Житомирський апеляційний суд
Справа №295/7557/18 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ч. 2 ст. 185, ч. 3 си. 185 КК України Доповідач ОСОБА_2
13 лютого 2019 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Житомирського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з участю секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
потерпілої: ОСОБА_8
представника
потерпілого: ОСОБА_9
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_10 на вирок Богунського районного суду м. Житомира від 12 грудня 2018 року, яким засуджено
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Славутич Київської області, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого
- ч. 2 ст. 185 КК України на 3 (три) роки позбавлення волі;
- ч. 3 ст. 185 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, засудженому визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки.
У відповідності до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарань, призначених за цим та попереднім вироком Славутицького міського суду Київської області від 23.06.2018, засудженому призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 6 (шість) місяців.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_10 залишено попередній - тримання під вартою, який продовжено до набрання вироком законної сили.
Строк відбування покарання засудженому визначено рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Зараховано ОСОБА_10 відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України в строк покарання строк попереднього ув'язнення з 20.04.2018 до дня набрання вироком законної сили, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Речові докази: диск «DVD-R», вилучений з кафе «Тиса»; диск «СD-R», вилучений з АТ «Ощадбанк»; диск «DVD-R» з відеозаписом з камер спостереження Житомирської ЗОШ № 17; договір укладений 17.04.2018 між ломбардом «ЄВРО-ФІНАНСИ» та ОСОБА_10 , - залишено в матеріалах кримінального провадження; мобільний телефон «Самсунг Гелексі Гранд 2», - залишено ОСОБА_11
встановила:
Як встановив суд, 12.03.2018, приблизно об 11 годині 40 хвилин, ОСОБА_10 знаходився у кафе «Тиса», що у м. Житомирі по майдану Короленка, 6.
У вказаний день, час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_12 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у приміщення вказаного кафе.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_10 , керуючись корисливим мотивом, пересвідчившись, в тому що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються таємними, підійшов до вхідних дверей приміщення роздягальні. Знаходячись у вказаному місці, скориставшись тим, що вхідні двері вказаного приміщення були незачинені, шляхом натискання ручки відкрив вказані вхідні двері та таким чином незаконно проник до приміщення роздягальні, де з жіночої сумки таємно повторно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_13 , а саме мобільний телефон марки «Престіжіо» моделі «Р3527», вартістю 2000 гривень, чим завдав ОСОБА_13 матеріальної шкоди на вказану суму.
14.03.2018, приблизно о 19 годині, ОСОБА_10 знаходився у приміщенні медичного кабінету ЖДЮСШ із футболу «Полісся», що у м. Житомирі по вул. Князів Острозьких, 79-а, де керуючись корисливим мотивом, таємно повторно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_8 , а саме мобільний телефон марки «Ксіомі Редмі», модель «4-А», вартістю 3000 гривень, чим завдав потерпілій матеріальної шкоди на вказану суму.
15.03.2018, приблизно о 19 годині 30 хвилин, ОСОБА_10 знаходився у приміщенні чоловічої роздягальні спортивного залу «Екстрім», що розташований у м.Житомирі по вул. Київській, 104.
У вказаний день, час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_10 виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у сховище.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_10 , керуючись корисливим мотивом, пересвідчившись, в тому що за його діями ніхто не спостерігає та вони залишаються таємними, підійшов до зачиненої шафи № 8 чоловічої роздягальні спортивного залу, яка є місцем, спеціально відведеним для постійного чи тимчасового зберігання матеріальних цінностей, де невстановленим способом відімкнув дверцята шафи № 8 та таким чином проник всередину, звідки таємно повторно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_11 , а саме мобільний телефон марки «Самсунг Гелексі Гранд 2», вартістю 3000 гривень, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.
19.03.2018, приблизно о 21 годині, ОСОБА_10 знаходився у номері кімнати відпочинку залізничного вокзалу м. Житомира, розташованого у м. Житомирі по майдану Привокзальному, 3, де керуючись корисливим мотивом, таємно повторно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_14 , а саме планшет марки «Asus Nexus 7», вартістю 3000 гривень, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.
28.03.2018, приблизно о 12 годині, ОСОБА_10 знаходився у кімнаті будинку № 8 по провулку 6-му Паперовому у м. Житомирі, де керуючись корисливим мотивом, з полиці шафи таємно повторно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_15 , а саме 10000 гривень, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.
03.04.2018, приблизно о 18 годині 50 хвилин, ОСОБА_10 знаходився в коридорі відділення кардіології Житомирської обласної клінічної лікарні ім. Гербачевського, розташованому у м. Житомирі по вул. Червоного Хреста, 3.
