Справа № 761/47945/18
Провадження № 1-кп/761/1474/2019
02 січня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , підозрюваного ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 220 180 000 000 003 53 від 06.12.2018 про звільнення від кримінальної відповідальності
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецьк, громадянина України, перебуває у зареєстрованому шлюбі, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, з вищою освіту, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою - АДРЕСА_2 , не судимий,
Відповідно до клопотання ОСОБА_6 повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3 КК України.
Зокрема, розпочинаючи з кінця жовтня 2015 року по липень 2018 року ОСОБА_6 , перебуваючи у м. Києві з корисливих мотивів, діючи за попередньою змовою з іншими особами, сприяв діяльності терористичної організації «Луганська Народна Республіка» (далі - «ЛНР») шляхом вчинення умисних дій, направлених на розбудову й поширення, реалізацію стартових пакетів й скретч-карт мобільного оператора «Лугаком», який є внутрішньою мобільною мережею на тимчасово непідконтрольних територіях Луганської області, створеною для забезпечення військових потреб терористичних сил «ЛНР», конфіденційного керування воєнізованими підрозділами, маневрування військовою технікою і засобами ураження при вчинені учасника «ЛНР» терористичних актів на сході України, планування та безпосереднього вчинення злочинних діянь.
Встановлено, що у 2015 році, перебуваючи на тимчасово окупованій території Луганської області відомі органу досудового розслідування особи, усвідомлюючи, що «ЛНР» є терористичною організацією, діючи умисно, з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб, почали сприяти діяльності терористичної організації та створили у м. Луганськ ТОВ «Верту», метою діяльності якого було, сприяння діяльності терористичної організації шляхом розвитку й поширення незаконно створеного оператора мобільного зв'язку «Лугаком».
У процесі протиправної діяльності у кінці жовтня 2015 року вказаними вище особами з метою розбудови й налагодження механізму протиправної діяльності, було залучено ОСОБА_6 , який має великий досвід роботи у сфері мобільних послуг.
Зокрема, у 2017 році ОСОБА_6 , перебуваючи у м. Києві, розробив для ТОВ «Верту» схему-структуру роботи філіалу товариства та програму розвитку на поточний рік.
Відповідно до цих розрахунків вирішені питання стосовно розвитку дилерської мережі шляхом залучення додаткових субагентів, які на той час були зареєстровані у порядку передбаченому терористичною організацією «ЛНР».
Також, після того як 01.03.2017 ПрАО «МТС» ТМ «Водафон» офіційно завершили роботу на непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей, за вказівки ОСОБА_6 була організована робота у напрямку залучення торгових точок ПрАО «МТС» ТМ «Водафон» та закупки меблів, які у подальшому використовувались у роботі торгових представників ТОВ «Верту».
Також, ОСОБА_6 через операторів мобільного зв'язку здійснював замовлення та формування товарів «Водафон» та «Інтертелеком» для ТОВ «Верту», які передавав з прихованням від митного контролю України через територію Російської Федерації на непідконтрольну територію Луганської області та які передавались представникам терористичної організації для розповсюдження незаконно створеного оператора мобільного зв'язку «Лугаком».
Крім того, продовжуючи свою протиправну діяльність, ОСОБА_6 систематично надавав консультації іншій особі у вирішенні питань з так званими податковими органами терористичної організації «ЛНР».
Вказані дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковані правильно, тобто за попередньою змовою групою осіб інше сприяння діяльності терористичної організації, тобто злочин, передбачений ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3 КК України.
У судовому засіданні прокурор просив звільнити підозрюваного від кримінальної відповідальності на підставі ч. 2 ст. 258-3 КК України, , вилучене 29.07.2018 у підозрюваного майно конфіскувати у дохід держави, оскільки воно одержане ОСОБА_6 внаслідок вчинення злочину.
Також державник обвинувач просив скасувати накладений ухвалою слідчого судді від 15.08.2018 (справа № 761/28938/18) арешт на ноутбук марки «Asus», модель Х 540 L, s/n-7676, та стаціонарний системний блок з серійним номером RC502SKA11103500020, що належать підозрюваному.
