нарахованої на прострочену заборгованість за процентами у розмірі 7071,37 грн. та пені, нарахованої на прострочену заборгованість за кредитом у розмірі 14016,45 грн. необхідно відмовити.
Відповідно до ч. 6 ст. 19, п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України судове рішення у даній справі, як малозначній, не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст.ст. 367; 374 ч. 1 п. 2; 376 ч. 1 п. 1, п. 4; 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України» задовольнити частково.
Рішення Роменського міськрайонного суду Сумської області від 01 червня 2016 року в даній справі в частині визначення та стягнення пені скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Державний експертно-імпортний банк України» до ОСОБА_5 в частині визначення та стягнення пені за прострочення сплати процентів у сумі 7071,37 грн. та за прострочення сплати кредиту в сумі 14016 грн. 45 коп. відмовити.
В іншій частині рішення суду щодо стягнення кредитної заборгованості в сумі 45801 грн. 76 коп. (заборгованість за тілом кредиту 26783 грн. 83 коп. + заборгованість по процентам 19017 грн. 93 коп.) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий: С.Г. Хвостик
Судді: О.І. Собина
Т.А. Левченко