У вказаний день, час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_10 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у приміщення.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_10 , керуючись корисливим мотивом, пересвідчившись, в тому що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та вони залишаються таємними, підійшов до вхідних дверей приміщення палати № 10 відділення кардіології лікарні та скориставшись тим, що вхідні двері вказаного приміщення були незачинені, проник до приміщення палати, звідки таємно повторно викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_16 , а саме: мобільний телефон марки «Сігма» моделі «Q23», вартістю 4000 гривень; гаманець, який не становить для потерпілого матеріальної цінності; 1300 гривень, банківську картку «Ощадбанку» на ім'я ОСОБА_16 , з якої в подальшому таємно повторно викрав 4 100 гривень, чим завдав потерпілому матеріальної шкоди загальну суму 9400 гривень.
20.04.2018, приблизно о 17 годині 45 хвилин, ОСОБА_10 знаходився в холі на першому поверсі Житомирської загальноосвітньої школи № 17, що розташована у м. Житомирі по вул. Київській, 49.
У вказаний день, час, місці та за вказаних обставин у ОСОБА_10 виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаного з проникненням у будь-яке приміщення вказаної школи.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_10 , керуючись корисливим мотивом, пересвідчившись, в тому що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та вони залишаються таємними, підійшов до вхідних дверей приміщення учнівського класу № 13 та скориставшись тим, що вхідні двері класу були незачинені, незаконно проник до приміщення класу, де знявши зі стіни, таємно повторно викрав чуже майно, яке належить Житомирській ЗОШ № 17, а саме: плазмовий телевізор марки «Samsung» моделі «UE 32J5000», вартістю 4180 грн., чим завдав потерпілому матеріальної шкоди на вказану суму.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_10 просить вирок щодо нього - змінити, а саме замінити правову кваліфікацію кримінального правопорушення з ч. 3 ст. 185 КК України на ч. 2 ст. 185 КК України, як менш тяжке кримінальне правопорушення і пом'якшити йому покарання.
Зазначає, що свою вину у таємному викраденні чужого майна по всім семи епізодам він визнає повністю.
Однак, на його думку судом першої інстанції невірно кваліфіковано його дій за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки він у вказані приміщення не проникав, а шляхом вільного доступу, як покупець, відвідувач увійшов у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », спортивний зал «Екстрім», обласну клінічну лікарню ім. Горбачевского, Житомирську ЗОШ №17.
Вказує, що жодної дії для проникнення у місця, доступ до яких обмежено, зокрема шляхом підбору ключів або зламу замків вхідних дверей, сейфа, шаф тощо, за епізодами крадіжок майна ОСОБА_13 , ОСОБА_17 , Житомирської ЗОШ № 17 та проникнення у сховище за епізодом таємного викрадення майна ОСОБА_11 він не вчиняв.
Вважає, що є всі підстави для закриття кримінального провадження відносно нього за ч. 3 ст. 185 КК.
Заслухавши доповідача, пояснення захисника ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу, заперечення прокурора, потерпілої та представника потерпілого, перевіривши матеріали провадження відповідно до вимог ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлені судом першої інстанції фактичні обставини крадіжок майна у потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , та кваліфікація за ч.2 ст. 185 КК України апелянтом не оспорюється, а тому колегією суддів не перевіряється.
В апеляційній скарзі ОСОБА_10 оспорює правильність кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 185 КК України за епізодами крадіжок майна ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 та Житомирської ЗОШ № 17.
Проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185 КК України за епізодами крадіжок майна ОСОБА_13 , ОСОБА_16 , ОСОБА_11 та Житомирської ЗОШ № 17, обґрунтувавши це належним чином у вироку з посиланням на докази та надавши їм відповідну оцінку.
Так, відповідно до показань обвинуваченого ОСОБА_10 12.03.2018, приблизно об 11 год. 40 хв він прийшов у кафе «Тиса» поїсти. Коли сидів в залі і обідав побачив, що з підсобного приміщення вийшла жінка, а двері у це приміщення залишились відкритими. Він побачив у приміщенні сумку, яку вирішив викрасти, а тому зайшов у приміщення, оглянув сумку, з якої викрав мобільний телефон «Престіжіо».
Потерпіла ОСОБА_13 пояснила, що обвинувачений в кафе зробив замовлення, а потім десь зник, за обід не розрахувався. Після цього виявила у роздягальні, що її сумка, яка стояла під вішалкою для одягу, стоїть на столі відчинена, а з сумки зник її мобільний телефон «Престіжіо», вартістю 2000 гривні.
З протоколу огляду місця події від 12.03.2018 року вбачається, що вхід у роздягальню кафе «Тиса» здійснюється через двері, які обладнані врізним замком, який знаходиться в положенні «відчинено», в роздягальні відсутні столи та стільці.
Потерпілий ОСОБА_11 повідомив, що 15.03.2018 він займався в спортивному залі «Екстрім», де в у роздягальні склав свої речі у шафу та замкнув їх на замок, а коли повернувся то виявив, що двері шафи відчинені, а з кишені куртки зник мобільний телефон «Самсунг». Ключ від шафи весь час був при ньому.