Підозрюваний та його захисник також просили суд задовольнити клопотання та звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності. Крім того, сторона захисту не заперечувала щодо конфіскації вилученого у підозрюваного майна та підтримала клопотання прокурора щодо скасування арешту майна підозрюваного.
Суд, заслухавши доводи сторін, дослідивши надані матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про таке.
За положеннями ч. 1 ст. 285, ч. 3 ст. 288 КПК України особа може бути звільнена від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 3 КК України Кримінальний кодекс України віднесений до законодавства України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ст. 44 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України.
Відповідно до ч.2 ст. 258-3 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, особа, крім організатора і керівника терористичної групи чи терористичної організації, яка добровільно повідомила правоохоронний орган про відповідну терористичну діяльність, сприяла її припиненню або розкриттю злочинів, вчинених у зв'язку із створенням або діяльністю такої групи чи організації, якщо в її діях немає складу іншого злочину.
ОСОБА_6 вину в інкримінованому злочині визнав, розкаявся та просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності.
Також, судом з'ясовано, що підозрюваний ОСОБА_6 не є організатором або керівником терористичної організації, також відсутні відомості, які б вказували на вчинення підозрюваним інших злочинів, останній добровільно повідомив про сприяння терористичній діяльність, викрив інших причетних до злочинів осіб, тощо.
Отже, судом встановлена наявність матеріальних та процесуальних підстав для задоволення клопотання та звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.258-3 КК.
Вирішуючи питання щодо застосування спеціальної конфіскації майна, вилученого у підозрюваного ОСОБА_8 , суд дійшов висновку про таке.
У силу ст. 96-1 КК України спеціальна конфіскація застосовується, зокрема, на підставі ухвали суду про звільнення особи від кримінальної відповідальності та полягає у примусовому безоплатному вилученні у власність держави майна за умови вчинення умисного злочину, за який передбачено основне покарання у виді позбавлення волі.
Статтею 96-2 КК України визначено, що спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна.
Враховуючи, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'ятнадцяти років, прокурором доведено, що грошові кошти, вилучені 29.07.2018 під час обшуку автомобіля «Toyota Camry», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », у розмірі 310 тис. грн., та мобільний телефон «LG-H422», одержані підозрюваним внаслідок вчинення злочину, суд дійшов висновку про необхідність застосування спеціальної конфіскації до зазначеного майна.
Крім того, суд вважає, що клопотання прокурора про скасування арешту майна підозрюваного, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 15.08.2018 (справа № 761/28938/18), підлягає задоволенню, з таких підстав.
Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна, зокрема у випадку закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації.
Отже, наслідком вирішення клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності є також закриття кримінального провадження.
Таким чином, приймаючи до уваги, що судом визначене майно, що підлягає спеціальній конфіскації, до переліку якого арештоване майна не входить, суд зобов'язаний ухвалити рішення про скасування арешту та повернення відповідного майна особам, у яких воно вилучене.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 96-1, 96-2, 258-3 КК України, ст. 285, 288, 395 КПК України, суд
Клопотання прокурора Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури ОСОБА_9 задовольнити.
На підставі ч. 2 ст. 258-3 КК України ОСОБА_6 звільнити від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3 КК України.
Кримінальне провадження № 220 180 000 000 003 53 від 06.12.2018 за ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 258-3 КК України щодо ОСОБА_6 закрити.
Грошові кошти, вилучені 29.07.2018 під час обшуку автомобіля «Toyota Camry», реєстраційний номер « НОМЕР_1 », у розмірі 310 тис. грн., а також мобільний телефон «LG-H422» конфіскувати у дохід держави.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді від 15.08.2018 (справа № 761/28938/18) на ноутбук марки «Asus», модель Х 540 L, s/n-7676, та стаціонарний системний блок з серійним номером RC502SKA11103500020, скасувати.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду упродовж семи днів з дня її оголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_1