Що стосується викрадення чужого майна, яке належить ОСОБА_16 то обвинувачений пояснював, що 03.04.2018 прийшов у Житомирську обласну клінічну лікарню, провідав знайому, яка там лежала та лікувалася, після чого, коли йшов від неї по приміщенню лікарні, приблизно о 18 годині 50 хвилин шукаючи вихід, проходив повз якусь палату, побачив, що двері в палату відчинені, всередині нікого немає, а на ліжку на зарядному пристрої знаходиться мобільний телефон, а тому зайшов до палати та викрав телефон, 1300 гривень та 2 банківських картки - «Приватбанку» та «Ощадбанку» з пін-кодом. Пішов до педагогічного університету, де у банкоматі з картки викрав 4100 гривень.
Потерпілий ОСОБА_16 підтвердив, що 03.04.2018 проходив лікування у відділенні кардіології у Житомирській обласній клінічній лікарні, у зв'язку з чим лежав у палаті № 10. В вечірній час залишивши свої речі в палаті, в тому числі телефон «Сігма», який заряджався, на ліжку, пішов з палати, а коли повернувся, виявив відсутність телефону та гаманця, в якому були гроші та картки. Коли йшов з палати, двері в палату були зачинені, але не замкнені.
По епізоду крадіжки з школи обвинувачений пояснював, що прийшов 20 квітня 2018 року до школи, щоб зустріти товариша. Проходячи по коридору, побачив, що двері у приміщення учнівського класу привідчинені, а у класі на стіні знаходиться телевізор «Самсунг». З метою викрадення зайшовш в середину, від'єднав телевізор, який поклав у коробку від нього, що знаходилася у класі, та з викраденим пішов зі школи.
Свідок ОСОБА_18 пояснив, що у другій половині квітня 2018 року, приблизно о 19 годині, по телефону від охоронця ОСОБА_19 дізнався, що в приміщені школи відчинені двері в кабінет № 13 на першому поверсі, а в класі відсутній телевізор. По приїзду в школу виявив разом з працівниками поліції в кабінеті № 13 відсутність телевізора «Самсунг».
Сукупність зазначених доказів на думку колегії суддів свідчить, що обвинувачений ОСОБА_20 заходив у приміщення, з обмеженим доступом для сторонніх осіб, а зокрема підсобне приміщення для працівників кафе, навчальний клас для учнів школи, лікувальну палату у медичному закладі усвідомлюючи, що ці приміщення мають обмежений режим доступу, оскільки визначені для персоналу кафе, учнів та працівників школи, пацієнтів та медичного персоналу та те, що він не вправі був без відповідного дозволу до них заходити та проник туди таємно саме з метою вчинення крадіжки чужого майна, маючи умисел ще до того, як він опинився у вказаних приміщеннях.
Маючи такий же умисел обвинувачений проник шляхом відкриття замка невстановленим предметом і у сховище - шафу у роздягальні спортивного залу, яка зачинялась на замок за епізодом таємного викрадення майна ОСОБА_11 .
Зазначені висновки суду першої інстанції узгоджуються з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, постанова N 10 від 06.11.2009 «Про судову практику у справах про злочини проти власності».
Так, за змістом п. 22 зазначеного правового висновку ВСУ під проникненням у житло, інше приміщення чи сховище слід розуміти незаконне вторгнення до них будь-яким способом, при цьому має значення, з якою метою особа опинилась у житлі, іншому приміщенні чи сховищі та коли саме в неї виник умисел на заволодіння майном.
Такий висновок суду першої інстанції узгоджується з правовим висновком Великої палати ВС у справі № 569/1111/16-к постанова від 18.04.2018 року за змістом якого, якщо особа, усвідомлює, що режим доступу до об'єкта є обмеженим, а входження (потрапляння) у відповідне приміщення або перебування в ньому під час вчинення крадіжки ( розбою) - незаконним, фактично увійшла (потрапила) у житло, інше приміщення чи сховище з обмеженим режимом доступу, такі дії мають слід кваліфікувати за ознакою "проникнення".
За таких обставин, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що в діях ОСОБА_10 є така кваліфікуюча ознака крадіжки, як проникнення у приміщення та сховище.
Покарання ОСОБА_10 судом призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України.
ОСОБА_10 неодноразово судимий за вчинення аналогічних умисних злочинів, відбував покарання в місцях позбавлення волі, через незначний час після звільнення з місць позбавлення волі вчинив значну кількість епізодів крадіжок чужого майна, що свідчить про дотримання судом при призначенні покарання вимог ст. 65 КК України та про відсутність підстав для призначення менш суворого покарання.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування чи зміни вироку колегія суддів не знаходить.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_10 залишити без задоволення, а вирок Богунського районного суду м. Житомира від 12 грудня 2018 року щодо нього - без змін.
Касаційна скарга на судове рішення може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який утримується під вартою, в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Судді: